What do you think?
Rate this book
Наукове мислення. Аргументовані способи не приймати все на віру
Наші органи чуття практично цілодобово постачають нам інформацію про навколишній світ. Мозок аналізує всі ці дані та формує уявлення про істинне чи хибне. Втім, на жаль, людський зір, смак, нюх не є досконалими, а наш розум інтерпретує ці відчуття суб’єктивно. Так у цілком упорядковану картину світу може закрастися помилка, і ти вже не розумієш — вірити власним очам чи покладатися на чужі слова? Цю дилему допомагає розв’язати наука, а саме науковий стиль мислення.
У цій книжці науковець Олександр Рундель розповідає про інструментарій, яким користуються вчені, щоб пізнавати світ. Як досвід перетворюється в наукові теорії? Чим відрізняється наука від псевдонауки? Чому найпростіше пояснення іноді найправильніше? Чи є межа в здорового скептицизму? Чому світогляд циніка повертає нас до печерного мислення?
Про все це розповідає автор, водночас пояснюючи, чому не варто вірити «відкриттям», зробленим у секретних лабораторіях, і до чого тут наукова спільнота.
У цій книжці науковець Олександр Рундель розповідає про інструментарій, яким користуються вчені, щоб пізнавати світ. Як досвід перетворюється в наукові теорії? Чим відрізняється наука від псевдонауки? Чому найпростіше пояснення іноді найправильніше? Чи є межа в здорового скептицизму? Чому світогляд циніка повертає нас до печерного мислення?
Про все це розповідає автор, водночас пояснюючи, чому не варто вірити «відкриттям», зробленим у секретних лабораторіях, і до чого тут наукова спільнота.
- GenresNonfiction
176 pages, Paperback
Published January 1, 2023
3 people are currently reading
80 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 13 of 13 reviews
March 2, 2024
Грунт, база. Перш за все, щоб оцінювати цю книгу треба зрозуміти хто був би її ідеальною цільовою аудиторією. В такому випадку люди, що не стикалися з темою, не читають наук поп та воліють виправити це. Тобто підлітки та дорослі, які звикли вважати природничі та точні науки "не своїм". Коли з цим визначились то перейду до свого оціночного судження.
Я рада, що українською і від українського автора з'явилась така книга. Тут коротко, тезово і по поличках, а найголовніше доступно надається основна інформація на тему наукового мислення.
Спрощені пояснення, з адекватними прикладами, плюс посилання на книги де можна зануритися в додаткове вивчення матеріалу на тему. Ну краса ж!
Мені, як читачу наукпопу зі стажем, не довелося побачити щось нове, але повернутись до теми й освіжити в пам'яті було корисно.
Автор зачіпає теми конспірології, магічного мислення, астрології, маніпуляції та інших псевдонаукових штук і зрозуміло показує пробіли та викривлення через які ті діють.
Показує чому філософія, наукове ком'юніті та наука покращують життя усім людям, а в особливості тим, хто має доступ до новітніх технологій. Пояснюється чому базова освіта та знання природничих наук можуть врятувати життя (спойлер: бо ви розуміючи можливі наслідки будете уникати потенційно смертельних ситуацій).
Певно цій книзі пасувала б інша більш чіпляюча та цікава назва, щоб привернути увагу саме того штибу читачів кому б вона була більш доцільною. Але маємо, що маємо тож доношу до вашого відома про її існування і щиро рекомендую.
Я рада, що українською і від українського автора з'явилась така книга. Тут коротко, тезово і по поличках, а найголовніше доступно надається основна інформація на тему наукового мислення.
Спрощені пояснення, з адекватними прикладами, плюс посилання на книги де можна зануритися в додаткове вивчення матеріалу на тему. Ну краса ж!
Мені, як читачу наукпопу зі стажем, не довелося побачити щось нове, але повернутись до теми й освіжити в пам'яті було корисно.
Автор зачіпає теми конспірології, магічного мислення, астрології, маніпуляції та інших псевдонаукових штук і зрозуміло показує пробіли та викривлення через які ті діють.
