What do you think?
Rate this book
საწერი მოწყობილობების ზანდუკი
U ovom romanu, Pavic poseze za globalnom metaforom, koristeci jednu raniju pricu, koja se razlistava u dva rukavca i koja govori o odnosima Balkana i Evrope. Metafora pred nama uslovljava i godine iza nas, jer Evropa ne moze da ih odgonetne. Jedan od junaka zeli da bude prihvacen u Evropi po svaku cenu, da zaboravi svoj jezik i da dezertira iz vojske, da bi napustio Balkan, ali to mu ne polazi za rukom. U trenutku kada misli da moze biti primljen uz dobrodoslicu, on shvata da ga kao Balkanca nece prihvatiti nikada, jer njegova deca odlaze sa zenom koju voli. Drugi tragicni lik zivi u Bosni za vreme poslednjeg rata i ostaje bez svoje porodice i dece...
86 pages, Paperback
First published January 1, 1999
8 people are currently reading
257 people want to read
About the author
Milorad Pavić
114 books561 followersMilorad Pavić was a Serbian poet, prose writer, translator, and literary historian.
Pavić wrote five novels which were translated into English: Dictionary of the Khazars: A Lexicon Novel, Landscape Painted With Tea, Inner Side of the Wind, Last Love in Constantinople and Unique Item as well as many short stories not in English translation.
Pavić wrote five novels which were translated into English: Dictionary of the Khazars: A Lexicon Novel, Landscape Painted With Tea, Inner Side of the Wind, Last Love in Constantinople and Unique Item as well as many short stories not in English translation.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 35 reviews
January 30, 2024
"Dreams are forgotten as soon as you pass through the nearest door. What remains is only the frame. But how do you forget the language you dream in and grew up with? I managed to forget other languages now, in this war. As it is, one emerges from war more or less dumb. In this war, I began to stammer in Serbian.
Finally in Bosnia I forgot my own name. That's an excellent basis for starting this course, I thought. Just as the thought of you is an excellent basis for a start. So as to not forget your name as well, I had to keep writing it down on water. On the Sava River.
I don't know if you know that forests migrate?"
This is an exceptionally Erudite piece of writing - an allegory of the complex relationship between the Balkans and Europe during the dissolution of Yugoslavia and its aftermath, seen through the eyes of two primordial lovers whose tragic bond can be found repeated in all ancient poetry of Greece and Rome.
There is something deeply Borgesian about Mr. Pavić, this story is a puzzle of memories and emotions associated with particular smells as well as an exploration of the deep connection between language and identity and the ways they are affected by the horrors of war - civil war.
"The paleness of his face somehow seemed at least four or five generations old. And in that paleness hovered something like a scar. To greet the night of all your nights as day, you need to recognise in advance which pair of years is coming to your life. "
[have read in Serbian, decent English translation is available]
Finally in Bosnia I forgot my own name. That's an excellent basis for starting this course, I thought. Just as the thought of you is an excellent basis for a start. So as to not forget your name as well, I had to keep writing it down on water. On the Sava River.
I don't know if you know that forests migrate?"
This is an exceptionally Erudite piece of writing - an allegory of the complex relationship between the Balkans and Europe during the dissolution of Yugoslavia and its aftermath, seen through the eyes of two primordial lovers whose tragic bond can be found repeated in all ancient poetry of Greece and Rome.
There is something deeply Borgesian about Mr. Pavić, this story is a puzzle of memories and emotions associated with particular smells as well as an exploration of the deep connection between language and identity and the ways they are affected by the horrors of war - civil war.
"The paleness of his face somehow seemed at least four or five generations old. And in that paleness hovered something like a scar. To greet the night of all your nights as day, you need to recognise in advance which pair of years is coming to your life. "
[have read in Serbian, decent English translation is available]
June 26, 2012
Нас окружает множество предметов, обрывков воспоминаний... Если сложить их все в один ящик, получится человек, которого мы сами собрали за всю жизнь.
August 26, 2015
Fenomenalna knjiga. Savrsena za posveceno i produbljeno citanje. Ima recenica koje nadmasuju cela poglavlja, a to samo Pavic moze da postigne. Iako je knjiga malecna, nosi toliko tajna da joj se mora sa vise strana prici, tako da cu morati barem jos jednom da je procitam. Preporucujem je svakome ko voli da bude zbunjen. Nahranila sam svoju radoznalost.
"... ako otkriješ tajnu, postaješ deo tajne."
