What do you think?
Rate this book
Pierre Niémans #1
Crimson Rivers
A horrifically mutilated corpse is discovered wedged in an isolated crevice. The highly-regarded but unpredictable ex-commando Pierre NiTmans is sent from Paris to the French Alps to investigate. Meanwhile, Karim Abdouf, a young Arab policeman, is trying to find out why the tomb of a young child has been desecrated. When a second body is found, high up in a glacier, the paths of the two policemen are joined in their search for the killers, a trail that embroils them with the mysterioius cult of the Crimson Rivers.
328 pages, Paperback
First published September 10, 1998
178 people are currently reading
4817 people want to read
About the author
Jean-Christophe Grangé
65 books2,097 followersJean-Christophe Grangé est un journaliste, reporter international, écrivain, scénariste né le 15 juillet 1961 à Boulogne-Billancourt. Il est l'un des rares écrivains français dans le domaine du thriller à s'être fait un nom aux États-Unis.
Après une maîtrise de lettres à la Sorbonne (axée sur Gustave Flaubert), il devient rédacteur publicitaire, puis travaille pour une agence de presse. En 1989, à 28 ans, il devient grand reporter international, travaillant pour des magazines aussi divers que Paris Match, le Sunday Times ou le National Geographic.
Puis il devient journaliste indépendant en créant la société L & G. Dès lors, il se débrouille pour monter financièrement tous ses voyages lui-même. Les reportages qui en sont issus, le mènent aux quatre coins du monde et constituent une importante source d'inspiration pour ses écrits littéraires. C'est au cours de cette période qu'il obtient deux récompenses importantes dans le monde journalistique : le Prix Reuter (1991) et le Prix World Press (1992).
En 1994, il écrit son premier roman Le Le Vol Des Cigognes , plus remarqué par les critiques littéraires (qui vantent son « imagination féconde ») que par le grand public. Toutefois, son second roman paru en 1998, Les Riviéres Pourpres , ne passera pas inaperçu. Le succès auprès du public se confirmera d'ailleurs en 2000, année où le roman est adapté au cinéma.
En cette même année 2000 paraît Le Concile de Pierre . En 2003, il publie L'Empire des loups . En 2004 sort La Ligne Noire , premier tome d'une trilogie de romans sur la « compréhension du mal sous toutes ses formes ». Au niveau des ventes, le succès ne se dément pas avec le deuxième volet de cette trilogie, Le Serment Des Limbes sorti en 2007.
Parallèlement à sa carrière de romancier, il continue à travailler pour le cinéma : outre l'adaptation des Rivières pourpres, il a également écrit le scénario de Vidocq (de Jean-Christophe Comar dit Pitof en 2001) et a collaboré à la plupart des réalisations ou projets tirés de ses romans.
Il s'est lancé dans l'écriture d'une histoire originale pour une bande dessinée en trois volumes, La Malediction De Zener , dessinée par Philippe Adamov . Il s'agit du prologue du roman Le Concile de Pierre.
Il sort Miserere en 2008 et La forêt des Mânes le 2 septembre 2009 (fin de la trilogie du mal, après La Ligne noire et Le Serment des limbes).
Selon l'auteur, il s'agit d'« une remontée vers le Mal primitif et préhistorique ».
Le Passager , son dernier roman, sort en sept
Après une maîtrise de lettres à la Sorbonne (axée sur Gustave Flaubert), il devient rédacteur publicitaire, puis travaille pour une agence de presse. En 1989, à 28 ans, il devient grand reporter international, travaillant pour des magazines aussi divers que Paris Match, le Sunday Times ou le National Geographic.
Puis il devient journaliste indépendant en créant la société L & G. Dès lors, il se débrouille pour monter financièrement tous ses voyages lui-même. Les reportages qui en sont issus, le mènent aux quatre coins du monde et constituent une importante source d'inspiration pour ses écrits littéraires. C'est au cours de cette période qu'il obtient deux récompenses importantes dans le monde journalistique : le Prix Reuter (1991) et le Prix World Press (1992).
En 1994, il écrit son premier roman Le Le Vol Des Cigognes , plus remarqué par les critiques littéraires (qui vantent son « imagination féconde ») que par le grand public. Toutefois, son second roman paru en 1998, Les Riviéres Pourpres , ne passera pas inaperçu. Le succès auprès du public se confirmera d'ailleurs en 2000, année où le roman est adapté au cinéma.
En cette même année 2000 paraît Le Concile de Pierre . En 2003, il publie L'Empire des loups . En 2004 sort La Ligne Noire , premier tome d'une trilogie de romans sur la « compréhension du mal sous toutes ses formes ». Au niveau des ventes, le succès ne se dément pas avec le deuxième volet de cette trilogie, Le Serment Des Limbes sorti en 2007.
Parallèlement à sa carrière de romancier, il continue à travailler pour le cinéma : outre l'adaptation des Rivières pourpres, il a également écrit le scénario de Vidocq (de Jean-Christophe Comar dit Pitof en 2001) et a collaboré à la plupart des réalisations ou projets tirés de ses romans.
Il s'est lancé dans l'écriture d'une histoire originale pour une bande dessinée en trois volumes, La Malediction De Zener , dessinée par Philippe Adamov . Il s'agit du prologue du roman Le Concile de Pierre.
Il sort Miserere en 2008 et La forêt des Mânes le 2 septembre 2009 (fin de la trilogie du mal, après La Ligne noire et Le Serment des limbes).
Selon l'auteur, il s'agit d'« une remontée vers le Mal primitif et préhistorique ».
Le Passager , son dernier roman, sort en sept
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 549 reviews
January 7, 2018
Feverishly, Paul Bryant flicked through the pages on Manny's laptop. An icy sweat trickled down his forehead, mingling with the blood and dirt that was already encrusted into its luminous pallor. Now he understood Manny's secret. Everything made sense. He had been so--
"Hold it right there."