Показує чому філософія, наукове ком'юніті та наука покращують життя усім людям, а в особливості тим, хто має доступ до новітніх технологій. Пояснюється чому базова освіта та знання природничих наук можуть врятувати життя (спойлер: бо ви розуміючи можливі наслідки будете уникати потенційно смертельних ситуацій).
Певно цій книзі пасувала б інша більш чіпляюча та цікава назва, щоб привернути увагу саме того штибу читачів кому б вона була більш доцільною. Але маємо, що маємо тож доношу до вашого відома про її існування і щиро рекомендую.
June 26, 2023
Цікаво, але очевидно. Нічого нового для себе не дізналася. Та людям без критичного мислення - зайде на ура 👍
June 14, 2024
Цікава книга, дуже легко написана і мотивує бути більш критичним при сприйнятті різного роду інформації. Особливо від псевдоекспертів
October 8, 2023
Чи можливо пізнати істину?😉 "Наукове мислення" автор Олександр Рундель, ще одна прекрасна новинка від vikhola.ua
Я дуже люблю таку літературу, і щиро радію появі подібного контенту. Мені звісно ближче історія і філософія, але погляд фізика на витоки методології наукового дослідження, на потребу в об'єктивних знаннях, це потужно❤️🔥
Наука - це певний спосіб мислення, який має свої закони і розрахунки, свою етику і мораль.
Сьогодні про світ відомо занадто багато📚, на вивчення всього нам точно не вистачить життя і потрібно вчитись довіряти чужій експертизі. Вивчати інші мови, порівнювати та аналізувати інформацію.
✔️Деякі мисленнєві звички заважають нам розуміти світ. Вони називаються когнітивними викривленнями: підтверджувальне упередження, упередження доступності, помилка вцілілого та ефект Даннінга-Крюґера.
✔️Вигадувати безпідставні твердження значно легше, ніж потім їх аргументовано спростувати.
✔️Поняття бога не пояснює світ, а лише створює ілюзію пояснення. Пояснення явищ діяннями бога - синонім "я не знаю", а святість і ритуали, не сприяють подальшому вивченню світу.
✔️Якщо маємо справу з чимось, що не можна пояснити науково (або ми ще не в курсі, що таке існує), то краще чесно визнати, що не знаємо цього, ніж удаватись до "уявних" пояснень.
✔️У житті людини велику роль відіграють її прагнення. Коли змінюємо моральний вибір між двома рішеннями, різні цінності для нас мають неоднаковий пріоритет. Тому питання моралі і етики досить складні.
В суспільстві існує чимало упереджень стосовно науковців: це якісь генії, божевільні соціопати, страх перед розумнішим:
✔️Аналіз історії розвитку науки показує, що немає містичного злету уяви, під час якогось хтось із учених створив би нову теорію з нічого. У них є здатність робити правильні висновки з тих знань, що доступні.
Критичне мислення стане в нагоді для планування власного життя. Опанувати науковий стиль мислення необхідно, щоб дискусія стала відкритою і рівноправною.
Читайте наукпоп, досліджуйте світ, шукайте те, що змушує задуматись і любіть науку🖤🤍 Також підтримуйте видавництва, які друкують нонфікшн і наукпоп🤓
Прекрасна книга в своєму жанрі, яка популяризує науку і важливість мислити.
Я дуже люблю таку літературу, і щиро радію появі подібного контенту. Мені звісно ближче історія і філософія, але погляд фізика на витоки методології наукового дослідження, на потребу в об'єктивних знаннях, це потужно❤️🔥
Наука - це певний спосіб мислення, який має свої закони і розрахунки, свою етику і мораль.
Сьогодні про світ відомо занадто багато📚, на вивчення всього нам точно не вистачить життя і потрібно вчитись довіряти чужій експертизі. Вивчати інші мови, порівнювати та аналізувати інформацію.
✔️Деякі мисленнєві звички заважають нам розуміти світ. Вони називаються когнітивними викривленнями: підтверджувальне упередження, упередження доступності, помилка вцілілого та ефект Даннінга-Крюґера.
