Houston, mamy problem

by Katarzyna Grochola

Bohaterem powieści jest Jeremiasz, sympatyczny i błyskotliwy trzydziestodwulatek, który znalazł się na tzw. życiowym zakręcie. Jest piekielnie zdolnym operatorem filmowym, ale okazał się zbyt prawy i bezkompromisowy, by zrobić karierę w filmie. Nie ma pracy, przędzie więc cienko, a kredyt za mieszkanie spłacać trzeba. Bo przecież nie może mieszkać z matką, która ciągle wtrąca się w jego życie. Jeremiasz wie dużo o kobietach, ba! wie o nich wszystko, a może nawet więcej, bo gdzie się obróci, tam jakaś pani – a to matka, a to sąsiadka z piętra, a to córka sąsiadki, a to Zmora mieszkająca piętro niżej, a to kumpela, z którą można pogadać jak z najlepszym przyjacielem. A wszystkie od niego czegoś żądają i każda sprawi mu jakaś niespodziankę.

Genres: Fiction, Polish Literature, Romance, Friendship, Ebooks, Poland, Contemporary

620 pages, Paperback

First published October 1, 2012

About the author

Urodziła się w lipcu 1957 roku w Krotoszynie. Obecnie mieszka pod Warszawą z córką, kotami i psem. Zanim zajęła się literaturą pracowała m. in. jako salowa, korektorka, aktorka, dyrektor składu celnego, a nawet jako konsultantka w biurze matrymonialnym. Pracowała też jako specjalista ds. szkoleń w fundacjach demokracji lokalnej oraz jako pomoc cukiernika.
Jej sztuka „Kot mi schudł” otrzymały po cztery nagrody na konkursie dramaturgicznym Tespis 2000, a „Kot mi schudł” w 2001 zdobył Grand Prix pierwszego Krajowego Festiwalu Słuchowisk Polskiego Radia i Teatru Telewizji w Sopocie w kategorii spektakli radiowych. Jest laureatką wielu nagród, m.in. nagrody „AS” EMPiK-u w 2001 i 2002 roku oraz nagrody wydawniczej „IKAR” w 2001. W 2002 r. wspólnie z Andrzejem Wisniewskim wydała książkę "Związki i rozwiązki miłosne".
Już bardziej prywatnie boi się wojującego feminizmu i jest przeciwna stawianiu przy garach faceta, który nie lubi i nie umie gotować. Wolałaby, żeby poszedł do szopy naprawiać rower.

Ukochana książka Grocholi to Mistrz i Małgorzata, a ideałem mężczyzny jest Mistrz.

Reviews

[Nika · Rating 4 out of 5]

Бо, яка хороша-хороша книга! Дуже підійшла під настрій 🤧 і врятувала мене від нечитуна. Історія бідосі Єремії, який повсякчас тікав від самого себе 💔 але в цілому вийшло таке легке і проникливе читання.

п.с. герой книги має певні занадто утровані думки щодо жіноцтва. Тож варто зважити чи читати, якщо це вас тригерить.
І, звісно, це було потрібно йому для чогось 🙌

[Enotka · Rating 4 out of 5]

Катажина Грохоля - одна з моїх улюблених польських авторок. І цим романом вона це підтвердила)
Прочитався за 2 дні попри великий обсяг. Класно написаний, з гумором і самоіронією, яскраві персонажі, зрозумілий і цікавий сюжет, доволі простий і без карколомних перевтілень, але з "вогником". Історія хлопця, який зняв кіно, що його потім привласнив інший, втратив дівчину і бовтається, як то кажуть, як гівно в ополонці.
Але якщо глянути глибше, то це історія про стосунки з собою і з іншими, важливість говорити, довіряти, відпускати і прощати. І про те, що якщо ти тужиш за чимось, отже, мав багатство.
Спочатку головний герой відверто дратував, хотілося його прибити (особливо, за думки про бабІв!), але за 700 з гаком сторінок Єремія прям вилюднів))))

[Olha · Rating 5 out of 5]

Ну шикарно, ну!
Коли читала анотацію, геть навіть не думала, що мені ТАК вона зайде)) спочатку сміялась вголос (!) і зачитувала шматки тексту чоловікові та колегам)) а потім, десь в другій половині, виявилось, що це не просто хіханьки-хаханьки)) реально, про важливе. Говорити одне з одним! Не додумувати, не вважати, що і так комусь щось ясно. Не ясно, поки не сказати прямо!
Розумію, що історія не всім може зайти. Персонажі можуть підбішувати, але ж це треба так реалістично описати життєві ситуації та справжню поведінку, не надуману.
Коротше, проковтнула 740 сторінок за 4 дні. Це після того, як місяць майже нічого не читалось.