He looked up and froze. Manny stood facing him in the doorway, his right hand wrapped around the butt of a 7.65mm Glock. The barrel was pointing directly towards the Nottingham reviewer.
"I see you've worked it out," laughed Manny grimly. "Though too late, I fear."
"Of course," said Paul. "I was sure you were Not, but really you were her twin sister. That's why you kept posting things about Norwegian and quantum mechanics. It was staring me in the face all along."
"Exactly," said Manny. Shadows danced in the corners of the cellar as he motioned with the torch he held in his other hand. "But now, I think you will be helping me write parodies... for some considerable time."
A shot rang out. Manny slowly crumpled to the ground, a look of vast surprise on his face, as a woman entered the room.
"How--" he murmured.
"What you didn't know," said the newcomer, "was that Not was not just a twin, she was a triplet. I am Notte... which in Italian is 'night'. You see?"
"Yes--" whispered Manny. A trickle of blood seeped from his mouth. "But I still don't understand one thing. Why am I reviewing Les rivières pourpres?"
A momentary look of annoyance contorted Notte's beautiful features. "I admit it, there are a few holes in the plot," she muttered. "Never mind, the screenwriter will fix that up in the movie. Or what do you say, Paul?"
"Sounds good to me," agreed Bryant.
They left together without a backward glance.
"Hold it right there."
He looked up and froze. Manny stood facing him in the doorway, his right hand wrapped around the butt of a 7.65mm Glock. The barrel was pointing directly towards the Nottingham reviewer.
"I see you've worked it out," laughed Manny grimly. "Though too late, I fear."
"Of course," said Paul. "I was sure you were Not, but really you were her twin sister. That's why you kept posting things about Norwegian and quantum mechanics. It was staring me in the face all along."
"Exactly," said Manny. Shadows danced in the corners of the cellar as he motioned with the torch he held in his other hand. "But now, I think you will be helping me write parodies... for some considerable time."
A shot rang out. Manny slowly crumpled to the ground, a look of vast surprise on his face, as a woman entered the room.
"How--" he murmured.
"What you didn't know," said the newcomer, "was that Not was not just a twin, she was a triplet. I am Notte... which in Italian is 'night'. You see?"
"Yes--" whispered Manny. A trickle of blood seeped from his mouth. "But I still don't understand one thing. Why am I reviewing Les rivières pourpres?"
A momentary look of annoyance contorted Notte's beautiful features. "I admit it, there are a few holes in the plot," she muttered. "Never mind, the screenwriter will fix that up in the movie. Or what do you say, Paul?"
"Sounds good to me," agreed Bryant.
They left together without a backward glance.
May 9, 2013
Veliki francuski bestseler pisac, specifičnog stila, koji se prosto guta... Zbog obima njegovih knjiga, i generalnog izbegavanja francuskih komercijalnih romana, naši izdavači ga zaobilaze... Šteta, veoma je vredan pažnje i vremena... Njegove knjige su često i ekranizovane, poput ove...
October 12, 2022
Los ríos de color púrpura
Fantástica novela de Grangé publicada en 1998 célebre por su adaptación cinematográfica dos años después.
Narra la investigación de unos crímenes producidos en un entorno montañoso. Los cuerpos son encontrados en sitios de difícil acceso.
En esta historia nos encontramos con dos policías cada uno con sus problemas. Tenemos a Niémans, comisario en Paris, un tipo con episodios de violencia en su trabajo. Por esta causa es enviado a investigar a las montañas lo que ha ocurrido.
Por otro lado, Karim Abdouf es un policía de origen magrebí, un beur (moro), con todo lo que esto supone, no es tomado en serio ni por los delincuentes ni por sus propios compañeros.
Karim se va a ocupar de investigar unos robos acaecidos en un colegio y la profanación de una tumba.
Estas dos investigaciones separadas por 250 kilómetros, sin nada que las una aparentemente, acabaran en una sola, pero antes pasaremos por las diferentes fases por las que los dos policías van descubriendo el hilo que los llevará a unirlas.
La novela es excepcional, Grangé va soltando poco a poco lo que nos conviene saber de la trama, nada hace prever lo que nos espera, la recreación del entorno montañoso y la importancia que tiene en la historia hace que todo concuerde.
Los personajes creados por Grangé, Niémans y Karim, perfectos. Cualquiera que lea este libro ahora se le vendrá la imagen de Jean Reno en el papel de Niémans en la película del año dos mil.
Lamentablemente no tenemos la imagen de Karim. Al buscar actores magrebís para su papel no encontraron ninguno de nivel. Lo que hicieron, con el visto bueno de Grangé, fue sustituir el policía beur (moro) por uno armenio Max Kerkarian, interpretado por Vincent Cassel.
Una lástima porque Karim es tan protagonista como Niémans en el libro. Un personaje con mucho carisma. En 2018 se creó una serie en la que directamente no hay ni moro ni armenio, en su lugar se da cabida a Erika Sainte en un papel sustitutorio claramente, apostando por una compañera femenina para Niémans. ¡Con el visto bueno de Grangé bien sûr!
Fantástica novela de Grangé publicada en 1998 célebre por su adaptación cinematográfica dos años después.
Narra la investigación de unos crímenes producidos en un entorno montañoso. Los cuerpos son encontrados en sitios de difícil acceso.
En esta historia nos encontramos con dos policías cada uno con sus problemas. Tenemos a Niémans, comisario en Paris, un tipo con episodios de violencia en su trabajo. Por esta causa es enviado a investigar a las montañas lo que ha ocurrido.
Por otro lado, Karim Abdouf es un policía de origen magrebí, un beur (moro), con todo lo que esto supone, no es tomado en serio ni por los delincuentes ni por sus propios compañeros.
Karim se va a ocupar de investigar unos robos acaecidos en un colegio y la profanación de una tumba.
