Доба. Сповідь молодого "бандерівця"

by Антін Мухарський

«Неполіткоректний роман у чотирьох частинах про визвольні змагання 1989-1993 років» – так характеризує свій новий твір письменник та шоу-мен Антін Мухарський.Однозначно неоднозначний роман. НЕ БАЖАНЕ читання роману "Доба" людям із нестійкою психікою, схильних до тероризму, побутового насильства, людям із синдромом політичної шизофренії, "совкового" дебілізму, особам з ознаками психопатичних та параноїдальних станів, спричинених браком культури, толерантності, освіти та виховання, радикальним адептам людоненависницьких тоталітарних ідеологій, а також дітям до 18 років, вагітним жінкам та особам, що керують транспортним засобом.
Заборонено читання цього роману особам без почуття гумору!!!

240 pages, Hardcover

First published January 1, 2012

About the author

Мандрівний український митець. Письменник, актор, телеведучий, також знаний як Орест Лютий.

Автор культової програми "Люта українізація з Антіном Мухарським".

Антін Мухарський перший з українських артистів виїхав в зону АТО з концертом 22 червня 2014 року під Слов'янськ. Дав десятки благодійних виступів для ЗСУ. З початком повномасштабної російської агресії зібрав і відправив на потреби української Армії понад 7,3 мільйонів гривень.

​Літературну діяльність розпочав у 1994 році. Автобіографічна повість «Доба» отримала гран-прі міжнародного конкурсу «Гранослов» Спілки письменників України та була опублікована окремою книгою.

Автор понад 20 книжок.

Reviews

[Leo · Rating 2 out of 5]

З трудом прочитав третину, далі не витримав.

[Volodymyr · Rating 2 out of 5]

Цей твір непогано висміює недоліки українців (і не тільки), здебільшого у сатиричній формі. Також передане непросте становище ранніх 90-их.
Але у твору немає мети. Головний герой - це не "молодий бандерівець", а такий самий як і ті з яких він кепкує, неспроможний зробити бодай щось.

"Заборонено читання цього роману особам без почуття гумору!!!" - що ж, можливо моя вада в цьому, але насмішки над українцями та доволі велика кількість матюків мене не дуже на сміх тягнуть.

[Volodymyr Petrenko · Rating 3 out of 5]

Є кілька слушних думок/ідей, а читається швидко. Проте, не можна не зазначити, що перші дві третини — це суцільне словоблуддя, шароварщина, яку так засуджує автор та акт публічного онанізму, що дуже тішить автора як підлітка чи старшокласника. Іноді читав по діагоналі або пропускаючи сторінки, що зазвичай я засуджую. Але тут можна. Купувати особисто я б не радив, а ось взяти у когось примірник для поверхневого огляду можна.

[Ruslan · Rating 1 out of 5]

Читав у підлітковому віці, під час періоду коли мені здавалось, що "мова, культура, держава" - це найголовніше у світі. Дивився також культурні програми пана Мухарського і слухав його музику... Загалом, почуття гумору і кумедні речі тут є. Читається і споживається уся творчість Мухарського дуже легко, але знаєтє, ненавидіти-то просто, а от любити і прощавати - ні, і цьому автор книжки так, видно, і не навчився.

Націоналізм - це дуже сумна річ, і ця книжка (як і уся діяльність Антіна) просто пропитана, прошита величезними червоними нитками, залитими кров'ю, яку викликав і ще неодноразово викличе націоналізм. Я навіть не буду говорити про відсутність толерантності чи поваги до цих європейських свобід, якими нібито так захоплюються... Я кажу про банальну ненависть до українця як такого і бажання створити "молодого бандерівця" - істоту, яка існує хіба лише у мріях пана Мухарського і усіх, хто бачить у націоналізмі, себелюбній ненависті якусь криївку у війні, котрій кінця ніколи не буде. Не може бути, бо націоналізм - це тваринне почуття, мітка своєї території.

Обкладинка теж доволі правильно підібрана - чергова темна пляма ненависті на сторінках української культури. Сподіваюсь, колись це все буде інакше. А наразі що ж... будемо в землянці, поки європейці облаштовують двоповорехові будиночки для всіх і кожного.

[Olga Ivanenko · Rating 5 out of 5]

подобається такий тип розповідей/роздумів про життя. Багато чого сплило в пам'яті з дитинства. Як батько називав "лагідно" другого президента, як "робилися справи", як сестра, на той час вчителька математики після інституту вимушена була ганяти до Турції "робити комерцію". Така собі неприкрита груба правда.

[Максим Бризіцький · Rating 5 out of 5]

Слухав як аудіокнигу у виконанні автора від видавництва Наш формат. Гарно передає епоху початку 90х і чудові алегоричні персонажі. Особливо ефектна кінцівка