✔️Вигадувати безпідставні твердження значно легше, ніж потім їх аргументовано спростувати.
✔️Поняття бога не пояснює світ, а лише створює ілюзію пояснення. Пояснення явищ діяннями бога - синонім "я не знаю", а святість і ритуали, не сприяють подальшому вивченню світу.
✔️Якщо маємо справу з чимось, що не можна пояснити науково (або ми ще не в курсі, що таке існує), то краще чесно визнати, що не знаємо цього, ніж удаватись до "уявних" пояснень.
✔️У житті людини велику роль відіграють її прагнення. Коли змінюємо моральний вибір між двома рішеннями, різні цінності для нас мають неоднаковий пріоритет. Тому питання моралі і етики досить складні.
В суспільстві існує чимало упереджень стосовно науковців: це якісь генії, божевільні соціопати, страх перед розумнішим:
✔️Аналіз історії розвитку науки показує, що немає містичного злету уяви, під час якогось хтось із учених створив би нову теорію з нічого. У них є здатність робити правильні висновки з тих знань, що доступні.
Критичне мислення стане в нагоді для планування власного життя. Опанувати науковий стиль мислення необхідно, щоб дискусія стала відкритою і рівноправною.
Читайте наукпоп, досліджуйте світ, шукайте те, що змушує задуматись і любіть науку🖤🤍 Також підтримуйте видавництва, які друкують нонфікшн і наукпоп🤓
Прекрасна книга в своєму жанрі, яка популяризує науку і важливість мислити.
August 18, 2023
Ігри на запам’ятовування (promo)
Нотатки з книги:
“Людство існує багато тисячоліть, однак у цій царині особливих успіхів удалося досягти лише в останні кілька віків. Подія, що обумовила ці успіхи, - поява науки в ії більш-менш сучасному вигляді в XVI-XVII столітті.”
“Карл Поппер вважав, що невігластво - це не просто відсутність знання, як могло б здатися на перший погляд, а певне спрямування думки, що породжує відразу до пізнання.”
“Заперечення можливості знати істину, ототожнення її з користю (пізнавальний песмізм) та переконання, що істина очевидна (пізнавальний оптимізм), не сприяють вростанню наших знань. Також вони в разі поширення можуть стати небезпечними для суспільства, сприяючи становленню автократичних режимів різних штибів. Краще натомість розраховувати на наближення своїх знань до істини, але памʼятати про можливість помилки.”
“де ж здоровий скептик має зупинитися? Бертран Рассел пропонує досить чітку межу для корисного скептицизму. 1) Коли спільнота експертів має одностайну думку, а вам хтось говорить, що все геть не так, то його слова треба піддати сумніву. 2) Коли експерти не мають спільної думки, тоді всім іншим варто піддати сумніву будь-які можливі погляди на це питання. 3) Коли експерти кажуть, що немає підстав щось стверджувати, то й нам варто почекати на майбутні відкриття, які зможуть змінити це становище.”
“Психологи вивчають усі особливості нашого мислення. Ті, що заважають нам розуміти світ, називаються когнітивними упередженнями, або когнітивними викривленнями чи хибами пізнання.”
“Науковці Девід Даннінг і Джастін Крюґер здійснили дослідження, у якому виявили, що некомпетентні люди часто мають такі риси: 1) схильні переоцінювати свої знання; 2) не здатні розпізнати справді компетентних людей; 3) не можуть розпізнавати власні помилки як такі; 4) якщо їм пояснити основні тези щодо певного питання, це матиме «лікувальний» ефект: вони починають розуміти, що помилялися.”
“Деякі мисленнєві звички заважають нам розуміти світ. Вони називаються когнітивними викривленнями. Серед них варто виділити підтверджувальне упередження, упередження доступності, помилку вцілілого та ефект Даннінга - Крюґера. Останній дуже підступний, оскільки внаслідок нього необізнані люди схильні не тільки переоцінювати себе, а й також не розпізнавати справжніх спеціалістів і власні помилки.”
“науковий погляд завжди кращий за альтернативи, хоч би якими вони здавалися ясними й очевидними. Варто прийняти те, що дійсність буває дуже складною. Натомість простота пояснення має насторожувати.”