Estas dos investigaciones separadas por 250 kilómetros, sin nada que las una aparentemente, acabaran en una sola, pero antes pasaremos por las diferentes fases por las que los dos policías van descubriendo el hilo que los llevará a unirlas.
La novela es excepcional, Grangé va soltando poco a poco lo que nos conviene saber de la trama, nada hace prever lo que nos espera, la recreación del entorno montañoso y la importancia que tiene en la historia hace que todo concuerde.
Los personajes creados por Grangé, Niémans y Karim, perfectos. Cualquiera que lea este libro ahora se le vendrá la imagen de Jean Reno en el papel de Niémans en la película del año dos mil.
Lamentablemente no tenemos la imagen de Karim. Al buscar actores magrebís para su papel no encontraron ninguno de nivel. Lo que hicieron, con el visto bueno de Grangé, fue sustituir el policía beur (moro) por uno armenio Max Kerkarian, interpretado por Vincent Cassel.
Una lástima porque Karim es tan protagonista como Niémans en el libro. Un personaje con mucho carisma. En 2018 se creó una serie en la que directamente no hay ni moro ni armenio, en su lugar se da cabida a Erika Sainte en un papel sustitutorio claramente, apostando por una compañera femenina para Niémans. ¡Con el visto bueno de Grangé bien sûr!
April 9, 2017
Πρώτα απ' όλα να πω ότι ο Grange ανήκει στους αγαπημένους μου συγγραφείς αστυνομικής λογοτεχνίας. Η ιδιοφυϊα των υποθέσεων που έχουν τα βιβλία του με ξεπερνάει. Δεν έχω λόγια να περιγράψω την απίστευτα λογοτεχνική γραφή που ώρες ώρες αγγίζει τον λυρισμό. Την περίτεχνη πλοκή των βιβλίων του, τους καταπληκτικά δομημένους χαρακτήρες του. Η έμπνευση για το συγκεκριμένο βιβλίο αυτής της απίστευτης υπόθεσης που είναι σύνδεση δύο άσχετων υποθέσεων μεταξύ τους είναι για διδασκαλία δημιουργικής γραφής. Απίστευτο θρίλερ που μέχρι και την τελευταία σελίδα το διαβάζεις με κομμένη την ανάσα. Το είχα διαβάσει βέβαια πριν απο καμιά δεκαετία και είχα δει και την ταινία αλλά δεν θυμόμουν τίποτε, οπότε το ξαναδιάβασα και το απόλαυσα άλλη μια φορά. Χαίρομαι βέβαια που στο συγκεκριμένο βιβλίο δεν χρησιμοποιεί το εξωπραγματικό ή την επιστημονική φαντασία όπως συνηθίζει να κάνει με άλλα βιβλία του, η λύση του μυστηρίου τεκμηριώνεται με απόλυτα φυσικό τρόπο. Επίσης για μένα είναι ένα απο τα βιβλία που μπορεί να έχει κάποιες αποτρόπαιες σκηνές αλλά δεν το λες και βίαιο. Σίγουρα αν θέλει κάποιος να γνωρίσει την γραφή του Grange είναι το ιδανικό βιβλίο.
March 26, 2020
“Yüreğini hapseden karanlıkları hangi türden bir güneşin aydınlatabileceğini bilmiyordu.”
5/5⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Grange uzun zamandır hep kitaplarıyla karşılaştığım ama okumanın asla ilgimi çekmeyen bir yazardı. Özellikle de kitaplarının dünya çapında çok fazla ünlü olmamasına şaşırarak o kadar da iyi değildir diyordum ki ağzımın payını aldım. Yazardan öneri istediğimde en çok öneri aldığım kitaplarından biri Kızıl Nehirler oldu. Fransız sinemasında da uyarlama filminin çekildiğini görünce ilk olarak bu kitabıyla yazara başlamak istedim. Kitap ilk sayfasından son sayfasına kadar bana ummadığım inanılmaz bir heyecan yaşattı. Uzun zamandır gerilim/cinayet zaten okumuyordum ama bu kitapla beraber Ejderha Dövmeli Kız’dan bu yana bu türdeki içimdeki kaliteli kitap arayışı sonunda benzer bir şeyler bulabildi. Steig Larsson’un kalemi benim için ne kadar apayrıysa Grange de gözümde o yoldan gidiyor. Yazarın en başta iki ayrı cinayet varmış gibi birbirlerini tanımayan karakterler üzerinden iki ayrı olayla adım adım ilerlemesi ve iki olayın da birbirinden ilgi çekici olması, birinin bölümü bitip adeta nefesimi kestiğinde diğer olayın bölümünün aynı heyecanla devam etmesi okuma seyri bakımından uzun zamandır tatmadığım bir keyif yarattı bende. Kitabın kendi cinayet konusu zaten inanılmaz ilgi çekiciyken arka planında daha da inanılmaz nedenler yatması daha fazla beğenebilir miyim derken beni tekrar şaşırttı. Neden Grange okuyan herkesin böylesine bayıldığını ve yazardan yeni çıkan bir kitabın neden herkesi bu kadar heyecanlandırdığını anlayabildim. Bu kitabını bitirdiğim gibi diğer kitaplarını da soluksuz okumak için sabırsızlanır duruma geldim. Siz siz olun benim gibi yazarı ertelemeyin, dehşetle öneririm bu kitabıyla okumaya başlamanızı. Sırada okuyacağım kitaplarının yorumlarıyla görüşmek üzere.
