What do you think?
Rate this book
Кохання в стилі бароко та інші любовні історії
254 pages, Paperback
First published January 1, 2011
1 person is currently reading
60 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
February 28, 2018
Ви б бачили цей перелік пошукових запитів під час прочитання: «повітруля»,«каріатида», «нереїда», «гуральня», «полудниця», а потім пішли «слон на будинку з химерами», «горгуля велика житомирська», «іфрити аптека саксаганського», «будинок заплаканої вдови», «мечеть у києві», «Архипенко жінка що розчісує волосся», «бронзовий ніс гоголя»… давно я стільки не гуглила! І все це стосується роману (та радше романчику – 188 сторінок) «Кохання в стилі бароко», хоча в книзі містяться ще вісім оповідань.
У романі відомі кам'яні скульптури Києва розповідають історію стосунків Юлії Маринчук та Валерія Колядевича, яких зводить таємнича загадка, що крок за кроком веде читача крізь історію міста, його визначні архітектурні місця та долі відомих і вигаданих персонажів. Тут історичні факти переплутані з фантазією автора, легенди з магією, достовірність з абсурдом. І хоча коротко зміст можна охарактеризувати, як «головні герої розгадують містичний кросворд з перервами на секс» (повірте, я не перебільшую, Винничук відпочиває), а у тексті ви можете натрапити на щось типу «Юля поїла його липовим чаєм і через тканину прасувала його спину гарячою праскою», та все ж це була по-справжньому захоплива подорож улюбленим містом. Я зрозуміла, скільки ще про нього не знаю про нього, скільки цікавого не бачила. От хай тепер тільки потеплішає і вперед!
У романі відомі кам'яні скульптури Києва розповідають історію стосунків Юлії Маринчук та Валерія Колядевича, яких зводить таємнича загадка, що крок за кроком веде читача крізь історію міста, його визначні архітектурні місця та долі відомих і вигаданих персонажів. Тут історичні факти переплутані з фантазією автора, легенди з магією, достовірність з абсурдом. І хоча коротко зміст можна охарактеризувати, як «головні герої розгадують містичний кросворд з перервами на секс» (повірте, я не перебільшую, Винничук відпочиває), а у тексті ви можете натрапити на щось типу «Юля поїла його липовим чаєм і через тканину прасувала його спину гарячою праскою», та все ж це була по-справжньому захоплива подорож улюбленим містом. Я зрозуміла, скільки ще про нього не знаю про нього, скільки цікавого не бачила. От хай тепер тільки потеплішає і вперед!
April 11, 2014
Химери з київських будинків діляться розповідями про одну пару, яка не тільки шалено кохається, але й намагається розв'язати кросворд, пов'язаний з архітектурою української столиці. Сподобалося. В око впало кілька цитат:
"Жінка здригалась в конвульсіях, як нічний метелик в агонії, впавши у чашечку нічної люстри."
“Він сидів за столом у ресторані “За двома зайцями“, заставлений напоями і лагоминками, а біля нього походжали у фраках коники-стрибунці й цигикали на своїх скрипках, і від невимовно тужливих мелодій коники тихо іржали, щоб уберегти від розриву свої маленькі конячі серця. А за роялем сидів старий щур і несамовито барабанив кігтиками об клавіші, роздували щоки зі сріблястими саксофонами цвіркуни, а соловей заплющив очі і заливався перед мікрофоном, і від його співу ридала п’яна грудаста дівка з Русанівки, сопливили, витираючись серветками, посіпаки Баал-Зебуба з Верховної Ради, і тільки Баал-Зебуб пив старе кримське вино і смачно плямкав біля карася в сметані.“
“Сільські жінки старіють раніше за міських, — думав чоловік, — вони сприймають свій вік спокійно, як неминучість початку й кінця цвітіння, бо вони — частина дикої природи, серед якої виростають і вмирають. А міські жінки — тепличні квіти. Вирощені в оранжереях, вони вважають, що старість можна обдурити або відтягнути її візит, тому перецвітання для них пов’язане з внутрішньою драмою.“
"Жінка здригалась в конвульсіях, як нічний метелик в агонії, впавши у чашечку нічної люстри."
“Він сидів за столом у ресторані “За двома зайцями“, заставлений напоями і лагоминками, а біля нього походжали у фраках коники-стрибунці й цигикали на своїх скрипках, і від невимовно тужливих мелодій коники тихо іржали, щоб уберегти від розриву свої маленькі конячі серця. А за роялем сидів старий щур і несамовито барабанив кігтиками об клавіші, роздували щоки зі сріблястими саксофонами цвіркуни, а соловей заплющив очі і заливався перед мікрофоном, і від його співу ридала п’яна грудаста дівка з Русанівки, сопливили, витираючись серветками, посіпаки Баал-Зебуба з Верховної Ради, і тільки Баал-Зебуб пив старе кримське вино і смачно плямкав біля карася в сметані.“
“Сільські жінки старіють раніше за міських, — думав чоловік, — вони сприймають свій вік спокійно, як неминучість початку й кінця цвітіння, бо вони — частина дикої природи, серед якої виростають і вмирають. А міські жінки — тепличні квіти. Вирощені в оранжереях, вони вважають, що старість можна обдурити або відтягнути її візит, тому перецвітання для них пов’язане з внутрішньою драмою.“
May 9, 2025
"Кохання в стилі бароко" Володимира Даниленка - це історія про Київ, сповнений безлічі власних історій про свої вулиці, свою архітектури, своїх мешканців та гостей. Деякі з цих історій химерні й трагічні. Київські міські легенди звучать з вуст кам'яних скульптур, якими прикрашені історичні київські будівлі.
Одного дня горгулі та каріатиди зібралися поруч, щоб розповісти сумну історію чоловіка та жінки, яких звела разом загадка, захована у кросворді. У пошуках підказок герої блукають київськими вулицями, намагаються знайти відгадки, у яких криються знакові імена та місця. Реальність переплітається з вигадкою, а слово в центрі таємничого кросворду приховує у собі смертельну небезпеку.
Задум роману чудовий. Можливо, й реалізація цього задуму мені б сподобалась так само, якби я була на місці тих найперших читачів, які читали цю історію в рік її виходу (2009 рік). Герої вступають на шлях своїх токсичних стосунків, події розгортаються з нестримною швидкістю, фінал стрімко прямує до читача, який не встиг заглибитися в атмосферу - ось так мені відчувалося. Хотілося сповільнити сюжет, дати історії вести мене лабіринтами київських під'їздів, аби потім здивувати тим, що ховалося за рогом.
Одного дня горгулі та каріатиди зібралися поруч, щоб розповісти сумну історію чоловіка та жінки, яких звела разом загадка, захована у кросворді. У пошуках підказок герої блукають київськими вулицями, намагаються знайти відгадки, у яких криються знакові імена та місця. Реальність переплітається з вигадкою, а слово в центрі таємничого кросворду приховує у собі смертельну небезпеку.
Задум роману чудовий. Можливо, й реалізація цього задуму мені б сподобалась так само, якби я була на місці тих найперших читачів, які читали цю історію в рік її виходу (2009 рік). Герої вступають на шлях своїх токсичних стосунків, події розгортаються з нестримною швидкістю, фінал стрімко прямує до читача, який не встиг заглибитися в атмосферу - ось так мені відчувалося. Хотілося сповільнити сюжет, дати історії вести мене лабіринтами київських під'їздів, аби потім здивувати тим, що ховалося за рогом.
Displaying 1 - 3 of 3 reviews