“Конспірологічні пояснення суспільних явищ бувають вагомою частиною пропаганди автократичних режимів. Теорія змови може бути основою їхньої державної ідеології.”
“Популярність неспростовних містичних учень, різних гороскопів обумовлена психологічним ефектом Форера: якщо людині показати загальний опис, сказавши, що він підібраний під неї, вона може повірити в це.”
“Стівен Пінкер, канадський фахівець у галузі когнітивних наук, популяризатор науки та філософ, у книжці «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу» наводить досить просте формулювання цих ідеалів. Коротко їх можна записати так: 1) Найвищу цінність має людське життя і добробут. 2) Кожна людина має базові права. 3) Наука та розум - добрий спосіб здобути знання. 4) Знання - хороший спосіб досягти добробуту. 5) Варто прагнути не героїзму, а розвʼязання проблем.”
“Сумніви в можливості раціонального пізнання світу призводять до досить небезпечної форми пізнавального песимізму. Ї можуть використовувати різного штибу автократичні режими. Підваження наукових методів дослідження суспільних процесів допомагає їм маскувати сво�� правдиву сутність в очах широкого загалу.”
“наївні спроби оцінити велику роль спільноти в розвитку науки можуть підштовхнути мислителя до радикального погляду - вульгарного соціологізму. П��иклад цього - погляди Фаєрабенда, у яких поняття істини просто зникає, натомість на перший план виходить спроба осмислення науки як культурного феномену, на одному рівні з віруваннями та обрядами.”
“Спільнота відіграє важливу роль у здобутті наукового знання. Дієвий механізм ухвалення спільних рішень - це відкрите обговорення. Завдяки йому в науці відбувається як пропонування наукових теорій, так і їхня перевірка у відтворюваних дослідах. Для зміцнення наукової спільноти дуже важливо підтримувати в ній стандарти академічної доброчесності.”
Нотатки з книги:
“Людство існує багато тисячоліть, однак у цій царині особливих успіхів удалося досягти лише в останні кілька віків. Подія, що обумовила ці успіхи, - поява науки в ії більш-менш сучасному вигляді в XVI-XVII столітті.”
“Карл Поппер вважав, що невігластво - це не просто відсутність знання, як могло б здатися на перший погляд, а певне спрямування думки, що породжує відразу до пізнання.”
“Заперечення можливості знати істину, ототожнення її з користю (пізнавальний песмізм) та переконання, що істина очевидна (пізнавальний оптимізм), не сприяють вростанню наших знань. Також вони в разі поширення можуть стати небезпечними для суспільства, сприяючи становленню автократичних режимів різних штибів. Краще натомість розраховувати на наближення своїх знань до істини, але памʼятати про можливість помилки.”
“де ж здоровий скептик має зупинитися? Бертран Рассел пропонує досить чітку межу для корисного скептицизму. 1) Коли спільнота експертів має одностайну думку, а вам хтось говорить, що все геть не так, то його слова треба піддати сумніву. 2) Коли експерти не мають спільної думки, тоді всім іншим варто піддати сумніву будь-які можливі погляди на це питання. 3) Коли експерти кажуть, що немає підстав щось стверджувати, то й нам варто почекати на майбутні відкриття, які зможуть змінити це становище.”
“Психологи вивчають усі особливості нашого мислення. Ті, що заважають нам розуміти світ, називаються когнітивними упередженнями, або когнітивними викривленнями чи хибами пізнання.”
“Науковці Девід Даннінг і Джастін Крюґер здійснили дослідження, у якому виявили, що некомпетентні люди часто мають такі риси: 1) схильні переоцінювати свої знання; 2) не здатні розпізнати справді компетентних людей; 3) не можуть розпізнавати власні помилки як такі; 4) якщо їм пояснити основні тези щодо певного питання, це матиме «лікувальний» ефект: вони починають розуміти, що помилялися.”
