Неймовірні детективи

Неймовірні детективи #1-5

by Vsevolod Nestaiko, Всеволод Нестайко

Женя Кисіль і Вітасик Дорошенко, звичайні київські школярі, ніколи не думали, не гадали, що їм доведеться розплутувати загадкові злочини з присмаком містики. Проте хіба можна лишатися осторонь, коли поруч коїться неймовірний детектив? І коли допомоги потребують капітани міліції?.. Захопливі повісті відомого дитячого письменника Всеволода Нестайка запрошують юного читача приєднатися до карколомних пригод, взяти участь у розслідуванні й опинитися віч-на-віч із загадками, пояснення яких іще не знає сучасна наука.

Genres: Fiction

400 pages, Paperback

First published January 1, 2009

About the author

Vsevolod Zinoviiovych Nestaiko or Nestayko (Ukrainian: Всеволод Нестайко) is considered Ukraine's best-known and best loved children's literature writer. He wrote and published stories, fairy tales, novels and plays over many years, and his books have been translated into twenty languages around the world, including English, German, French, Spanish, Russian, Arabic, Bengali, Hungarian, Romanian, Bulgarian, and Slovak. Nestayko's works are included in school curricula in Ukraine.

Reviews

[Oreon · Rating 4 out of 5]

http://whatsread.pp.ua/work/5600
Ще один чудовий цикл В. Нестайка для молодих читачів, подібний до Тореадорів з Васюківки. Тільки якщо Тореадори більше схожі з героями Твена Томом Соєром і Г. Фіном, а сама розповідь про сільських хлопців, то цей цикл я навіть не знаю, із чим порівняти можна. Едакі підліткові детективи з нальотом таємниці та містики. Його герої вже більш сучасні, книги початку 90-х, коли, якщо ви пам'ятаєте, і був сильний сплеск інтересу до всіляких містичних речей. ЗМІ смітили історіями про НЛО, духів, полтергейст і т.п., з екранів не сходили всілякі екстрасенси — все це, та відповідна атмосфера і є в циклі, правда у вельми дозованому виді — без зайвого доведення до абсурду.

Історії місцями, як я б визначив, «корисно повчальні», наприклад, що може статися, якщо сісти в машину з незнайомою людиною. Історії динамічні та досить захопливі, моїй старшій дитині сподобалися.

Починається все, коли герої в шостому класі і один з хлопців пропадає, і його всі шукають (тут у розповідь і потрапляють капітани міліції, з якими надалі й дружитимуть хлопці). А насправді Вітасик
перевтілюється у іншого свого однокласника, якому чесно сказати таки заздрив за всілякі штуки типу модних на той час плеєрів і т.п.

У другій книзі хлопці бачать таємниче втілення минулого, що явилося спитати за колишні гріхи. Третя книга - герої вже семикласники - має таємниче «місце сили», яке змушує людей нарешті почати робити якісь кроки, щоб зберегти свій ареал проживання. Четверта частина (літо після сьомого класу) мені здалася найменш цікавою (десь на бал нижче) і в ній фактично немає нічого містичного чи фантастичного, крім неясних натяків; там хлопці крутяться навколо руїн монастиря у пошуках ймовірних підземель, де можуть бути заховані якісь старовинні речі. І заключна частина - наступне літо - виразно реабілітувала становище, будучи короткою і динамічною. У ній очікується можлива катастрофа і присутній цілий ймовірний інопланетянин!

Загалом враження вельми позитивне і вердикт — рекомендовано до прочитання підлітковій аудиторії. (сам, до речі, читав суттєво не підлітком, «втомившись» від дорослих книг і захотівши розважитися, згадавши молодість).

[Roman · Rating 2 out of 5]

На мій подив, в книзі трапляються деякі досить жорсткі описи, які взагалі не очікував від Нестайка. Не знаю, що трапилося із метром дитячої літератури, але дух та атмосфера Тореадорів із Васюківки геть відсутні в цій книзі, якщо не враховувати стрижень книги - двох допитливих хлопчаків, з якими трапляються деякі пригоди. Так от, читати можна було би, навіть незважаючи на відсутність логічних кінцівок в кожній із повістей, якби ж не моменти, які були достойні якогось триллеру чи детективу для не дитячої авдиторії. Я таких моментів нарахував 5 чи 6, не пам'ятаю точно. Серед них - прибиття цвяхом копита коня до пня, що прирікало його на смерть, а діти досить яскраво сприймають описи тортур над тваринами, і це закарбовується в дитячій пам'яті надовго. Крім того, опис того, коли бандит притискає обличчя хлопчика до асфальту і починає терти його із зусиллям об асфальт, здираючи шкіру, невже справді був таким необхідним, щоби включити в дитячу повість? І таких моментів було ще декілька. Я сильно розчарувався в творах Нестайка 90х років, і вважаю, що не варто їх радити дітям, щоби зберегти їх дитячу психіку. Краще вдруге перечитати Тореадорів.