5/5⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Grange uzun zamandır hep kitaplarıyla karşılaştığım ama okumanın asla ilgimi çekmeyen bir yazardı. Özellikle de kitaplarının dünya çapında çok fazla ünlü olmamasına şaşırarak o kadar da iyi değildir diyordum ki ağzımın payını aldım. Yazardan öneri istediğimde en çok öneri aldığım kitaplarından biri Kızıl Nehirler oldu. Fransız sinemasında da uyarlama filminin çekildiğini görünce ilk olarak bu kitabıyla yazara başlamak istedim. Kitap ilk sayfasından son sayfasına kadar bana ummadığım inanılmaz bir heyecan yaşattı. Uzun zamandır gerilim/cinayet zaten okumuyordum ama bu kitapla beraber Ejderha Dövmeli Kız’dan bu yana bu türdeki içimdeki kaliteli kitap arayışı sonunda benzer bir şeyler bulabildi. Steig Larsson’un kalemi benim için ne kadar apayrıysa Grange de gözümde o yoldan gidiyor. Yazarın en başta iki ayrı cinayet varmış gibi birbirlerini tanımayan karakterler üzerinden iki ayrı olayla adım adım ilerlemesi ve iki olayın da birbirinden ilgi çekici olması, birinin bölümü bitip adeta nefesimi kestiğinde diğer olayın bölümünün aynı heyecanla devam etmesi okuma seyri bakımından uzun zamandır tatmadığım bir keyif yarattı bende. Kitabın kendi cinayet konusu zaten inanılmaz ilgi çekiciyken arka planında daha da inanılmaz nedenler yatması daha fazla beğenebilir miyim derken beni tekrar şaşırttı. Neden Grange okuyan herkesin böylesine bayıldığını ve yazardan yeni çıkan bir kitabın neden herkesi bu kadar heyecanlandırdığını anlayabildim. Bu kitabını bitirdiğim gibi diğer kitaplarını da soluksuz okumak için sabırsızlanır duruma geldim. Siz siz olun benim gibi yazarı ertelemeyin, dehşetle öneririm bu kitabıyla okumaya başlamanızı. Sırada okuyacağım kitaplarının yorumlarıyla görüşmek üzere.
November 21, 2022
Ich hatte den Film in besserer Erinnerung. Stumpfsinnige Dialoge, die die besondere Abgeklärtheit der Personen aufzeigen sollen, werden filmisch halt durch visuelle Ablenkung von meiner Seite weniger negativ wahrgenommen. Geschrieben laden sie hier immer wieder zum Augenrollen ein. Außerdem sind die beiden Kommissare komplett überzeichnet und am Ende in der Lage, nach seitenweiser Planlosigkeit, die Hergänge der Kriminaltaten en detail herunterzuerzählen. Zudem wirkt das Ganze doch sehr konstruiert. Aber aufgrund des gefälligen Beginns und der schönen Bildern der französischen Alpen dann doch noch ein schwacher dritter Stern von mir.
May 3, 2023
Daugiau žvaigždučių dėl to, kad tai Grange.
Bet o tačiau- dėl to, kad tai Grange ir lūkesčiai buvo gerokai didesni..
Keistai, net negaliu tiksliai įvardinti kas ne taip...ar tai vertimo bėda, ar pačios istorijos..
Vienas iš perliukų:"Pagaliau pasiekė siaurą koridorių su keletu mažų durelių, ėjo ta žarna- lempos čia buvo visiškai praradusios amą.."
Bet o tačiau- dėl to, kad tai Grange ir lūkesčiai buvo gerokai didesni..
Keistai, net negaliu tiksliai įvardinti kas ne taip...ar tai vertimo bėda, ar pačios istorijos..
Vienas iš perliukų:"Pagaliau pasiekė siaurą koridorių su keletu mažų durelių, ėjo ta žarna- lempos čia buvo visiškai praradusios amą.."
December 12, 2024
Dacă ești in cautare de o lectura care sa te tina intr-un suspans continuu, sa ai parte de multe răsturnări de situație, detectivi care investighează după propriile reguli și tipare, chiar și putina drama, Râuri de purpura este lectura perfecta! Eu am citit-o la recomandarea lui @furdui.raluca și @adela.reads și tare mult mi-a mai placut, chiar e in top!😍
Pe lângă cei doi detectivi, Niemans și Karim, care au devenit unele dintre personajele mele favorite dintr-o carte, actiunea nu te lasa sa te plictisești deloc. Am avut parte de crime odioase(ochi scoși, tortura), piste complexe, investigații detaliate și planuri bine puse la punct. Nu mă asteptam la motivația criminalului(nu vreau s-o spun)🤭Am avut parte de multe surprize, și cu cat citeam mai mult, in loc sa încerc sa dezleg misterul, mai rau ma încurcam. Dar totul a avut sens la final și am fost cu adevărat surprinsă și mulțumită de acea încheiere.
Am avut parte și de putina drama, care recunosc, mi-a ajuns la suflet, iar încheierea romanului a fost după sufletul meu, dar mi-a și părut putin rau pentru unele personaje.😓 Recomand, mi-a placut tare mult și cu siguranța voi mai citi alte carti de la autor.❤️
Pe lângă cei doi detectivi, Niemans și Karim, care au devenit unele dintre personajele mele favorite dintr-o carte, actiunea nu te lasa sa te plictisești deloc. Am avut parte de crime odioase(ochi scoși, tortura), piste complexe, investigații detaliate și planuri bine puse la punct. Nu mă asteptam la motivația criminalului(nu vreau s-o spun)🤭Am avut parte de multe surprize, și cu cat citeam mai mult, in loc sa încerc sa dezleg misterul, mai rau ma încurcam. Dar totul a avut sens la final și am fost cu adevărat surprinsă și mulțumită de acea încheiere.
Am avut parte și de putina drama, care recunosc, mi-a ajuns la suflet, iar încheierea romanului a fost după sufletul meu, dar mi-a și părut putin rau pentru unele personaje.😓 Recomand, mi-a placut tare mult și cu siguranța voi mai citi alte carti de la autor.❤️
March 13, 2017
Είναι το πέμπτο δικό του που διάβασα.Ο άνθρωπος είναι ο ΚΟΡΥΦΑΙΟΣ όλων στο αστυνομικό θρίλερ! Ευτυχώς έχω και τα υπόλοιπα.