[Юра Мельник · Rating 3 out of 5]

Ця книжка хороша, як десятисерійний польський мінісеріал для тих хто посеред літа нудьгує удома. Мені вона певною мірою сподобалась тільки через те, що я і не очікував від неї чогось серйознішого ніж легкого чтива про сучасну європейську реальність тридцятидворічного кінооператора. Причина розриву стосунків у головного героя така наївно-дитяча, що тягне на 1 зірочку із 5.

[Анна · Rating 4 out of 5]

Чому від мене ховали цю книгу?

"Та, то не серйозний романчик про лузера", - чула я відгуки знайомих про Г'юстона. Але таки купила її й чекала. Моменту, коли я потребуватиму простої історії. І от, він настав. А історія виявилася не простою.

Головний герой - Єремія (це прекрасне ім'я, хоча чоловік його й не любить). Йому 32 й життя у героя доволі середньостатистично. Здавалося б, нічого особливого: дім-робота, невдала кар'єра, невдалі стосунки, мама з гіперопікою та ще й скажена сусідка.

Проте з кожною сторінкою ти ніби все глибше потрапляєш "в голову" Єремії й розумієш, що щось з ним не так.

Коли я кидала фото з цитатами подругам, то вони одноголосно заявляли, що це сексизм. Але я й далі підозрювала, що на все є своє пояснення. І воно було.

Просто авторці вдалося неймовірне - загорнувши в гумор та жарти розкрити травмованість та біль дорослого чоловіка. Ось один абзац і ти смієшся з ненависті до пса-щура, а вже наступний - співчуваєш мамі героя через її самотність.

Та й липа - це не просто дерево, чи фільм. Це символ, який Єремія намагався зберегти для себе, тому й не здався до останнього.

Роман - третій у 2021, де йдеться про психічне здоров'я. Хоча й не відкрито, але ти зчитуєш цю тему і розумієш, як важливо пропрацьовувати свої травми. І мені точно подобається така література.

Тому, хто вагався, щодо книги - беріть дві. Собі, і другу. А ще, авторка жінка, проте дуже вдало зобразила чоловічий персонаж.

[Anasylvi · Rating 5 out of 5]

Am descoperit un mix foarte uman de râs și plâns, un personaj plin de defecte dar și de calități. Autoarea a înglobat în Jeremiasz toată versiunea sa despre masculinitate și modul în care gândesc bărbații, inclusiv multe clișee comice. Rezultatul este de-a dreptul spumos.
Jeremiasz realizează că, în multe privințe, a mers prin viață cu ochelari de cal. Descoperă multe lucruri despre mama lui, despre Marta, chiar și despre antipaticul Herakles, despre vecini, prieteni și persoana care l-a sabotat în tot acest timp. Mai poate să îndrepte lucrurile? Acțiunile lui și mâna Providenței pot aduce o rezolvare problemelor?
Vă invit să citiți acest roman, unde umorul se împletește cu emoția pentru a crea un cadru de viață.
https://www.delicateseliterare.ro/hou...

[Vados · Rating 5 out of 5]

Дивує, наскільки майстерно переплетені сюжетні лінії та герої. Дуже плавно й цікаво. Воно інтригує й не набридає.
Дуже сподобалася сучасність твору, його комічність та кмітливість, легкість та повітряність, трагічність та глибина. А ще мораль. Про те, як руйнувався егоцентризм одного егоїста. Егоїста з великими мріями, але закритістю від світу.

Книга сміливо підіймається в топи моїх улюблених історій. Одна з тих, коли гучно смієшся вголос, забуваючи про все навкруги, та переживаєш сум героїв, наче свій власний.

Дякую Вам, пані Ґрохоле :)

[Ama_dea]

Як для мене - забагато сексизму.
Не змогла дочитати через це(

[Taras Dmytrus · Rating 4 out of 5]

Легка і доволі весела книжка яка легко і приємно читається. Можливо трохи стереотипна - але незважаючи на це, було цікаво читати.