"... ako otkriješ tajnu, postaješ deo tajne."
July 13, 2025
ещё раз убедилась в том, что я против позерства "фу, этот ваш постмодернизм".
обожаю постмодернизм! очень хорошо, очень вовремя прочла
за рекомендацию спасибо Асе Штейн
заметка: без ума от имени Лилит
обожаю постмодернизм! очень хорошо, очень вовремя прочла
за рекомендацию спасибо Асе Штейн
заметка: без ума от имени Лилит
January 6, 2020
Перша прочитана книга в 2020-му і заодно - перша прочитана книга Милорада Павича. Сама назва мене вже заінтригувала, але текст перевершив усі мої очікування! Надзвичайно приємно і символічно, що свій читацький рік я почав із такої прекрасної книги.
1) естетична сторона - найпростіший рівень сприйняття. Що тут сказати окрім того, що читання цього роману викликає шалений екстаз? Несподівані поєднання слів та образів, загравання з всіма органами чуттів, метафори, що просто обеззброюють, сплетіння сюжетних ліній через спільний образ простого ящика, що, коли вдуматися, є просто геніальним ходом, виконаним із віртуозною майстерністю - ось коротка характеристика естетичної складової тексту.
2) символічна сторона - надзвичайно складна. Я навіть не візьмуся відчитувати всю багатошаровість символічної сторони книги. Здавалося б, якихось 150 сторінок, - а там бездонна криниця інтерпретацій. Можливо, навіть сам автор не зміг би виявити всі символи і розтлумачити всі їх значення. Але можу сказати одне - всі слова, репліки, сюжетні ходи, описані образи - невипадкові. І з кожним розгаданим символом задоволення від читання подвоюється.
1) естетична сторона - найпростіший рівень сприйняття. Що тут сказати окрім того, що читання цього роману викликає шалений екстаз? Несподівані поєднання слів та образів, загравання з всіма органами чуттів, метафори, що просто обеззброюють, сплетіння сюжетних ліній через спільний образ простого ящика, що, коли вдуматися, є просто геніальним ходом, виконаним із віртуозною майстерністю - ось коротка характеристика естетичної складової тексту.
2) символічна сторона - надзвичайно складна. Я навіть не візьмуся відчитувати всю багатошаровість символічної сторони книги. Здавалося б, якихось 150 сторінок, - а там бездонна криниця інтерпретацій. Можливо, навіть сам автор не зміг би виявити всі символи і розтлумачити всі їх значення. Але можу сказати одне - всі слова, репліки, сюжетні ходи, описані образи - невипадкові. І з кожним розгаданим символом задоволення від читання подвоюється.
July 9, 2019
Напевно, якщо вже не ящик для письмового приладдя, то скринька з безліччю відділень і сховків була багато у кого в часи дитинства. У мене була музична скринька з танцюючою балериною. І здавалося, що її змушена кружляти бранка, сумує за тишею, бо мелодія «До Елізи» Бетховена лунала з моменту відкриття.
У цій книзі ящик – метафора людської душі, саме життя заховане у скриньці! З кожним відкритим сховком ящика автор майстерно заманює усе глибше у дивні алюзії, де так багато переплуталося міфів з сучасністю. З людьми так само, коли встигаєш надивитися на безліч життєвих історій, де у кожного свої тріщинки. Між чорним і білим 256 градацій сірого, тому важливо бути критично чесним з собою. Якщо ти добре знаєш себе, то претензій до світу і марних очікувань буде менше. Коли ти наповнений, тобі є що віддавати. Ти – сам собі ящик.
У цій книзі ящик – метафора людської душі, саме життя заховане у скриньці! З кожним відкритим сховком ящика автор майстерно заманює усе глибше у дивні алюзії, де так багато переплуталося міфів з сучасністю. З людьми так само, коли встигаєш надивитися на безліч життєвих історій, де у кожного свої тріщинки. Між чорним і білим 256 градацій сірого, тому важливо бути критично чесним з собою. Якщо ти добре знаєш себе, то претензій до світу і марних очікувань буде менше. Коли ти наповнений, тобі є що віддавати. Ти – сам собі ящик.
March 1, 2020
O poveste magică cu și fără conținut, însă această confuzie nu-l deranjează pe cititor. Narațiunea te cuprinde în mrejele ei fără a-ți chinui creierul cu o oarecare structură.