June 29, 2020
Gayet güzel ve bol entrikalı bir hikayeydi beğendim. Puan kurma sebebim, olay şaşırtsın diye biraz zorlama hissi vardı. Ve bana göre sonu biraz daha uzatılsa daha güzel olurdu :)
June 22, 2019
Τα πολλά λόγια είναι φτώχεια για το συγκεκριμένο βιβλίο. Ο Γκρανζέ απλά διδάσκει πως γράφεται ένα αριστούργημα αστυνομικής λογοτεχνίας. Η συνήθης κριτική για καλή πλοκή/στήσιμο/αφήγηση/προφίλ πρωταγωνιστών κλπ είναι πολύ λίγη για τα πορφυρά ποτάμια.
Είναι από αυτά τα βιβλία που σε φέρνουν πολύ απότομα αντιμέτωπο με την συνειδητοποίηση ότι στερείσαι πολλά σε σχέση με τον άνθρωπο που το έγραψε. Μάλλον δεν θα έχεις ποτέ ούτε την φαντασία του, ούτε θα αποκτήσεις την ικανότητα στον χειρισμό του λόγου. Όσο και να διαβάσεις, όσο και να σκιστείς, ένας Γκρανζέ, μέσα από ένα είδος που ελάχιστα ενδείκνυται για ανάδειξη της συγγραφικής ιδιότητας σε σχέση με πιο "κλασικούς" λογοτεχνικούς τομείς, θα στο θυμίζει.
Κάντε την χάρη στον εαυτό σας και διαβάστε τα πορφυρά ποτάμια. Ίσως το αστυνομικό στοιχείο εν τέλει να είναι το πιο δευτερεύον.
Είναι από αυτά τα βιβλία που σε φέρνουν πολύ απότομα αντιμέτωπο με την συνειδητοποίηση ότι στερείσαι πολλά σε σχέση με τον άνθρωπο που το έγραψε. Μάλλον δεν θα έχεις ποτέ ούτε την φαντασία του, ούτε θα αποκτήσεις την ικανότητα στον χειρισμό του λόγου. Όσο και να διαβάσεις, όσο και να σκιστείς, ένας Γκρανζέ, μέσα από ένα είδος που ελάχιστα ενδείκνυται για ανάδειξη της συγγραφικής ιδιότητας σε σχέση με πιο "κλασικούς" λογοτεχνικούς τομείς, θα στο θυμίζει.
Κάντε την χάρη στον εαυτό σας και διαβάστε τα πορφυρά ποτάμια. Ίσως το αστυνομικό στοιχείο εν τέλει να είναι το πιο δευτερεύον.
February 2, 2017
Какво да кажа - имам си нов любим автор на трилъри. Уви, от десетте самостоятелни романа на Жан-Кристоф Гранже, които открих в библиографската му справка, на български са преведени само дебютният му - "Полетът на щъркелите" и най-популярната му творба - "Пурпурните реки". Все пак двете книжлета ми бяха достатъчни, за да харесам французина безрезервно - динамични сюжети, кървави и доста усукани тайни от миналото, убийства, на които биха завидели всички уважаващи себе си хорър писатели - конкретно в "Реките" хвърчаха едни очни ябълки и китки на поразия - всичко това в сравнително малки обеми, без излишно разтягане на локуми. Мой тип четива. Петорка :)
September 10, 2017
NON TUTTI I BEST-SELLERS VENGONO PER NUOCERE.
Solitamente parto prevenuta nei confronti dei casi editoriali. Stavolta, avevo così tanta voglia di un buon thriller-poliziesco da aprirne uno a caso e, a dispetto delle aspettative, l'ho trovato!
Francia, fine anni '90. Due poliziotti sopra le righe lavorano a 2 casi indipendenti di cui hanno pochi indizi o nessuno. Il primo è quello di un giovane bibliotecario il cui corpo è incastrato tra le fessure della roccia, martoriato, privo di mani e occhi, in posizione fetale. Il secondo è un'effrazione nell'archivio scolastico cui segue la profanazione della tomba di un bambino morto nel 1982. Man mano che studiano i casi scoprono che, a dispetto del tempo e dello spazio, sono in realtà collegati.
I poliziotti lavorano di ipotesi e congetture; prendono diverse cantonate ma hanno anche intuizioni geniali.
Come i protagonisti, il lettore non sa bene dove sbattere la testa. Nemmeno se ha le nozioni di biologia o anatomia necessarie. Ogni ipotesi viene confutata, ma Grangé mantiene alta l'attenzione lungo tutto il romanzo. È costruito, strutturato e narrato molto molto bene. La soluzione, ammetto, è lungi da quella che avevo congetturato, ma altrettanto soddisfacente!
Solitamente parto prevenuta nei confronti dei casi editoriali. Stavolta, avevo così tanta voglia di un buon thriller-poliziesco da aprirne uno a caso e, a dispetto delle aspettative, l'ho trovato!
Francia, fine anni '90. Due poliziotti sopra le righe lavorano a 2 casi indipendenti di cui hanno pochi indizi o nessuno. Il primo è quello di un giovane bibliotecario il cui corpo è incastrato tra le fessure della roccia, martoriato, privo di mani e occhi, in posizione fetale. Il secondo è un'effrazione nell'archivio scolastico cui segue la profanazione della tomba di un bambino morto nel 1982. Man mano che studiano i casi scoprono che, a dispetto del tempo e dello spazio, sono in realtà collegati.
I poliziotti lavorano di ipotesi e congetture; prendono diverse cantonate ma hanno anche intuizioni geniali.
Come i protagonisti, il lettore non sa bene dove sbattere la testa. Nemmeno se ha le nozioni di biologia o anatomia necessarie. Ogni ipotesi viene confutata, ma Grangé mantiene alta l'attenzione lungo tutto il romanzo. È costruito, strutturato e narrato molto molto bene. La soluzione, ammetto, è lungi da quella che avevo congetturato, ma altrettanto soddisfacente!
