Алла Горська — українська художниця та дисидентка, громадська діячка, правозахисниця та яскрава представниця руху шістдесятництва.
Вона не визнавала обмежень у творчості, свободі слова та думки. А як відомо, у ті часи це було вкрай небезпечно. Горську переслідували, їй погрожували, її мистецькі твори знищували, друзів та однодумців заарештовували та вбивали.
Однак вона не здавалась та не полишала своїх поглядів і переконань.
Ця мисткиня та правозахисниця була підступно вбита КДБ, а саме вбивство зрештою «повісили» на свекра художниці.
Для першого знайомства з Аллою ця книга навряд підійде, краще почати з чогось іншого, на високу оцінку не тягне, але є багато приємних моментів, непогано. Книга для тих, хто вже трохи знайомий з житям Алли. Більше уваги надається передумовам, почуванням тієї доби, коротше антуражу. Місцями дуже сухо, штибу дипломної роботи, місцями навпаки дуже неструктуровано. Іноді повторюються одні й ті самі речення. Із мілких недоліків: фотографії чудові, але як на мене то вони мають бути розміщені в хронологічній послідовності, або хоча б відповідно до тексту. Також сторінки з фотографіями часто зʼявляються посеред речення, рвуть текст. Раціональніше було розміщувати фото в кінці розділу. Дуже сподобалася ідея з описом Києва, яким його застала Алла. Це дійсно було захопливо, особливо коли живеш у Києві. Було б ще добре мати кьюр код з мапою згаданих місць, але мабуть я вже забагато хочу))
Дочитала. Добряча така, трохи академічна біографія, написана сином мисткині.Читати було цікаво, бо перед тим читала про шістдесятників, але загалом то трохи сухе чтиво
книга «воу-пупупу-ого» Дуже багато дала для розуміння саме контексту - доби, творчості, середовища, взаємодії середини-кінця ХХ ст. Багато про побут та умови, Київ того періоду. Цитати з щоденників, листів, документів. Це дійсно вичерпна праця, яку я щиро раджу до ознайомлення. Багато в чому мій світогляд розширився за ці 400 сторінок.
Я очікувала від цієї книги іншого - якихось затишних сімейних історій (адже вона написана сином Алли Горської), зображення мисткині як людини у першу чергу, а не монолітного символу. А вийшла якась дисертація, написана сухо та ще і з помилками (скоріше за все, це видавництво не догледіло). Багато цифр, якихось сухих фактів і інших людей. Власне за всім цим не видно Алли, яка, безперечно, була не пересічною людиною. Безбарвний виклад фактів не змушує співчувати трагічній долі жінки. Тому тільки 2 зірки. Якщо хочете відкрити для себе Горську, раджу не починати це робити з цієї книги, бо вона навпаки відштовхне вас.
Цілком цікава для прочитання книга. Вносить у суспільство цінну інформацію про одну з найключовіших дисиденток минулого сторіччя. Здається, суспільство знає про неї злочинно мало, тож це прекрасна праця, аби популяризувати одну з осіб, завдяки котрій ми маємо нашу сьогоднішню державну самостійність. Раджу всім, хто хоче ознайомитись з духом доби та кожному, хто бажає дізнатися більше про дійсно важливих постатей, що, хоч і померлими, забезепечили для нас нинішню свободу.
Очікувала, що це буде більш тепла книга, особиста. Виявилось, що це скоріше наукова робота. Мова суха, беземоційна, відсторонена, про Аллу, як про символ, а не як про людину. Здалось, що в описі повоєнного Києва життя більше, ніж в описі самої Алли. Але все одно цікаво побачити епоху, відчути цей простір тоталітаризму.
Написана у досить фактологічній манері, але якщо звикнеш до стилю написання, то почнеш розуміти не тільки життя Алли Горської, а й атмосферу того часу, коли вона жила і творила. Для мене були відкриттям стосунки Алли із чоловіком Віктором, а також коло їхнього спілкування. Дуже цікаві візи історії.