Πρωταρχικός σκοπός της εργασίας αυτής είναι να δείξει ότι όλες οι θρησκευτικές αντιλήψεις και παραστάσεις κι όλοι οι θεοί είναι αποκύημα της φαντασίας των ανθρώπων. Αποδεικνύεται συγκριτικά ότι μέσα σε ταυτόσημες συνθήκες ζωής, εμφανίστηκαν στους διάφορους λαούς παρόμοιες θρησκευτικές δοξασίες και λατρείες, ότι οι λαοί, όταν έρχονται σ’ επαφή, παίρνουν ο ένας απ’ τον άλλον τις θρησκευτικές δοξασίες και ότι, συχνά, κάθε νέα θρησκεία είναι σε μεγάλο βαθμό, μια παραλλαγή των θρησκειών που υπήρχαν ως τότε.
Τούτο το βιβλίο παρουσιάζει συνοπτικά μόνον τα πιο σημαντικά στοιχεία που σχετίζονται με την ιστορία των θρησκειών. Προσπαθεί να ξεσκεπάσει το μυστικιστικό χαρακτήρα των θρησκευτικών λατρειών, ν’ αποκαλύψει τις ρίζες αυτών των λατρειών και να παρουσιάσει τη θρησκεία σ’ όλη της τη γύμνια.
Οι εκμεταλλεύτριες τάξεις έχουν ανάγκη απ’ αυτό το θρησκευτικό μυστήριο που ο απλός θνητός δεν πρέπει καν να το θίγει, το ίδιο όπως στη βιβλική αφήγηση οι απόγονοι του «Αδάμ» δεν είχαν την άδεια να φάνε τα απαγορευμένα μήλα από το δέντρο της γνώσης του καλού και του κακού.
Yemelyan Mikhailovich Yaroslavsky was an ethnic Jewish Russian Bolshevik Revolutionary, Communist Party Member, Journalist, and Historian.
An atheist and anti-religious polemicist, Yaroslavsky served as editor of the atheist satirical journal Bezbozhnik (The Godless) and led the League of the Militant Godless organization. Yaroslavsky also headed the Anti-Religious Committee of the Central Committee.
Цікаво, чи гадали більшовики, котрі створювали й видавали цю книгу, що вона колись відкриє двері в чудесний світ міфології малому хлопчикові в Незалежній Україні?
Знайшовши цю книгу в червоній бібліотеці діда й баби у віці близько 10 років, я довгий час з нею не прощався, а все перечитував те злото, яка книга містить — що воно не затонуло навіть у смердючому болоті вирвиокої пропаганди войовничого безбожництва.
Поряд з очевидним, виразним, напухлим наче рак, атеїстичним антирелігійним акцентом, книга подає відомості про різноманітні культи давнини й сучасності (месопотамські, давньоєгипетські, еліністичні, аврамічні тощо), переказуючи міфи доволі детально. А головним і щирим скарбом для мене малого виявилися тексти з додатку, живі пам'ятки прадавніх релігій: уривки з поеми про богів Гесіода, з Калевали, єгипетської Книги Мертвих тощо (і все українською!).
Звісно ж смішно рекомендувати таке заполітизоване чтиво сьогодні, коли на ринку існує набагато більше якісніших досліджень і переказів міфологій — власне, існує ринок, а отже вибір і свобода. Однак хотілося дати це рев'ю, аби показати, що навіть у гної пропаґанди можна відшукати смарагди, що надихнуть і наснажать пожиттєву цікавість до предмета.
Зрештою, навіть нав'язливий "порівняльний аналіз" богів може підштовхнути до юнґіанства, що вже не погано.
Мої очікування напевно надмірно зіпсували враження про книгу. Після Джозефа Кембелла я була налаштована на академічну працю, яка буде аналізувати спільне коріння тих чи інших релігійних обрядів і тенденцій. В захист книги скажу, що корисну для себе інформацію я отримала і аналіз багатьох різних релігій там був. Моя помилка полягала у тому, що я забула подивтися на дату публікації і як наслідок не була готова до відвертої і дуже нехитрої пропаганди атеїзму, який був популярний у Радянському Союзі. Її було настільки багато, що вона ніби мед лилася із бджолиних сот. Вочевидь цільова аудиторія цієї книги це робочий клас. Це помітно через мову, якою користується автор у книзі. Він не претендує на науковість і пише так ніби говорить із кимось на кухні. Деякі звороти і репліки дуже дивують. Не полишала думка, що якби у автора був Твіттер, то воно б йому дуже личило. Я загалом не великий прихильник релігії, але розумію користь, яку вона може мати. Проте читаючи цю книгу я мимоволі почала захищати позиції релігії адже аргументація проти була зроблена слабо і з несмаком. Це і зрозуміло, адже автор писав не для мене. Все ж книга розповідає про традиції і спільні риси серед релігій у гарно структурованій формі. І несподіваним додатковим бонусом є можливість заглибитися в історію Радянського Союзу і задач, які мала держава. З історчиної точки зору такий авторський стиль також несе в собі певну цінність і якщо ви здатні це оцінити то і певну комічність.