În fața ta stă o cutie pentru instrumente de scris, pe care ai cumpărat-o de la cineva, fără prea multe așteptări. Pe lângă asta, ți s-a părut și prea scumpă. O descoperi și vezi că aceasta păstrează secretul fostului proprietar… sau proprietari?! Ești curios? Vrei să scoți toate misterele la suprafață? Asta și face Pavic. Autorul trece de la o despărțitură la altă, scoțând lucrușoare și scrisori, care, puse cap la cap, alcătuiesc o poveste bizară, misterioasă, plăcut de erotică și iluzorie.
Extravagantă, delicioasă, o istorie cu o undă de parfum sofisticat!
În fața ta stă o cutie pentru instrumente de scris, pe care ai cumpărat-o de la cineva, fără prea multe așteptări. Pe lângă asta, ți s-a părut și prea scumpă. O descoperi și vezi că aceasta păstrează secretul fostului proprietar… sau proprietari?! Ești curios? Vrei să scoți toate misterele la suprafață? Asta și face Pavic. Autorul trece de la o despărțitură la altă, scoțând lucrușoare și scrisori, care, puse cap la cap, alcătuiesc o poveste bizară, misterioasă, plăcut de erotică și iluzorie.
Extravagantă, delicioasă, o istorie cu o undă de parfum sofisticat!
June 28, 2020
Cutia pentru instrumente de scris e la fel de complicată ca și viața unui om. Cu fiecare spațiu de depozitare deschis al cutiei, autorul descoperă din ce în ce mai multe istorii despre proprietarii anteriori. Dacă te cunoști bine, atunci și așteptări zadarnice vor fi mai puține. Când ești plin, ai ceva de dat. Ești o cutie pentru tine însuți.
March 24, 2019
🌬️ მაგიური ფაზლია ეს წიგნი, დამთავრებისთანავე ხელახლა წაკითხვა რომ მოგინდება.
November 23, 2019
Перечитываю ее каждый год, и каждый год я открываю для себя что-то новое. Феноменально красивая книга, метафоры, слог.
August 4, 2024
I often choose a book based on its title, and this one as well was very intriguing, suggesting a collection of stories about the forgotten items and memories from the former owners of the writing box.
However, I found the stories within too messy for my personal taste and the overall storytelling did not click for me.
However, I found the stories within too messy for my personal taste and the overall storytelling did not click for me.
April 17, 2025
Души пользуются нашими снами как местом для передышки в пути. Если к тебе в сон залетит птица, это означает, что какая-то блуждающая душа воспользовалась твоим сном как лодкой для того, чтобы переправиться через еще одну ночь. Потому что души не могут плыть сквозь время как живые... Наши сны — это паромы, заполненные чужими душами, а тот, кто спит, перевозит их...
April 5, 2017
სულში არ არსებობს სივრცე,გულში არ არსებობს დრო.
November 8, 2024
I need to read at least 10 other books in order to understand this one.
Read
March 4, 2008one of my pavich's favourite books
Read
February 29, 2024Serbia
August 9, 2023
Zamislite da dođete do stare brodske kutije za pisanje koja je putovala ko zna gde...
Sastoji se iz mnoštva pregrada, pretinaca, skrovnica i skrinjica, nekih tajnih; tu su bravice, a na samom poklopcu zapis na italijanskom:
" Kad god se Evropa razboli, ona traži lek za Balkan."
Polako, otvarate nivo po nivo, deo po deo, tu su neke stvarčice prethodnog vlasnika. Tu su mirisi, muzička kutija koja sama počinje da svira različite melodije u zavisnosti od morskih vetrova. Tu su životi, ljubav i smrt. Čak i jedan dvoboj dveju žena.
Odmah ispod poklopca je četrdeset osam razglednica uvezanih plavom trakom. Njihov sadržaj vodi vas u Pariz, pun luksuznih parfema, mirisa i ukusa; sve ima svoje značenje. Lili koja odlučuje da promeni svoj život. I oglas iza stakla knjižare "Šekspir".
Otvarate sledeći pretinac, pariski dani teku... Sledeći otkriva neke dane u Grčkoj, zatim, otvarajući deo po deo putujete u Beograd, zaraćenu Bosnu...
Imena ljudi, jezici, sve se može zaboraviti, ako težite nekom početku. Ili preživljavanju.
Italija, Pariz, Kotor...
Ona se zove Evropa, prerano je osedela njen "Put u visoke trave" se okončao i vraća se u Pariz. On je Balkan, nije imao nikakav miris, pogled mu je već zarastao u lišajeve, korov i buđ.
