What do you think?
Rate this book
Lady Hamilton
Die Rechtschreibung des Buches wurde auf den aktuellen Stand gebracht, möglichst ohne den Charakter des Werkes zu verändern.
- GenresClassics
First published January 1, 1865
13 people are currently reading
155 people want to read
About the author
Alexandre Dumas
6,002 books12.6k followersThis note regards Alexandre Dumas, père, the father of Alexandre Dumas, fils (son). For the son, see Alexandre Dumas fils.
Alexandre Dumas père, born Alexandre Dumas Davy de la Pailleterie, was a towering figure of 19th-century French literature whose historical novels and adventure tales earned global renown. Best known for The Three Musketeers, The Count of Monte Cristo, and other swashbuckling epics, Dumas crafted stories filled with daring heroes, dramatic twists, and vivid historical backdrops. His works, often serialized and immensely popular with the public, helped shape the modern adventure genre and remain enduring staples of world literature.
Dumas was the son of Thomas-Alexandre Dumas, a celebrated general in Revolutionary France and the highest-ranking man of African descent in a European army at the time. His father’s early death left the family in poverty, but Dumas’s upbringing was nonetheless marked by strong personal ambition and a deep admiration for his father’s achievements. He moved to Paris as a young man and began his literary career writing for the theatre, quickly rising to prominence in the Romantic movement with successful plays like Henri III et sa cour and Antony.
In the 1840s, Dumas turned increasingly toward prose fiction, particularly serialized novels, which reached vast audiences through French newspapers. His collaboration with Auguste Maquet, a skilled plotter and historian, proved fruitful. While Maquet drafted outlines and conducted research, Dumas infused the narratives with flair, dialogue, and color. The result was a string of literary triumphs, including The Three Musketeers and The Count of Monte Cristo, both published in 1844. These novels exemplified Dumas’s flair for suspenseful pacing, memorable characters, and grand themes of justice, loyalty, and revenge.
The D’Artagnan Romances—The Three Musketeers, Twenty Years After, and The Vicomte of Bragelonne—cemented his fame. They follow the adventures of the titular Gascon hero and his comrades Athos, Porthos, and Aramis, blending historical fact and fiction into richly imagined narratives. The Count of Monte Cristo offered a darker, more introspective tale of betrayal and retribution, with intricate plotting and a deeply philosophical core.
Dumas was also active in journalism and theater. He founded the Théâtre Historique in Paris, which staged dramatizations of his own novels. A prolific and energetic writer, he is estimated to have written or co-written over 100,000 pages of fiction, plays, memoirs, travel books, and essays. He also had a strong interest in food and published a massive culinary encyclopedia, Le Grand Dictionnaire de cuisine, filled with recipes, anecdotes, and reflections on gastronomy.
Despite his enormous success, Dumas was frequently plagued by financial troubles. He led a lavish lifestyle, building the ornate Château de Monte-Cristo near Paris, employing large staffs, and supporting many friends and relatives. His generosity and appetite for life often outpaced his income, leading to mounting debts. Still, his creative drive rarely waned.
Dumas’s mixed-race background was a source of both pride and tension in his life. He was outspoken about his heritage and used his platform to address race and injustice. In his novel Georges, he explored issues of colonialism and identity through a Creole protagonist. Though he encountered racism, he refused to be silenced, famously replying to a racial insult by pointing to his ancestry and achievements with dignity and wit.
Later in life, Dumas continued writing and traveling, spending time in Belgium, Italy, and Russia. He supported nationalist causes, particularly Italian unification, and even founded a newspaper to advocate for Giuseppe Garibaldi. Though his popularity waned somewhat in his final years, his literary legacy grew steadily. He wrote in a style that was accessible, entertaining, and emotionally reso
Alexandre Dumas père, born Alexandre Dumas Davy de la Pailleterie, was a towering figure of 19th-century French literature whose historical novels and adventure tales earned global renown. Best known for The Three Musketeers, The Count of Monte Cristo, and other swashbuckling epics, Dumas crafted stories filled with daring heroes, dramatic twists, and vivid historical backdrops. His works, often serialized and immensely popular with the public, helped shape the modern adventure genre and remain enduring staples of world literature.
Dumas was the son of Thomas-Alexandre Dumas, a celebrated general in Revolutionary France and the highest-ranking man of African descent in a European army at the time. His father’s early death left the family in poverty, but Dumas’s upbringing was nonetheless marked by strong personal ambition and a deep admiration for his father’s achievements. He moved to Paris as a young man and began his literary career writing for the theatre, quickly rising to prominence in the Romantic movement with successful plays like Henri III et sa cour and Antony.
