Серед видатних українських письменників ХХ століття слід назвати ім’я поета і романіста Василя Барки (Очерет Василь Костянтинович) (1908—2003). Уже першими віршами він заявив про себе як «чужерідне тіло», яке система намагалась виштовхнути (і виштовхнула-таки!) з «комуністичного раю».
Саме цей «рай» показав В. Барка у своєму першому романі «Рай», що вийшов у 1953 році у Нью-Йорку і зараз є маловідомим українському читачеві. У його основі — автобіографічні спомини самого автора. Головний герой — професор слов’янської філології Антон Никандрович Споданейко, внутрішнє життя якого, цінності та думки близькі письменникові. Розповідаючи всього про дві доби життя пересічних українців (20 і 21 червня 1941-го) в умовах сталінського режиму, В. Барка спростовує міф про нього як земний рай. Автор показує, як, за формулою Достоєвського, «диявол з Богом борються, а поле бою — серця людей».
Якби держави мали надгробки, то над Совєцьким Союзом слід було б викарбувати цю цитату із "Раю": "Придбавши костюм за місячний заробіток, він відчув, що в нього зрушені ліві ребра і поняття про соціялізм".
Таких-от коротких, але влучних і їдких, майже афористичних речень по роману розкидано немало, і саме вони його й пожвавлюють. А поміж ними - не те, щоб порожнеча, але млявість і сонливість.
У порівнянні з "Жовтим князем", "Рай" дуже сильно програє. Але читати можна.
THis is quite a philosophic book, but very advisable. I have never read any book or hear of any book which could describe the TWO DEVILS in this world: fascism and communism. I wish this book was translated into many languages, in order that the funs of fascism or communism could see from above what their ideologies bring into the lives of people.
Vasyl Barka is one of the best and unique Ukrainain writers! I adore his books! With them you only win: the knowledge, understanding of politics, the life in a political system.