[Tania Matviiok · Rating 4 out of 5]

Ця книга товщиною з кулак лежала на моїй полиці дуже довго — аж поки в двері не постукав челендж #12забутихкнижок. Почала надолужувати і ось що я думаю.

"ЦЕ Я МАЛА НАПИСАТИ ЦЮ КНИЖКУ!" — кричала моя душа перших 100 сторінок. Я ж майстер спорту з рукодупства, тупіння, падінь і ламань.

Книга максимально життєва і проста, а тому в ній так просто побачити себе. Вона читається легко (хочу сказати "легко як Гаррі Поттер", але відчуваю, що зазіхаю на святе).

Але в Єремії бачити себе не хочеться. Він егоцентрична дупа. У нього у всьому винні мама, будильник, сусіди, колеги, поліція, телефон і весь світ. Тільки не він, не дорослий чоловік, який зовсім не навчився говорити про свої потреби та почуття. Ну але шо ж, діалог для слабаків.

Головним розчаруванням книги стала Марта — дівчина, про яку Єремія так довго марив. Авторка вирішила залишити Марту ніби не розмальованою, без яскравих кольорів, без виразних рис, без чіткого обрису. Таке собі "розмалюй собі цю фам фаталь сам".

Додаю цю книгу в Просунуту табличку #ReadandDrink_бук_шеринг. Хто достатньо сміливий, щоб взяти цю книжку-товстунку?

[Veronika · Rating 4 out of 5]

Легке чтиво, на перший погляд, про прозаїчне життя такого собі емоційно сліпого і глухого чолов'яги. Про купу його проблем, які навалюються одна за одною, часто через те, що він таки справді соціально неадаптований і вперто не бажає помічати те, що всім давно видно. Для мене зміст цього роману глибший, ніж може здатися на перший п��гляд. Я щиро сміялась і гірко плакала, переживаючи біль героїв і їхню радість, а ще поринаючи у власні спогади - щасливі й не дуже. Люблю, коли книга змушує задуматись над чимось своїм, не пов'язаним з о��исаними подіями. Я прониклась до кожного з персонажів, нікого зайвого у книзі не побачила (ну ок, хіба росіян з їхнім "за родіну за сталіна"), і кожен тепер - мов добрий знайомий, в чию історію мені пощастило зазирнути хоч на трошки. Навіть поділяючи нелюбов до дрібних псів-щуриків, я прониклась теплими почуттями до Геракла, а це не абищо!))
Не дуже повірила в кінцівку, до того все здавалось дуже правдоподібним. Але зрештою, і так в житті трапляється. Словом, книгу ковтнула. Зрештою, саме така вона, проза життя - часом комічна до неможливості, часом безжальна до безкінечності. Хочу вірити, що все у героїв роману складеться добре.

[Anna Ustynova · Rating 5 out of 5]

з анотації до книги склалось враження, що це має бути іронічний роман на кшталт чоловічої версії «Щоденника Бріджид Джонс» про такого собі дорослого чоловіка-невдаху, що постійно потрапляє в неприємності. і якось так він ніби й починався. причому уся та іронія і гумор на початку навіть трішки мене піднапрягали, бо складалось враження, що за тими веселощами автор вміло приховує щось глибше.. якийсь трагізм в житті головного героя, що розкривається поступово. зокрема, через споглядання за життям і вмиранням одного дерева – липи, що росла під вікнами його будинку. і чим далі гортаєш сторінки книги, тим більше розумієш, що зовсім той Єремія не невдаха, не нероба, не мамусін синочок, а нормальний чоловік, якому просто не пощастило в один певний день, та який через один імпульсивний вчинок круто змінив напрямок свого життя. однак попри все залишився чуйним і вірним власним принципам. хороший роман, вартий уваги

[Olena · Rating 4 out of 5]

Легка і трохи кумедна книга, написана від імені чоловіка. Перші 200 сторінок написані досить зверхньо, що спочатку трохи відштовхує. Але з кожною наступною сторінкою починаєш шкодувати героя і вболівати за нього.

[Iryna Chorna · Rating 4 out of 5]

Чудове, смішне і легке чтиво!