In the 1840s, Dumas turned increasingly toward prose fiction, particularly serialized novels, which reached vast audiences through French newspapers. His collaboration with Auguste Maquet, a skilled plotter and historian, proved fruitful. While Maquet drafted outlines and conducted research, Dumas infused the narratives with flair, dialogue, and color. The result was a string of literary triumphs, including The Three Musketeers and The Count of Monte Cristo, both published in 1844. These novels exemplified Dumas’s flair for suspenseful pacing, memorable characters, and grand themes of justice, loyalty, and revenge.
The D’Artagnan Romances—The Three Musketeers, Twenty Years After, and The Vicomte of Bragelonne—cemented his fame. They follow the adventures of the titular Gascon hero and his comrades Athos, Porthos, and Aramis, blending historical fact and fiction into richly imagined narratives. The Count of Monte Cristo offered a darker, more introspective tale of betrayal and retribution, with intricate plotting and a deeply philosophical core.
Dumas was also active in journalism and theater. He founded the Théâtre Historique in Paris, which staged dramatizations of his own novels. A prolific and energetic writer, he is estimated to have written or co-written over 100,000 pages of fiction, plays, memoirs, travel books, and essays. He also had a strong interest in food and published a massive culinary encyclopedia, Le Grand Dictionnaire de cuisine, filled with recipes, anecdotes, and reflections on gastronomy.
Despite his enormous success, Dumas was frequently plagued by financial troubles. He led a lavish lifestyle, building the ornate Château de Monte-Cristo near Paris, employing large staffs, and supporting many friends and relatives. His generosity and appetite for life often outpaced his income, leading to mounting debts. Still, his creative drive rarely waned.
Dumas’s mixed-race background was a source of both pride and tension in his life. He was outspoken about his heritage and used his platform to address race and injustice. In his novel Georges, he explored issues of colonialism and identity through a Creole protagonist. Though he encountered racism, he refused to be silenced, famously replying to a racial insult by pointing to his ancestry and achievements with dignity and wit.
Later in life, Dumas continued writing and traveling, spending time in Belgium, Italy, and Russia. He supported nationalist causes, particularly Italian unification, and even founded a newspaper to advocate for Giuseppe Garibaldi. Though his popularity waned somewhat in his final years, his literary legacy grew steadily. He wrote in a style that was accessible, entertaining, and emotionally reso
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
September 18, 2017
Amazing book, but sometimes a bit naive.
December 31, 2022
Na jednu stranu tuhle knihu zbožňuji, na druhou stranu ji nemám ráda a stejně tak to mám s hlavní hrdinkou.
Za mě tenhle příběh rozhodně nepatří mezi ty nejlepší Dumasovy příběhy. Občas mě nudily části, kde se popisovali politické či válečné události. A to 'nuda' je jedna z posledních emocí, kterou při čtení Dumasových knih pociťuji. Naštěstí však nechyběla jeho lehkostí a svižnost, a tak jsem u knihy zůstala.
Bavila mě, ale vrátím se k ní někdy? Nejspíš ne.
Za mě tenhle příběh rozhodně nepatří mezi ty nejlepší Dumasovy příběhy. Občas mě nudily části, kde se popisovali politické či válečné události. A to 'nuda' je jedna z posledních emocí, kterou při čtení Dumasových knih pociťuji. Naštěstí však nechyběla jeho lehkostí a svižnost, a tak jsem u knihy zůstala.
Bavila mě, ale vrátím se k ní někdy? Nejspíš ne.
May 18, 2025
D'abord, Nelson, et ensuite, la malédiction de la beauté. Où plutôt l'inverse. Grosso modo, elle n'a fait que ce qu'elle pouvait faire a l'époque. Comment encore dans nos jours, la femme sans famille est sans protection. Je vais écrire la revue dans mon blog d'ici quelques semaines.
Nia
Nia
June 18, 2023
Сповідь фатальної жінки
Відгук на роман Олександра Дюма «Сповідь фаворитки»
До найкоштовніших перлин світової літературної класики, без сумніву, належить роман «Сповідь фаворитки» всесвітньо відомого французького прозаїка Олександра Дюма. Нове видання цього безцінного шедевру в перекладі російською мовою вийшло у світ в харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» 2010 року, але мені випала нагода насолоджуватись читанням цього об’ємного (780 с!!), але надзвичайно захоплюючого роману лише тепер.