Još jedan u nizu Pavićevih romana postmoderne, pun čarolija, metafora, nagoveštaja. Možda dobar za početak ako niste do sada imali prilike da čitate njegova dela ili su vam izgledala teška i nerazumljiva.
"Žene i ljudi se dele na one koji imaju trodelni i druge koji imaju dvodelni dah. Ili korak. Tako su rođeni, to im je u karakteru, u njihovoj prirodi.
Ima žena čija priroda se iskazuje u dvodelnim ritmovima, one su u životu najpre dugog, pa kratkog daha, ili ako hoćeš, prvi korak im je duži od drugog. One uvek malo brzaju. Sanjaju sto brzih snova za noć. Ima takvih muškaraca takođe, u čijoj je naravi dvodelni ritam: ali oni će uvek najpre načiniti kratki udisaj, a potom dugi. Ili će uvek težiti da načine prvi korak s oklevanjem i kratak, a tek drugi će im biti dug. Takve uvek hvataju u krađi. Ima, najzad, i među vama i među nama onih, koji imaju za redom dva duga udiisaja, ili dva koraka iste dužine. Ti koraci nisu ni muški, ni ženski. Možda su hermafroditski, najstariji koraci. Tako se hodalo pre podele polova.
Postoji uz ove i drugi soj žene čiji je karakter obeležen trodelnim ritmom. Takvima će vazda prvi korak u ljubavi biti oprezan i kratak, drugi dug, a treći opet kratak, ili će uvek na početku svakog posla biti kratkog daha, da bi usledio jedan potez dugoga daha i najzad opet jedan kratak. Sa takvim ženama muškarci nikad ne znaju na čemu su. Jer, muškarac ne ume da broji do tri.
Muški soj čija se priroda iskazuje u trodelnim ritmovima, pak, obeležen je jednim odlučnim dugim zakoračenjem posle čega slede dva kratka. To su oni koji propuštaju svoju priliku. Najzad, kod nekih ređih karaktera, dva kratka oklevajuća koraka vazda sledi jedan snažan dugi. S njima nije lako izaći na kraj, takvi računaju na duge staze i ostvariće ono što naume..."
Sastoji se iz mnoštva pregrada, pretinaca, skrovnica i skrinjica, nekih tajnih; tu su bravice, a na samom poklopcu zapis na italijanskom:
" Kad god se Evropa razboli, ona traži lek za Balkan."
Polako, otvarate nivo po nivo, deo po deo, tu su neke stvarčice prethodnog vlasnika. Tu su mirisi, muzička kutija koja sama počinje da svira različite melodije u zavisnosti od morskih vetrova. Tu su životi, ljubav i smrt. Čak i jedan dvoboj dveju žena.
Odmah ispod poklopca je četrdeset osam razglednica uvezanih plavom trakom. Njihov sadržaj vodi vas u Pariz, pun luksuznih parfema, mirisa i ukusa; sve ima svoje značenje. Lili koja odlučuje da promeni svoj život. I oglas iza stakla knjižare "Šekspir".
Otvarate sledeći pretinac, pariski dani teku... Sledeći otkriva neke dane u Grčkoj, zatim, otvarajući deo po deo putujete u Beograd, zaraćenu Bosnu...
Imena ljudi, jezici, sve se može zaboraviti, ako težite nekom početku. Ili preživljavanju.
Italija, Pariz, Kotor...
Ona se zove Evropa, prerano je osedela njen "Put u visoke trave" se okončao i vraća se u Pariz. On je Balkan, nije imao nikakav miris, pogled mu je već zarastao u lišajeve, korov i buđ.
Još jedan u nizu Pavićevih romana postmoderne, pun čarolija, metafora, nagoveštaja. Možda dobar za početak ako niste do sada imali prilike da čitate njegova dela ili su vam izgledala teška i nerazumljiva.
"Žene i ljudi se dele na one koji imaju trodelni i druge koji imaju dvodelni dah. Ili korak. Tako su rođeni, to im je u karakteru, u njihovoj prirodi.