[Ivanka Voytsekhovych · Rating 3 out of 5]

Мила кумедна книга. Головний герой спочатку дратував, але ставало чим далі, тим краще. Кінцівка мене здивувала і зворушила, я рада, що закінчую рік цією книжкою.

[Lena in_ua · Rating 5 out of 5]

Захоплива, сповнена гумору та іронії історія, яка змушує посміхатися попри невдачі головного героя. У книзі, так чи інакше, кожен знайде себе.

[Ewelina Tomczyk · Rating 4 out of 5]

Podobało mi się, momentami uśmiałam się do łez :) Książkę czytałam, ale też słuchałam, czytał Wojtek Mecwaldowski i robił to rewelacyjnie. Zdaję sobie sprawę z tego, że gdyby nie audiobook, to pewnie odbierałabym głównego bohatera nieco inaczej, a tak Wojtek trochę ukształtował Jeremiasza, ale zrobił to uroczo :)

Książka było odrobinę przydługa, niektóre rozdziały można by spokojnie wyciąć bez uszczerbku dla całości. Sporo przeklinania, ale w wykonaniu Wojtka, brzmiało to bardzo naturalnie, nie były to przekleństwa na siłę wciskane, jak czasem w niekórych powieściach się to zdarza. Do tej książki pasowały jak ulał.

Ciekawa jestem jak panowie odbierają tą książkę, ile widzą w Jeremiaszu siebie bądź swoich kumpli. Mnie się podobało to przedstawienie męskiego myślenia i kobiecych przywar. Wiem, że to trochę generalizowanie, ale ogólnie fajnie i ironicznie ukazane różne punkty widzenia.

Polecam, jak mówiłam, ja już od pierwszego rozdziału bawiłam się przy tej książce świetnie i uśmiałam się bardzo :)

[Marta Valihura · Rating 2 out of 5]

Історія невдач хлопця Єремії, колишнього кінооператора, який намагається владнати своє життя. Щоденні пригоди і проблеми стають буденністю, а вирішувати їх самостійно - занадто складно для нього. Втрачене кохання впливає на усі його життєві незгоди, хоч він і не зізнається в цьому.

У книзі описано розвиток персонажа, хоча загалом особистість головного героя доволі банальна. Авторці вдалось з‘єднати в одному персонажі токсичність, безвідповідальність і ниття. А опис книги обіцяв багато жартів. Жарти, звісно, в книзі присутні, але вони базуються на мізогінії і перекидання відповідальності на інших людей. Усе це доведеться терпіти більше 700 сторінок.

Книга підійде тим хто любить довго перегортати сторінки і дивуватися чоловічій поведінці.

[Andrii Shvets · Rating 5 out of 5]

Проковтнув за два дні. Легка мова (+файний переклад), спочатку здається, що набір історій категорично невезучої людини, але пізніше історія розкриває долю головного героя. Окремо подобається, що роман написаний жінкою, а ГГ - чоловік, тому що багато мови йде про відносини між ґендерами. А які описи птахів та їх звичок, природи та роботи оператора - 5 із 5. І наприкінці хепі-енд із присмаком гіркоти.

Рекомендую одностайно.

[Aneta Jackowska-Musiol · Rating 4 out of 5]

I do not like books like this any more, but it was recommended, so I felt obliged to open it. And - what a nice surprise! I love it to the bits. Can't remember when I have laughed so much when reading a book. Plus what an incredible study of a man. Must use this knowledge in my marriage ;)

[Anna Proskurova · Rating 4 out of 5]

Книга, що сприймалася як гумористичний роман про хлопця невдаху, з яким постійно щось траплялося кумедне й дурнувате. В результаті отримала роман про опущені руки, пошуки себе, та спроби піднятися з колін. Ця книга - це більше, ніж здається на перший погляд.

[Anna · Rating 2 out of 5]

troche za szybkie tempo narracji, tysiac mysli na minute. Ciekawych bylo tylko ostatnie 100 stron. Poprzednie ksiazki Grocholi byly lepsze

[Grzegorz Gorol · Rating 3 out of 5]

Pierwsza prawie dobra Grochola. Początek zabawny, rozwinięcie ciekawe. Ale zakończenie to najgorsza część książki, przewidywalne, nudne, na siłę i do tego typowo babskie.

[Anna · Rating 4 out of 5]

Super książka, polecam!!