“Деякі мисленнєві звички заважають нам розуміти світ. Вони називаються когнітивними викривленнями. Серед них варто виділити підтверджувальне упередження, упередження доступності, помилку вцілілого та ефект Даннінга - Крюґера. Останній дуже підступний, оскільки внаслідок нього необізнані люди схильні не тільки переоцінювати себе, а й також не розпізнавати справжніх спеціалістів і власні помилки.”
“науковий погляд завжди кращий за альтернативи, хоч би якими вони здавалися ясними й очевидними. Варто прийняти те, що дійсність буває дуже складною. Натомість простота пояснення має насторожувати.”
“Конспірологічні пояснення суспільних явищ бувають вагомою частиною пропаганди автократичних режимів. Теорія змови може бути основою їхньої державної ідеології.”
“Популярність неспростовних містичних учень, різних гороскопів обумовлена психологічним ефектом Форера: якщо людині показати загальний опис, сказавши, що він підібраний під неї, вона може повірити в це.”
“Стівен Пінкер, канадський фахівець у галузі когнітивних наук, популяризатор науки та філософ, у книжці «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу» наводить досить просте формулювання цих ідеалів. Коротко їх можна записати так: 1) Найвищу цінність має людське життя і добробут. 2) Кожна людина має базові права. 3) Наука та розум - добрий спосіб здобути знання. 4) Знання - хороший спосіб досягти добробуту. 5) Варто прагнути не героїзму, а розвʼязання проблем.”
“Сумніви в можливості раціонального пізнання світу призводять до досить небезпечної форми пізнавального песимізму. Ї можуть використовувати різного штибу автократичні режими. Підваження наукових методів дослідження суспільних процесів допомагає їм маскувати сво�� правдиву сутність в очах широкого загалу.”
“наївні спроби оцінити велику роль спільноти в розвитку науки можуть підштовхнути мислителя до радикального погляду - вульгарного соціологізму. П��иклад цього - погляди Фаєрабенда, у яких поняття істини просто зникає, натомість на перший план виходить спроба осмислення науки як культурного феномену, на одному рівні з віруваннями та обрядами.”
“Спільнота відіграє важливу роль у здобутті наукового знання. Дієвий механізм ухвалення спільних рішень - це відкрите обговорення. Завдяки йому в науці відбувається як пропонування наукових теорій, так і їхня перевірка у відтворюваних дослідах. Для зміцнення наукової спільноти дуже важливо підтримувати в ній стандарти академічної доброчесності.”
July 30, 2023
Стисло й доступно про ази наукового підходу та критичного мислення. У часи інформаційних воєн, інформаційних вкидів та маніпуляцій, навичка не брати все на віру й критично аналізувати інфомрацію стає важливою навіть для виживання.
Ця книга для початківців - якщо ви навчаєтесь в школі чи на перших курсах універу, або самостійно намагаєтесь розібратися у тому, як науковці дивляться на світ. Тут багато маленсеньких розділів на різні теми, що стосуються наукового підходу до трактування світу.
Трошки, щоб вас заохотити прочитати книгу:
- Що таке наукова гіпотеза та як будуються експерименти
- В чому крутість математики? Бо вона працює)
- Наскільки науковий прогрес залежить від поодиноких геніїв?
- Як не повестися на псевдонаукові теорії
Трохи бракує глибини, але тоді б книга була б значно складнішою та обʼємнішою.
Ця книга для початківців - якщо ви навчаєтесь в школі чи на перших курсах універу, або самостійно намагаєтесь розібратися у тому, як науковці дивляться на світ. Тут багато маленсеньких розділів на різні теми, що стосуються наукового підходу до трактування світу.
Трошки, щоб вас заохотити прочитати книгу:
- Що таке наукова гіпотеза та як будуються експерименти
- В чому крутість математики? Бо вона працює)
- Наскільки науковий прогрес залежить від поодиноких геніїв?
- Як не повестися на псевдонаукові теорії
Трохи бракує глибини, але тоді б книга була б значно складнішою та обʼємнішою.
May 7, 2025
Короткий, проте якісний наукпоп від українського автора. Написано легко та доступно про базові поняття наукового мислення.