November 17, 2022
εξαιρετικό!!!
September 22, 2025
Beni ilk andan itibaren içine çeken, karanlık ve sürükleyici bir gerilim dolu bir kitap. İki farklı dedektifin ayrı olayları araştırırken yollarının kesişmesi ve her şeyin daha büyük, korkunç bir sırrın parçası olduğunu anlamaları harika bir kurguyla anlatılıyor.
Kitabın kasvetli atmosferi, işlenen rahatsız edici temalar ve beklenmedik olay örgüsü güzel geldi bana. Son ana kadar ne olacağını tahmin etmek güç oldu gerçekten.
Gerilim ve polisiye türü sevenlerin beğeneceğini tahmin ediyorum. Ha kitap elbette bir Agatha Christie eseri değil ama okunası bir eser bence
Kitabın kasvetli atmosferi, işlenen rahatsız edici temalar ve beklenmedik olay örgüsü güzel geldi bana. Son ana kadar ne olacağını tahmin etmek güç oldu gerçekten.
Gerilim ve polisiye türü sevenlerin beğeneceğini tahmin ediyorum. Ha kitap elbette bir Agatha Christie eseri değil ama okunası bir eser bence
May 11, 2020
Karim Abdouf 😍😍
Olağanüstüydü. Bayılıyorum böyle zekice yazılmış kurgulara.
Olağanüstüydü. Bayılıyorum böyle zekice yazılmış kurgulara.
December 13, 2019
Grange'den okuduğum üçüncü kitap ve en iyisi buydu kesinlikle. Kurtlar İmparatorluğu ve Leyleklerin Uçuşu kitapları da edebi anlamda tatmin hissi uyandırıyordu. Ama Kızıl Nehirler çok farklı bir edebiyat lezzeti. Güzel bir gerilim/polisiye kitabı.
İlginç bir hikayesi var bir kere. Bir dünya savaşına (ww2) bile vesile olmuş fikri görüyoruz kitapta: Saf ırk/üstün ırk teorisi.
Fransa'nın küçük sayılabilecek iki bölgesinde gerçekleşen olayları çok tatlı bir hızla birbirine bağlayan Grange iyi bir iş çıkarmış ortaya. Bana göre olayın kişi üzerindeki gizemini çözmek çok da zor değil. Ama yazar bir şekilde kitaptaki tüm merakı son 30-40 sayfaya kadar taşıyıp okuyucudaki merak unsurunu olaya kaydırabilmiş. Evet kişiler polisiye/gerilim türü kitaplarda çok önemli olabilir. Ama burada hikayede çok ilginç!
Benim yakın çevreme methiyeler dizerek önereceğim bir kitap oldu kesinlikle. Son olarak iyi ki edebiyat var!
İlginç bir hikayesi var bir kere. Bir dünya savaşına (ww2) bile vesile olmuş fikri görüyoruz kitapta: Saf ırk/üstün ırk teorisi.
Fransa'nın küçük sayılabilecek iki bölgesinde gerçekleşen olayları çok tatlı bir hızla birbirine bağlayan Grange iyi bir iş çıkarmış ortaya. Bana göre olayın kişi üzerindeki gizemini çözmek çok da zor değil. Ama yazar bir şekilde kitaptaki tüm merakı son 30-40 sayfaya kadar taşıyıp okuyucudaki merak unsurunu olaya kaydırabilmiş. Evet kişiler polisiye/gerilim türü kitaplarda çok önemli olabilir. Ama burada hikayede çok ilginç!
Benim yakın çevreme methiyeler dizerek önereceğim bir kitap oldu kesinlikle. Son olarak iyi ki edebiyat var!
August 26, 2020
Δεύτερο αναγνωστικό ταξίδι από τον καταξιωμένο συγγραφέα αστυνομικών κι οι απαιτήσεις ικανοποιήθηκαν πλήρως! Το βιβλίο σε αρπάζει από τον λαιμό, καθώς σε εισάγει άμεσα στην βιαιότητα που το χαρακτηρίζει λόγω των εγκλημάτων του, και δεν σε αφήνει μέχρι την τελευταία σελίδα του. Ευφάνταστη πλοκή, με συνεχόμενες και αναπάντεχες ανατροπές, κι απίστευτο ψυχογράφημα ηρώων. Το τέλος, αν και ενδεχομένως να φανεί απότομο, δεν με δυσανασχέτησε καθόλου - ίσα ίσα, το βρήκα ουσιώδες, χωρίς τις κλασικές υπεραναλύσεις που συνηθίζονται στα μυθιστορήματα.
Δεν πιστεύω ότι το συγκεκριμένο ανάγνωσμα θα αφήσει ανικανοποίητο κάποιον οπαδό της αστυνομικής λογοτεχνίας, δεδομένου ότι συνθέτει αριστοτεχνικά την αστυνομική έρευνα με το σκεπτικό πίσω από τις κατά συρροήν δολοφονίες. Όλα αυτά έρχονται και δένουν τέλεια με την γλαφυρή γραφή του Γκρανζέ που δεν κουράζει, αλλά δίνει νόημα σε κάθε πρόταση.
Όσοι έχετε δει την ταινία (αν και πολύ αξιόλογη) ΠΡΕΠΕΙ να διαβάσετε και το βιβλίο.
Δεν πιστεύω ότι το συγκεκριμένο ανάγνωσμα θα αφήσει ανικανοποίητο κάποιον οπαδό της αστυνομικής λογοτεχνίας, δεδομένου ότι συνθέτει αριστοτεχνικά την αστυνομική έρευνα με το σκεπτικό πίσω από τις κατά συρροήν δολοφονίες. Όλα αυτά έρχονται και δένουν τέλεια με την γλαφυρή γραφή του Γκρανζέ που δεν κουράζει, αλλά δίνει νόημα σε κάθε πρόταση.