[Eugenia Kutaliova · Rating 5 out of 5]

Так багато відгуків читала на цю книжку, такий ажіотаж був з нагоди її видання, так що я не вагалася і мерщій купила, і швиденько почала читати. Мені сподобалось.

Книга проста, це такий роман дорослішання, хоча головному герою вже аж 32 роки. Спочатку бачиш героя-дурника, в нього все погано і він весь такий лузер, але потім потихеньку виходить з цієї ями і все стає просто чудово. Гарно підійде для відпустки, відпочинку або щоб відволіктися від складнішого чтива.

Ми знайомимося з Єремією. Йому 32, він нещодавно розійшовся з дівчиною, і він винуватить в усьому її - в тому, що в нього немає чистої білизни, в хаті брудно і нічого їсти, хоча минуло вже три місяці. Він не має сталої роботи і підпрацьовує встановленням антен і роутерів. Пізніше ми дізнаємося, чому він не працює за спеціальністю. В нього напружені стосунки з мамою і він ніяк не подорослішає. Авторка навмисно затягує Єремію в яму, вішає на нього халепу за халепою, щоб потім ці халепи розв'язати і все стало чудово. Спершу Єре��ію зневажаєш і думаєш: ну де такі бовдури беруться в такому віці? Але під кінець його вже майже любиш, бо виявляється, що він не такий вже і поганий. Поступово ми дізнаємося про друзів Єремії і чому він розійшовся з дівчиною, проходимо з ним етап дорослішання, і з невпевненого млявого підлітка проступає чоловік, здатний відповідати за свої вчинки.

Цікаво було почитати, що поляки дуже схожі на нас. В реакціях, поведінці. І окремо хочу відзначити мову - в книжці дуже багато польських слів. Чи свідомо це зробив перекладач, і хотів залишити багато полонізмів, чи хотів передати так дух книжки - не знаю. Більшість слів я розуміла, бо маю родичів на кордоні з Польщею, тож багато слів є в їхньому щоденному вжитку. Але незвичним людям може бути складно, і пояснень немає.

[Galina Kravets · Rating 5 out of 5]

Я якраз почала читати після церемонії Оскар, і на хвилі зацікавленості кіноіндустрією так співпало, що головний герой книги відеооператор. Багато цікавих технічних епізодів про режисуру або світло та життєвих – про скандали або безробіття.

Сподобалося як розкривається герой – з невдахи в просвітленого. І трансформувався не тільки герой але й читач, тобто я )))

Від кращої подруги був коментар: "знаєш, просто коли хтось надто вже бездоганний, всім допомагає, всіх розуміє, всім співчуває, і щотижня відвідує бабцю, розповідає на кожному на кроці скільки в нього тепла розуміння то я перестаю такій людині довіряти". Це було на адресу колишньої. Мені це відгукнулося подумала, що так само у мене викликають підозру ідеальні люди. А коли виявилося що коментар був спровокований заздрістю та ревністю, прийшла до висновку, що можливо і в мене є спільні риси з цим негативним героєм.

Одного разу чи навіть двічі священик в костелі провів для героя щось типу психотерапевтичного сеансу. Після слів "ти дратуєшся. А це завжди свідчить про спробу захиститися." відбувся потужний діалог і почалися метаморфози героя, звільнення від обмежуючих установок, переосмислення. Я ще подумала ось воно на 654 сторінці я зрозуміла навіщо я читала цю книгу, заради цього.

Окремого захвату заслуговує лінія захоплення героєм життя птахів. Як цікаво розказано з чого почалася любов, які пригоди були з цим пов'язані, порівняння людей з птахами. Дійсно захотілось і мені щось почитати або подивитися на тему птахів.

В цілому багатогранна історія, швидко читається, інтрига до кінця.

[Oksana · Rating 5 out of 5]

коли в нас з'явився новий переклад Ґрохолі, купила і тримала до осені, коли хочеться читати щось життєствердне і терапевтичне. книжка не підвела. прочитала і ніби прожила маленьке життя. можна сказати, що "Г'юстоне, у нас проблеми" - теж типовий жіночий роман. щоправда, написаний з позиції чоловіка і від його особи. тому вже не зовсім типовий.

