Валерій Бобрович, відомий також як сотник УНА-УНСО Устим на чолі загону українських добровольців воював у дев’яностих роках за териториальну цілісність Грузії. Про сучасну війну, блискучі операції, жорстокість і смерть, справжню чоловічу дружбу, тяжкі поранення і про «теплий прийом» українських спецслужб вдома, на рідній землі. Це не кабінетні мемуари, а справжня хроніка війни. Книжка для тих, хто розуміє, що війна за власну свободу ніколи не закінчується.
Це одна із тих книг з яких можна більше дізнатися, що ж українці робили у конфліктах на кавказі і чого вони туди поперлися. Російська пропаганди вклала колосальні кошти щоб чеченську війну показати в чорно-білих тонах. Де сили добра росіяни і терористи-нелюди чеченці. Усі ці намагання розбиваються ось такими спогадами безпосередніх учасників які ще в ті роки знали, що Росію можна стримувати лише силою
Мемуари автора правдиво і без ідеалізації учасників цих подій описують їхню участь у війні в Грузії. Мотивація, рішення, помилки, буденність, військові операції, взаємодія з різними структурами та людьми різних національностей.
Книга добре нагадає читачам, що «історія росії - це історія оманливих договорів і невиконаних домовленостей» і ніколи не було і не буде по-іншому.