Роман написано в жанрі псевдо мемуарів, це – детальний, історично достовірний життєпис відомої авантюристки Леді Гамільтон, відомої також під ім’ям Емми Лайонни –дружини англійського посла в Неаполі, коханки легендарного англійського адмірала Нельсона і фаворитки неаполітанської королеви Марії Кароліни. Книга стосується того періоду творчості письменника, коли він жив в Неаполі і мав можливість доступу до архівів Королівства обох Сицилій, хоча задум книги виник набагато раніше – ще у своїх «Мемуарах» (1852-1855 р) письменник запитував себе: «О, прекрасна і фатальна Емма Лайонна!. Який історик наважиться стати Тацитом твого життя, який поет наважиться стати Ювеналом твоїх пристрастей!». (Розділ XIII)
Вже з першої сторінки автор манить свого читача в світ пригод, яких зазнає головна героїня - звичайна селянка, донька служниці, що здійснює стрімку кар’єру, приїхавши підкоряти Лондон без жодної надії досягнення успіху. Вона, звичайно, дуже красива, але чи мало на Туманному Альбіоні вродливих жінок, які стають швачками або, під впливом складних життєвих обставин заробляють шматок хліба легкою поведінкою?… Але Емма спочатку стає коханкою адмірала Джона Пейна, потім позує, як модель відомому художникові, Ромні, має нагоду бути в товаристві представників вищих верств сучасного їй суспільства, виходить заміж за лорда Гамільтона, стає найближчою подругою, іноді навіть помічницею у виконанні злочинів королеви Неаполя, і зрештою – коханою жінкою славетного адмірала Гораціо Нельсона.
Правду кажучи, славетною коханою жінкою, адже крім нещадних людських пересудів, які, почасти, відігравали фатальну роль у непростій долі головної героїні, образ легендарної леді Гамільтон, цікавив та надихав до творчості численних художників, поетів та письменників найславетнішим з яких залишиться Олександр Дюма.
У своєму романі письменник силою свого таланту змальовує процес становлення особистості, кар’єри слабкої жінки, яка вступаючи у світ, не має жодного шансу виділитися з поміж пересічних обивателів. Однак, завдяки незламній волі до життя, сильному характерові та харизматичній чарівності не лише досягає бажаних висот, а й стає безпосередньою учасницею, можливо винуватицею знаменних історичних подій, що змінили хід європейської та світової історії.
Відгук на роман Олександра Дюма «Сповідь фаворитки»
До найкоштовніших перлин світової літературної класики, без сумніву, належить роман «Сповідь фаворитки» всесвітньо відомого французького прозаїка Олександра Дюма. Нове видання цього безцінного шедевру в перекладі російською мовою вийшло у світ в харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» 2010 року, але мені випала нагода насолоджуватись читанням цього об’ємного (780 с!!), але надзвичайно захоплюючого роману лише тепер.
Роман написано в жанрі псевдо мемуарів, це – детальний, історично достовірний життєпис відомої авантюристки Леді Гамільтон, відомої також під ім’ям Емми Лайонни –дружини англійського посла в Неаполі, коханки легендарного англійського адмірала Нельсона і фаворитки неаполітанської королеви Марії Кароліни. Книга стосується того періоду творчості письменника, коли він жив в Неаполі і мав можливість доступу до архівів Королівства обох Сицилій, хоча задум книги виник набагато раніше – ще у своїх «Мемуарах» (1852-1855 р) письменник запитував себе: «О, прекрасна і фатальна Емма Лайонна!. Який історик наважиться стати Тацитом твого життя, який поет наважиться стати Ювеналом твоїх пристрастей!». (Розділ XIII)
Вже з першої сторінки автор манить свого читача в світ пригод, яких зазнає головна героїня - звичайна селянка, донька служниці, що здійснює стрімку кар’єру, приїхавши підкоряти Лондон без жодної надії досягнення успіху. Вона, звичайно, дуже красива, але чи мало на Туманному Альбіоні вродливих жінок, які стають швачками або, під впливом складних життєвих обставин заробляють шматок хліба легкою поведінкою?… Але Емма спочатку стає коханкою адмірала Джона Пейна, потім позує, як модель відомому художникові, Ромні, має нагоду бути в товаристві представників вищих верств сучасного їй суспільства, виходить заміж за лорда Гамільтона, стає найближчою подругою, іноді навіть помічницею у виконанні злочинів королеви Неаполя, і зрештою – коханою жінкою славетного адмірала Гораціо Нельсона.