головний герой Єремія - невдаха-кінооператор, який розійшовся з дівчиною. на початку авторка робить все, аби Єремія нам дуже не сподобався, вдається до крайнощів, які провокують на обурення. дуже сподобалася композиція роману. сюжет рухається вперед, але ми ретроспективно можемо відкривати для себе причини ситуації, що склалася, завдяки вкрапленням спогадів, які однак завжди пов'язані з теперішнім.

врешті перед нами постає історія про те, як одного разу давним давно непрожите горе може впливати на все життя, про справжню і несправжню дружбу, про різницю світосприйняття, про прощення і приняття. тут теж багато гумору, але такого, що тяжіє до сатири, ніж до комедії. ну і виявляється, поляки - не так вже й відрізняються від нас. під час читання я і плакала, і сміялася, переживала, раділа, сумувала, надіялася. словом, не бійтеся 750 сторінок - читайте, потім буде ще мало 😉
єдиний мінус - тендітна обкладинка, не співвідносна об'єму книжки, краї, згини і кутики стираються швидко, тож краще одразу обгорнути, щоб не "вбити"

[Neerin · Rating 5 out of 5]

Years will pass and i will still be thinking about this book. I bought it as part of a set of books that didnt sell very well and the store wanted to get rid of them so at 1$/book my expectations were really low, but holy cow, this one completely shattered them. It started as a pleasant comedy and i was happy it wont be hard to read(given its 600pages long) and then slowly the plot went full drama. I felt happiness, sadness, anger, fear, dissapointment(not with the book, but with some characters' decisions), probably felt every single existing emotion. The characters are so well written, that most of the times you could read a single line of dialog and instantly know who is talking. Firstly i wanted to give it 4* because there are bits that are misogynistic and mildly racist but i realized its not how the author perceived the world(i didnt realize at first it was written by a woman), but how most post communist polish people do. I highly recommend this book and im so glad i decided to pick it up!(sadly i dont think it's translated in english,only in easter european languages)

[Iryna Stepanyk · Rating 5 out of 5]

«Я давно зауважив, що варто відповість жінці на одне питання, як воно миттєво випускає бруньки і множиться у геометричній прогресії. А коли, а чому не сьогодні, а навіщо завтра, а не можемо тоді чи тоді? І так далі. Так не буває з чоловіками. Завтра - то завтра. Колись - це колись.»
.
«Чоловіки відрізняються від жінок тим, що вміють думати. Я не хочу образити жінок. Я працюю у в’язниці. У Чистий Четвер приходжу в чоловіче відділення і кажу : «Панове, завтра Хресно хода, хто піде?». А у жіноче відділення приходить сестра і каже : «Завтра Хресна хода, хто відчуває потребу взяти участь?» Я саме це хотів сказати, нічого нового, ми думаємо, а ви - відчуваєте.»
.
Смішна і легка, хоча і товстенька історія.) Варшава, оператор, який втратив улюблену роботу через принциповість і кохану жінку через імпульсивність. Чоловік, який чесно розкаже про свої будні і щоденні намагання віднайти себе і пробачити. Кіно, кохання, дружба, родина і шикарний гумор) Я у захваті❤️

[Roman · Rating 5 out of 5]

Книга мені рекомендувалась досить довго, та я опирався, бо пріоритетно мав та маю досить багато книг, котрі я хочу прочитати. Однак, я не жалію, що взяв її все-таки в бібліотеці, хоча майже 700 сторінок мені видавалось завданням важким, бо іноді грубі фентезі-книги я довго читаю.
Так ось, це вже не фентезі, зовсім. Хоча, може якась малесенька доля чар там присутня. Хто прочитає - зрозуміє.

Ця книга для мене - черговий жанровий експеримент, котрий припав мені до душі. Я сумнівався, що подолаю стільки сторінок, але я їх досить швидко проковтнув. Сумнівався, що читаючи польською, то не зможу насолодитись гумором - насолодився. Обожнюю, коли попадаються такі речі, котрі примушують щиро сміятись, а особливо коли це все завдяки книзі.
У самій історії я знайшов досить багато подібних речей, які ставались протягом мого життя, знайомі думки, моменти та місця. У книзі багато іронії, так що перша половина змушувала мене сміятись до сліз, натомість друга частина вже була більш серйозною та грала трішки на інших, серйозніших емоціях.
Це класний відрив від жанру фентезі, котрий приніс мені різноманітні емоції, в тому числі утримування моєї цікавості щодо майбутніх подій та фіналу.