Ima žena čija priroda se iskazuje u dvodelnim ritmovima, one su u životu najpre dugog, pa kratkog daha, ili ako hoćeš, prvi korak im je duži od drugog. One uvek malo brzaju. Sanjaju sto brzih snova za noć. Ima takvih muškaraca takođe, u čijoj je naravi dvodelni ritam: ali oni će uvek najpre načiniti kratki udisaj, a potom dugi. Ili će uvek težiti da načine prvi korak s oklevanjem i kratak, a tek drugi će im biti dug. Takve uvek hvataju u krađi. Ima, najzad, i među vama i među nama onih, koji imaju za redom dva duga udiisaja, ili dva koraka iste dužine. Ti koraci nisu ni muški, ni ženski. Možda su hermafroditski, najstariji koraci. Tako se hodalo pre podele polova.
Postoji uz ove i drugi soj žene čiji je karakter obeležen trodelnim ritmom. Takvima će vazda prvi korak u ljubavi biti oprezan i kratak, drugi dug, a treći opet kratak, ili će uvek na početku svakog posla biti kratkog daha, da bi usledio jedan potez dugoga daha i najzad opet jedan kratak. Sa takvim ženama muškarci nikad ne znaju na čemu su. Jer, muškarac ne ume da broji do tri.
Muški soj čija se priroda iskazuje u trodelnim ritmovima, pak, obeležen je jednim odlučnim dugim zakoračenjem posle čega slede dva kratka. To su oni koji propuštaju svoju priliku. Najzad, kod nekih ređih karaktera, dva kratka oklevajuća koraka vazda sledi jedan snažan dugi. S njima nije lako izaći na kraj, takvi računaju na duge staze i ostvariće ono što naume..."
April 8, 2024
Nisam ovde da pričam o sadržaju oveg romana ća je veći od sveg. Možda da rečem da se u poklopcu nalaze neke razglednice pisane ženskom rukom. Virujen da već svi znate napamet. Čitan je prije mene, a sigurno će i posli. Sad znam, nije lagano štivo. Definitivno za preporuku, ali ne za svakog. Ne znam da li ikad ikakvo remekdjelo bilo baš za svakog, i ne triba bit. Da lažem nema smisla, nisam pametan, a knjiga je pametnija od mene. I još pored svega miriše. Posjeduje miris mora, raznih parfema itd. U nju je utkan čitav život, a svi znamo da sad ne nabrajam, šta znaći život. Momenti sreće, ljubavi, važnost duše, pa ćak i smrti. Uživah dok istraživah gornju, srednju i donju ravan kutije s puno škafetina, komora i tako dalje. I nekako mi žao što brzo kraju dođoh, al raduje me činjenica da ću ju ponekad opet čitat, jer, imam ju na svojoj polici tako da mi ovo nikako neće bit zadnji susret s njom..
Milorad Pavić ima jako dobar stil. Slikovito piše i nekako živo. Nikad ne bijah u Parizu, Grčkoj ili Kotoru, a opet imam osjećaj da sam sve prošao uz pomoć samo jedne knjige od neki 169 strana. Da, kratka knjiga po broju stranica, ali opširna, duga i jako teška. Treba se pažljivo i polako čitat da bi se razumila..
I za kraj, nešto rečeno iz moje lude glave:
Knjige su kutije za pisanje koje u jednom trenutku pronalaze nas..
Milorad Pavić ima jako dobar stil. Slikovito piše i nekako živo. Nikad ne bijah u Parizu, Grčkoj ili Kotoru, a opet imam osjećaj da sam sve prošao uz pomoć samo jedne knjige od neki 169 strana. Da, kratka knjiga po broju stranica, ali opširna, duga i jako teška. Treba se pažljivo i polako čitat da bi se razumila..
I za kraj, nešto rečeno iz moje lude glave:
Knjige su kutije za pisanje koje u jednom trenutku pronalaze nas..
June 23, 2018
Каждая вещь хранит историю. И не всегда об этом следует рассказывать. Но писатели – народ особенный. Им нужно о чём-то беседовать с читателем. Поэтому они могут разбираться с содержимым чего угодно, хоть дорожного чемодана, хоть ящика для письменных принадлежностей. Хорошо, если автор ничего не придумывает, рассказывая как есть. А бывает и так, что фантазия заменяет действительность, побуждая представлять описываемый объект, дополняя повествование чем угодно. Собственно, Павич представил себе ящик, описал его внешне, предположил структуру и стал разбираться, с чем ему предстоит столкнуться по мере изучения его содержимого. Таким образом возник ящик для письменных принадлежностей, сменивший множество хозяев и теперь представляющий загадку, поскольку прежние владельцы обязательно в нём забывали свои вещи.