Мені нового нічого не було, надто просто та тезово. А ось для неофітів дуже добре підійде, приміром підліткам. В книзі конспективно і зрозуміло викладено в чому суть наукового мислення, які упередження заважають мислити, про роль особистості та спільнот для розвитку науки, про псевдонауки тощо.
Хоч книга і маленька, але автор згрішив повторами та заліз не в ті ворота під кінець. Бо читати про плагіат, куплені дисертації та скарги про брак фінансування науки якось недоречно в такій книзі, краще залишити для своїх підписників у соцмережах. Без останніх розділів книга б стала кращою і більш універсальною.
Загалом автор має талант до науково-популярного викладу і хотілося б щоб писав далі. Нам потрібні свої Карли Сагани і Браяни Кокси.
Мені нового нічого не було, надто просто та тезово. А ось для неофітів дуже добре підійде, приміром підліткам. В книзі конспективно і зрозуміло викладено в чому суть наукового мислення, які упередження заважають мислити, про роль особистості та спільнот для розвитку науки, про псевдонауки тощо.
Хоч книга і маленька, але автор згрішив повторами та заліз не в ті ворота під кінець. Бо читати про плагіат, куплені дисертації та скарги про брак фінансування науки якось недоречно в такій книзі, краще залишити для своїх підписників у соцмережах. Без останніх розділів книга б стала кращою і більш універсальною.
Загалом автор має талант до науково-популярного викладу і хотілося б щоб писав далі. Нам потрібні свої Карли Сагани і Браяни Кокси.
April 22, 2025
Прочитала. Стисло, ємно, аргументовано. Оновила трохи загальні знання у своїй голові, та й академічного підходу до вивчення й споживання інформації.
Таку книгу прочитав, то й дай прочитати ближньому своєму.
Наведу декілька цитат із книги:
- "Звісно, знати все людина не може, але знати більше, ніж учора, — достатньо легко"
- "У певному сенсі можна говорити, що рушій появи нових теорій не індивідуальна творчість окремих науковців, а науковий стиль мислення всієї спільноти"
- "Між знаннями та користю не можна ставити знак рівності. Утім знання — чудовий інструмент, щоб якусь користь від нього таки дістати"
Таку книгу прочитав, то й дай прочитати ближньому своєму.
Наведу декілька цитат із книги:
- "Звісно, знати все людина не може, але знати більше, ніж учора, — достатньо легко"
- "У певному сенсі можна говорити, що рушій появи нових теорій не індивідуальна творчість окремих науковців, а науковий стиль мислення всієї спільноти"
- "Між знаннями та користю не можна ставити знак рівності. Утім знання — чудовий інструмент, щоб якусь користь від нього таки дістати"
February 4, 2024
Книга дуже влучно та коротко описує науку, її інструментарій, логіку та цілі. Автор тезисно і по суті розбирає все те, що варто розуміти та знати кожному про науку в цілому! Книга хороша, але особисто для мене багато всього було зрозумілим до прочитання. Саме тому книга просто сподобалась як концепт але не вразила нічим, за що і отримала 3 зірочки. Але на мою думку її міркування вартує прочитання кожним!
November 7, 2023
Книжка, особисто для мене, знаходиться в певному стані "Суперпозиції". Люди які читають наукпоп нічого нового для себе не відкриють. Люди, які не читають наукпоп - не прочитають цю книжку, тому також нічого нового для себе не відкриють. І дуже жаль, бо автор дійсно постарався і написав хороший науково-популярний текст. Ідеальний варіант для підлітків.
March 15, 2024
Досить стисле пояснення цікавих і потрібних моментів зі світу науки. Ніяких зайвих художніх прийомів, прямо і головне. Під кінець трохи почалися повтори, але враження не зіпсовані. Буду рекомендувати своїм друзям, щоб затягнути їх у світ наукпопу.
June 9, 2023
Ті хто думає, що об’єктивної істини не існує, більш схильні до існування у закритому суспільстві.
November 26, 2024
Непогана, але як на мене дуже базова книжка.
Displaying 1 - 13 of 13 reviews