Правду кажучи, славетною коханою жінкою, адже крім нещадних людських пересудів, які, почасти, відігравали фатальну роль у непростій долі головної героїні, образ легендарної леді Гамільтон, цікавив та надихав до творчості численних художників, поетів та письменників найславетнішим з яких залишиться Олександр Дюма.
У своєму романі письменник силою свого таланту змальовує процес становлення особистості, кар’єри слабкої жінки, яка вступаючи у світ, не має жодного шансу виділитися з поміж пересічних обивателів. Однак, завдяки незламній волі до життя, сильному характерові та харизматичній чарівності не лише досягає бажаних висот, а й стає безпосередньою учасницею, можливо винуватицею знаменних історичних подій, що змінили хід європейської та світової історії.
August 6, 2024
Non so, questo libro non mi ha fatto impazzire, tanto quanto il precedente. Forse cerco sempre quel brio, quel tocco, quella sensazione che mi hanno trasmesso i due pilastri di questo autore! Naturalmente sbaglio e non mi fa apprezzare in pieno le altre fatiche di Dumas, ma non riesco a farne a meno.
Il suo stile è inconfondibile, la vicenda rientra nel canone della storia della Francia anche se da un diverso punto di vista:
Sandrone fa un lavoro magistrale impersonificandosi in una donna inglese che ha vissuto la rivoluzione del 1789 al di fuori ma che provato la conquista di Napoleone e ha vissuto Nelson completamente!
La storia si intreccia con la finzione alla perfezione anche se in alcuni punti fa dei salti temporali e risulta un po’ ingarbugliata.
Purtroppo non mi ha lasciato molto, non mi ha fatto rimanere a bocca aperta, non sono molti i colpi di scena, non mi ha sconvolto. Sicuramente grazie a questo libro ho imparato un po’ di più di storia e fatto capire la visione dall’altro punto di vista: quello dei minacciati.
Il suo stile è inconfondibile, la vicenda rientra nel canone della storia della Francia anche se da un diverso punto di vista:
Sandrone fa un lavoro magistrale impersonificandosi in una donna inglese che ha vissuto la rivoluzione del 1789 al di fuori ma che provato la conquista di Napoleone e ha vissuto Nelson completamente!
La storia si intreccia con la finzione alla perfezione anche se in alcuni punti fa dei salti temporali e risulta un po’ ingarbugliata.
Purtroppo non mi ha lasciato molto, non mi ha fatto rimanere a bocca aperta, non sono molti i colpi di scena, non mi ha sconvolto. Sicuramente grazie a questo libro ho imparato un po’ di più di storia e fatto capire la visione dall’altro punto di vista: quello dei minacciati.
May 25, 2016
Premetto che avevo precedentemente letto La Sanfelice, di cui questo libro condivide i personaggi principali e l'ambientazione.
Escludendo un eventuale interesse tecnico per la forma letteraria, piuttosto innovativa per l'epoca, il romanzo risulta interessante sia per l'ambientazione storica che per la qualità del personaggio principale. Purtroppo il contesto storico non risulta sempre chiaro, e ovviamente non si può ignorare la probabile presenza di alterazioni e arricchimenti inventati da Dumas.
Se paragonato a La Sanfelice, questo libro, per quanto buono, risulta inferiore su tutti i fronti (caratterizzazione dei personaggi, delineazione delle vicende storiche, fascino della trama).
Escludendo un eventuale interesse tecnico per la forma letteraria, piuttosto innovativa per l'epoca, il romanzo risulta interessante sia per l'ambientazione storica che per la qualità del personaggio principale. Purtroppo il contesto storico non risulta sempre chiaro, e ovviamente non si può ignorare la probabile presenza di alterazioni e arricchimenti inventati da Dumas.
Se paragonato a La Sanfelice, questo libro, per quanto buono, risulta inferiore su tutti i fronti (caratterizzazione dei personaggi, delineazione delle vicende storiche, fascino della trama).
August 12, 2020
INTERESANTE VISTA DE LA HISTORIA DESDE UN PERSONAJE ATIPICO, PERO NO TE CAUTIVA
Displaying 1 - 7 of 7 reviews