Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи

by Віра Агеєва

Авторка розглядає творчість Максима Рильського у широкому біографічному та історико-культурному контексті. Вперше із залученням тривалий час недоступних або замовчуваних архівних матеріалів і документів простежено історію шляхетського роду Рильських, зокрема історію боротьби «двох душ», польської й української, роль Тадея Рильського і всього середовища київської Старої Громади у формуванні найвизначнішого поета неокласичного кола. Розглянуто художню еволюцію від символізму десятих років до неокласицизму двадцятих-сорокових. Окрема сюжетна лінія цього дослідження — особливості «безпеки життєдіяльності» у роки сталінського соцреалізму, складні й незрідка трагічні колізії співіснування з радянською системою, аналіз текстів з подвійним дном, текстів-шифрів, наявних у багатьох радянських письменників. Поетика Максима Рильського аналізується в контексті художньої практики київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова та Павла Филиповича. Акцентується особлива роль Максима Рильського у збереженні традицій українського модернізму в другій половині XX століття.

392 pages, Hardcover

First published January 1, 2012

About the author

Українська літературознавиця, літературна критикиня.
1980 - закінчила Київський університет.
1985—1996 - працювала в Інституті літератури НАНУ.
1995—1997 — заступниця редактора журналу «Слово і час».
Від 1996 року — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Досліджує проблеми стильової диференціації української літератури 20 століття, особливості розвитку українського модернізму, виявляє зацікавлення феміністською інтерпретацією текстів.

Reviews

[Yaroslav · Rating 4 out of 5]

Якщо ви вже читали інші тексти пані Віри, то зайде добре.
Але зважайте, що це саме літературознавча розвідка.
Та для мене, як для голосіївця, тут без варіантів.
Максим Тадейович наше все.

[Volodymyr Okarynskyi · Rating 5 out of 5]

Трохи відкладав, повертався. Відтак дочитав (зрештою, літературознавчий формат - не цілком моє, але така зануреність у текст - це ресурс для дослідників й інших галузей гуманітарного знання). Коли читав, зупинявся час до часу, аби відшукати той чи інший вірш Макс(им)а Рильського. До 130-го ювілею Poeta Maximus дочитати не встиг, але... так продовжив для себе післясмак занурення в творчість неоклясика, декадента, естета, гедоніста/епікурійця..., і вимушеного попутника, котрий втім завжди залишав собі простір свободи і нікого не очорнив, бо "в житті ніколи неправді не служив" і завжди "тримав дулю в кишені". Коли наставали моменти послаблення тиску (почасти під час 2СВ, потім аж наприкінці 1950-х) він аж омолоджувався і повертав до "гріхів" естетської молодости, підтримав молодих-задеркуватих, захищав культурну спадщину, допомагав усім, кому міг. За всіх обставин примудрявся залишити собі особистий простір і здатність до творчості.
Раджу всім, кого не відстрашить глибинний літературознавчий аналіз.
Віра Павлівна вміє залюбити в тих, про кого оповідає.
П'ять!

[Olena Brazhnyk]

Маю багато претензій до цієї книжки😳

Її не можна назвати повноцінною біографією, бо в тексті набагато більше аналізу віршів ніж життя, хоча говорячи про поета складно відокремити автобіографізм у творах, але це інше.

Як на мене, це хороший підручник з літературного аналізу для студентів філологів чи літературознавців, але точно не «життєпис» для пересічного читача, особливо такого, який мало читав творів поета. Серед останніх і я)

[Андрій Резніченко · Rating 5 out of 5]

Максим Тадейович Рильський їздив у BMW і вів блог. Вижив у період розстрілів і чисток, зберіг голос поета. Не любив Сенкевича, перекладав Міцкевича. Любив античність, Голосієво, собак і трохи Бодлера. Мав користь з винограду і красу з троянд..