Блуд: Україна: Розпуста і виродження

by Євген Гуцало

Відомий український письменник виступає в незвичному для нього амплуа: цю його книгу можна вважати своєрідним українським "декамероном". В ній вміщено історії про стосунки чоловіків і жінок у ... ліжку. Хтось колись казав, що сексу в СССР не було. Люди знають краще, буденні, пересічні люди, найпотаємніший бік життя ховався і замовчувався...
Ця книга - аж ніяк не порнографія. Євген Гуцало виступає як продовжувач Апулея і Боккаччо на українському ґрунті і водночас як рупор проблем моралі в українському сьогоденні.

173 pages, Unknown Binding

First published January 1, 1993

About the author

Український кіносценарист, журналіст, а також поет і прозаїк доби течії т. зв. «шістдесятників» у національній літературі.

Дитинство видатного письменника пройшло у с. Старий Животів на Вінниччині у родині сільських інтелігентів. Батьки присвячували достатньо часу для розвитку та навчання хлопця. Тож, після закінчення середньої школи з відзнакою, він подався до столиці здобувати вищу освіту. Однак, мрія стати журналістом здійснилася не одразу: не пройшовши занадто великий конкурс до Київського університету, через рік йому вдалося почати навчання у Ніжині та цілком поринути у вир літературної творчості.

Період активної творчої діяльності припав на т. зв. «хрущовську відлигу», завдяки чому автор міг майже безперешкодно, без суворої радянської цензури минулих років, друкувати збірки оповідань («Яблуко з осіннього саду», «Скупана в любистку», «Хустина шовку земного», «Запах кропу»). Як молодого перспективного літератора, його запрошують у складі делегації до Франції, а його ім’я стає відомим не тільки на теренах Батьківщини, а й за її межами. Однак, в державі настає період застою, що безперечно відображається і на творчості письменників. І лише за часів «українського відродження» відбувається деякий творчий сплеск.

Останні роки життя Є. Гуцало страждає на тяжку хворобу, що зрештою, призводить до його смерті на початку липня 1995 року.

Reviews

[Lodyk Vovchak · Rating 1 out of 5]

Така собі збірка підслуханих на лавці біля під'їзду історій. Мова часто схожа на вбогі зачатки суржику з початку 90-х, може так і говорять люди, але на мою думку письменник не має піддаватися на "то, що є" якщо воно недолуге й непривабливе, а спонукати до високої ограненої мови. Виділено лише три розділи зміст яких по суті тяжко назвати розкритим в тексті, а окрім того це суміш зліплених докупи абзаців, може так і має бути з сексуальним матеріалом, як на якомусь порносайті, все на тебе скаче й кидається без розбору де закінчується одне, а де початок іншого.

Словом мені не сподобалося. Може треба було почати з Позиченого чоловіка, бо зараз не певен, що хочу його починати читати.

[Oleksiy · Rating 2 out of 5]

Збірка коротеньких "пікантних" історій-анекдотів. Можливо, колись це й буде магу вагу як своєрідне дзеркало "тієї" сторони життя радянських українців, а поки що жодної цінності для себе я не знайшов. Так, забавки...