В основу видання ввійшли три книжки мемуарів автора, що побачили світ 1929 і 1936-1937 років у Парижі, інші спогади Н. Махна, а також його дружини Галини Кузьменко про події громадянської війни в Україні 1917-1920 років.
At first Makhno and his men fought against the Russian white army and supported the Bolshewiks. But later attempted to found a an anarchist society in a territory in the Ukraine. Which lasted for 2 years before the Soviet Union took it over.
In 1921 he was forced into exile and Makhno died in 1934 in France.
Makhno is also considered to be the developer of the Tachanka a horse-drawn machine gun platform
На жаль, самий цікавий період діяльності Батька не описано, спогади складаються з двох частин - періоду Російської революції 1917 року до початку 1918 і періоду ранньої стадії організації його загонів в 1918 році. Також додано пару сторінок з щоденника його дружини 1920 року. Те, що мене найбільше цікавило - зв'язки з Директорією, початки контактів з РККА - залишається за межами книги. Не знаю чи є такі тексти мемуарів Махна, чи будуть колись видані? Але все-одно було дуже пізнавально. Бачу що, все ж, значно менше спільного маю і мав з ідеями Батька, цілком не підтримую його бачення ситуації. Але все ж не можна заперечувати такого унікального і самобутнього явища в світовій історії, як Махновщина. Саме українська земля породила це явище, і це одна з тих речей, яку ми можемо і повинні показувати світові і самі маємо пишатися і шанувати пам'ять. Все це особливо цікаво мені в контексті не так давно прочитаних спогадів Юрія Горліса-Горського та Чорного Ворона. Часи були ще ті..