Όσοι έχετε δει την ταινία (αν και πολύ αξιόλογη) ΠΡΕΠΕΙ να διαβάσετε και το βιβλίο.
February 17, 2021
3,5 αστέρια θα ήταν πιο σωστή βαθμολογία. Εξαιρετικά ενδιαφέρουσα ιστορία, αλλά ο συγγραφέας αναλώνει πολύ χρόνο να ασχολείται με την ψυχολογία των αστυνομικών (βλ. ιδιοφυής, αλλά ψυχάκηδες, προφανώς όλοι οι συγγραφείς μυστηρίων είναι πεπεισμένοι ότι αν δε χρειάζεσαι ψυχίατρο δεν κάνεις για ντετέκτιβ), και αφήνει κενά σε αυτή των θυμάτων και των δραστών, που θα είχε μεγαλύτερο ενδιαφέρον.
December 4, 2024
من الروايات البوليسية المرنة الشيقة لا تعقيد فيها كما أن حال الاثارة فيها مرتفع مما يزيد من قوة تأثيرها على القارئ فتخلق جو من المتعة يحسب لها
April 20, 2025
Jude Itero - Judith Hèrault... Citiți și veți afla!
November 3, 2024
Трапився мені просто хороший гостросюжетний детектив. Динамічний, з сильними персонажами, з яскравим та сміливим сюжетом, із загадкою, яку справді хочеться розгадати. Трапився там, де й варто було очікувати. У ранній творчості французького письменника Жана-Крістофа Ґранже.
Перша асоціація з “Багряними ріками” у мене — це відеокасета, яку я малим бачив у одному кіоску, в який любив заходити, щоб просто дивитись на обкладинки та назви фільмів. Покоління 30+ мене зрозуміє. Пригадую, що обкладинка відлякувала, на ній були суворі чоловіки та багато крові. Пізніше, мабуть, я дивився уривками фільм по ТБ, але не пригадую нічого, окрім того, що головного героя грає Жан Рено.
Ну і цими вихідними трапилась можливість і час прочитати першоджерело. Я раніше читав Ґранже, але взявся тоді за дилогію, кожна з книжок була величезна, і після першої якось здався. Але дуже вже хотілось дізнатись, наскільки ж сильними є ці “Багряні ріки”...
…і от дізнався. Для мене це 4,5 з 5. Справді видовищний детектив, в якому від першої сторінки ти занурюєшся в те, з чого вже, відчуваєш, не вибратись. Починається все з того, що досвідчений комісар французької поліції П'єр Ньєман спостерігає за футбольними хуліганами, і тоді відбувається перше вбивство, яке не пов'язані безпосередньо з сюжетом. Далі — жорстокі та загадкові вбив��тва у невеличкому містечку, далі — дивна ситуація в іншому містечку, де невідомі плюндрують могилу загиблої багато років тому дитини. І пішло-поїхало 🔥
Темп розповіді дуже динамічний, події відбуваються протягом кількох днів. Дуже крута атмосфера, гарні діалоги, і чим ближче кінець, тим все швидше і сильніше рухається. З мінусів — ну коли вже треба пов’язати все в один клубок, то відчувалось, що з цим були проблеми наприкінці. Але зовсім не критичні, їх цілком можна й не помітити.
Не ідеальний, але класний представник детективного жанру й трилеру. Гляну ще екранізацію, щоб закрити гештальт 😎👌
Перша асоціація з “Багряними ріками” у мене — це відеокасета, яку я малим бачив у одному кіоску, в який любив заходити, щоб просто дивитись на обкладинки та назви фільмів. Покоління 30+ мене зрозуміє. Пригадую, що обкладинка відлякувала, на ній були суворі чоловіки та багато крові. Пізніше, мабуть, я дивився уривками фільм по ТБ, але не пригадую нічого, окрім того, що головного героя грає Жан Рено.
Ну і цими вихідними трапилась можливість і час прочитати першоджерело. Я раніше читав Ґранже, але взявся тоді за дилогію, кожна з книжок була величезна, і після першої якось здався. Але дуже вже хотілось дізнатись, наскільки ж сильними є ці “Багряні ріки”...
…і от дізнався. Для мене це 4,5 з 5. Справді видовищний детектив, в якому від першої сторінки ти занурюєшся в те, з чого вже, відчуваєш, не вибратись. Починається все з того, що досвідчений комісар французької поліції П'єр Ньєман спостерігає за футбольними хуліганами, і тоді відбувається перше вбивство, яке не пов'язані безпосередньо з сюжетом. Далі — жорстокі та загадкові вбив��тва у невеличкому містечку, далі — дивна ситуація в іншому містечку, де невідомі плюндрують могилу загиблої багато років тому дитини. І пішло-поїхало 🔥
Темп розповіді дуже динамічний, події відбуваються протягом кількох днів. Дуже крута атмосфера, гарні діалоги, і чим ближче кінець, тим все швидше і сильніше рухається. З мінусів — ну коли вже треба пов’язати все в один клубок, то відчувалось, що з цим були проблеми наприкінці. Але зовсім не критичні, їх цілком можна й не помітити.
Не ідеальний, але класний представник детективного жанру й трилеру. Гляну ще екранізацію, щоб закрити гештальт 😎👌
April 16, 2020
Yemeğe, temizliğe ve spora ayırdığım sürenin çoğaldığı bugünlerde sesli kitaplar kurtarıcım oldu. Grange'ı şimdiye kadar neden okumamışım bilmiyorum, çoksatarlara tepkili olduğum zamanlarda bayağı popüler olduğundan sanırım. Türünün başarılı bir örneği, sabırsızlıkla her fırsatta dinledim, elimde kopyası olsaydı sabaha kadar okur bitirirdim tahminen :) Storytel'deki seslendirme de pek başarılı.