(c) Trounin
(c) Trounin
January 16, 2025
La boîte à écriture... une boîte marine comme on en trouvait fréquemment sur les bateaux- appartient à présent au narrateur. Il l'a achetée à Budva, au Montenegro. A qui appartenait-elle? le serveur qui la lui a vendue n'en sait rien ou si peu.. Un homme taiseux, secret "il ne voulait pas en parler et il ne sentait rien..... Il n'est pas revenu de la mer. C'est pourquoi la boîte est à vendre" p5.
Que de mystères, que se cache t'il dans les trois niveaux?,qu'y a t'il dans tous les compartiments ? comment y accéder?...
le voyage commence, notre voyage devrais-je dire. le périple nous mènera d'Italie en Grèce via Paris puis au Montenegro sans oublier de passer en Serbie ...
Et le voyage se fait magique, Milorad Pavic est à la fois conteur, magicien, poète, philosophe. Parfums et légendes , recettes de cuisine, clepsydre d'amour ou musiques envoutantes .. quel beau voyage!
Que de mystères, que se cache t'il dans les trois niveaux?,qu'y a t'il dans tous les compartiments ? comment y accéder?...
le voyage commence, notre voyage devrais-je dire. le périple nous mènera d'Italie en Grèce via Paris puis au Montenegro sans oublier de passer en Serbie ...
Et le voyage se fait magique, Milorad Pavic est à la fois conteur, magicien, poète, philosophe. Parfums et légendes , recettes de cuisine, clepsydre d'amour ou musiques envoutantes .. quel beau voyage!
April 17, 2021
Павич - мастер очень интересного направления в стилистике - нелинейной литературы. И, хотя другие его книги (такие как хазарский словарь) мне понравились больше, но именно эта книга - самое удачное применение нелинейного принципа в литературе. Каждая вещь хранит свою историю, эти истории можно читать в любом порядке и вместе они сливаются в единое незабываемое впечатление.
August 19, 2022
Первая книга Павича, которая попалась под руку, да ещё и в аудио-формате. Затянуло, но не могу сказать, что слушала с восторгом. На слух воспринимается тяжеловато. И на мой вкус - лёгкий перебор с запахами.
Но Павич в любом случае необычный и очень интересный писатель. Тронул он скорее не читателя, а писателя во мне. Своей свободой. Буду продолжать знакомство с его текстами.
Но Павич в любом случае необычный и очень интересный писатель. Тронул он скорее не читателя, а писателя во мне. Своей свободой. Буду продолжать знакомство с его текстами.
April 17, 2023
5/5. Pisatelj M. se z ženo J. odpravi na dopust v črnogorski Kotor, piha burja, piha jugo, par se pred vetrom skrije v konobo, kjer za zadnji hod, desert, naročita priporočeno kotorsko specialiteto. Natakar Stavro/Gavro pa jima servira pisalno skrinjico angleške izdelave, ki je menjala več lastnikov, še več pa valov. Mornariški dnevnik, v strip zavito pismo, to bo gospod pisatelj, vaš poobedek.
December 31, 2024
Всё-таки есть что-то в балканских писателей, что цепляет меня каждый раз. Эта книга не исключение. Да, мне она показалась на порядок слабее Хазарского словаря, да, думаю, что это даже не вторая самая сильная работа Павича, но есть что-то в этой книжке на сто страниц, что заставляет хотеть ее прочитать два или три раза.
March 28, 2020
Не вкурила) Всегда трудно говорить о сюре, потому что он воспринимается очень индивидуально. Не могу сказать точно почему, например, Виан вызывает у меня бешеный восторг, а Павич - только недоумение. Возможно, эта история - аллегория на что-то политическое, о чем я не в курсе?..
August 5, 2024
Прекрасная загадочная книга, наполненная атмосферой любви, жизни, тайны. Книга, в которой растворяется разум, исчезает реальность, полное погружение в мир снов, чувственный, страстный, обволакивающий.
March 27, 2025
История любви, рассованная по отделениям ящика, между страниц мужской версии словаря, вперемешку с тремя снегами Котора и рецептами приснившихся обедов. Бывший сосед будущего меня знал, что такой магический балканский реализм несомненно меня очарует
February 24, 2020
Четверть текста - повторение фразы "ящик для письменных принадлежностей". Ещё одна четверть повторение отдельных слов этой фразы.
March 22, 2020
Definitivno će mi biti potrebno par dana da sumiram misli. Toliko.
March 8, 2021
Pavic as brilliant and playful as he gets. Such a unique, amazing writer.
Displaying 1 - 30 of 35 reviews