Kitap:3.5
Seslendirme: 5
Genel:4
Kitap:3.5
Seslendirme: 5
Genel:4
July 10, 2018
Nailbiting action. Also the movie is a clear recommendation!
November 26, 2018
Leer un libro que no solo tiene una historia tan absorbente como formidable, pero que además sea contada de manera tan inteligente es, simplemente, una delicia.
Lo que más me ha gustado es el estilo narrativo, me ha encantado la manera de escribir de Grangé, la forma en que va trazando los hechos, la historia, es de verdad magnífico.
La historia nos narra dos investigaciones, una, la de un aparente allanamiento en una escuela y por otro lado la investigación de un brutal asesinato.
Los personajes protagonistas Niémans y Karim Abdouf son dos personajes que los han bordado, tienen tantos matices que solo el hecho de leer la manera en que el autor los ha creado ya de por sí es una verdadera delicia, por momentos me gustaba uno y por momentos el otro, al final he terminado por decidir que ambos policías son geniales en personalidad y estilo y que para mí ha sido lo mejor de este libro.
La historia, si bien resulta un poco complicada de seguir porque tiene demasiados detalles y va brincando de una investigación a otra, sin embargo me ha ayudado mucho que había visto la película hace un tiempo y eso me hizo poner en perspectiva cada cosa.
Ya que comentó lo de la pelicula, bueno, si es buena, la vi hace muchos años, pero recuerdo que lo que más me gustó fueron las actuaciones, en fin, la cuestión es que, si bien la película es buena, como casi siempre sucede, el libro ha resultado mucho, mucho mejor.
No puedo decir si el libro resulta en sorprendente o si es previsible, porque ya sabía en que acababa, pero en independencia de eso, lo que vale la pena es leer a este autor, llenarse de su enorme creatividad para crear buenos personajes y su forma de escribir, que es de verdad muy, muy buena.
Absolutamente recomendable
Lo que más me ha gustado es el estilo narrativo, me ha encantado la manera de escribir de Grangé, la forma en que va trazando los hechos, la historia, es de verdad magnífico.
La historia nos narra dos investigaciones, una, la de un aparente allanamiento en una escuela y por otro lado la investigación de un brutal asesinato.
Los personajes protagonistas Niémans y Karim Abdouf son dos personajes que los han bordado, tienen tantos matices que solo el hecho de leer la manera en que el autor los ha creado ya de por sí es una verdadera delicia, por momentos me gustaba uno y por momentos el otro, al final he terminado por decidir que ambos policías son geniales en personalidad y estilo y que para mí ha sido lo mejor de este libro.
La historia, si bien resulta un poco complicada de seguir porque tiene demasiados detalles y va brincando de una investigación a otra, sin embargo me ha ayudado mucho que había visto la película hace un tiempo y eso me hizo poner en perspectiva cada cosa.
Ya que comentó lo de la pelicula, bueno, si es buena, la vi hace muchos años, pero recuerdo que lo que más me gustó fueron las actuaciones, en fin, la cuestión es que, si bien la película es buena, como casi siempre sucede, el libro ha resultado mucho, mucho mejor.
No puedo decir si el libro resulta en sorprendente o si es previsible, porque ya sabía en que acababa, pero en independencia de eso, lo que vale la pena es leer a este autor, llenarse de su enorme creatividad para crear buenos personajes y su forma de escribir, que es de verdad muy, muy buena.
Absolutamente recomendable
October 15, 2024
رواية (الأنهار القرمزية) لجان كريستوف غرانجي هي رواية إثارة حيث تجمع بين السرد السريع المليء بالتشويق والعمق النفسي. التحقيق مليء باكتشافات مرعبة مما يجعل كل منعطف أكثر إزعاجًا.
ربما لتنوع ما قرأت في أدب الجريمة استطعت الاستنتاج أسرع من إيقاع الحكاية. ولكن أعتقد أن من لم يغوص بروايات الجريمة سيجدها تحفة فنية متقنة. رغم أن نهايتها برأيي قد تترك بعض الخيوط غير مكتملة أو مفتوحة للتفسير، مما يدل على قدرة غرانجي على غمر القارئ في الغموض ويتركنا مع أسئلة عالقة.
ربما لتنوع ما قرأت في أدب الجريمة استطعت الاستنتاج أسرع من إيقاع الحكاية. ولكن أعتقد أن من لم يغوص بروايات الجريمة سيجدها تحفة فنية متقنة. رغم أن نهايتها برأيي قد تترك بعض الخيوط غير مكتملة أو مفتوحة للتفسير، مما يدل على قدرة غرانجي على غمر القارئ في الغموض ويتركنا مع أسئلة عالقة.
January 13, 2017
Mais um extraordinário policial de Jean-Christophe Grangé mas com uma tradução que não está à altura da obra. Pomposa, pouco natural, inadequada, são apenas alguns dos adjectivos que me ocorrem para a qualificar.
Senhores da Asa: retraduzir este livro ASAP, por favor!
Senhores da Asa: retraduzir este livro ASAP, por favor!
April 11, 2021
Думала, чому у мене неоднозначне ставлення до Ґранже. Він раз-у-раз на певному етапі оповіді дещо програє в правдоподібності. До того ж іноді вмикає недоречний пафос. Для детектива це більш ніж зайве.
January 30, 2018
Човек няма какво да му мисли - книгата си заслужава повече от филма.
February 14, 2024
I'm speechless!
Omg what was that 🥹🥹🥹
EPIC 😍😍
و الترجمة!! حاجة من ورا العقل!
تنسى الي الكتاب مترجم من أصلو
Highly recommend ❤️❤️❤️❤️❤️
Omg what was that 🥹🥹🥹
EPIC 😍😍
و الترجمة!! حاجة من ورا العقل!
تنسى الي الكتاب مترجم من أصلو
Highly recommend ❤️❤️❤️❤️❤️
Displaying 1 - 30 of 549 reviews