У боротьбі за здобуття державної незалежності у добу національно-визвольних змагань (1917-1920 pp.) український народ народжував нових героїв-борців. І хоча війська У HP, ведучи тяжкі бої з переважаючою більшовицькою червоною армією, відступили за Збруч, відчайдушна боротьба на теренах України продовжувалася партизанськими методами. На Поділлі таку місію взяв на себе Яків Гальчевський —- ватажок "свяггих і страшних", легендарний і непереможний отаман Орел. Святі — бо вірили у свою невідкличну місію, страшні — бо не знали до ворога пощади. Пізніше Гальчевський напише про ті часи книгу-сповідь, яку тепер Ви тримаєте у своїх руках. Саме ця книга має всі підстави бути настільною у кожного свідомого українця. Друкується мовою оригіналу.
Книга трохи програє в порівнянні з «Холодним Яром» (несправедливе порівняння, бо будь-яка книга програє в порівнянні з «Холодним Яром»), але однозначно стоїть у одному ряду із ним. Важко простежується нитка подій, але це мабуть тому, що й учасникам тих подій важко було стежити за сюжетом, який розгортався навколо них та головними героями якого вони були. Хоча з іншого боку облік втрат та здобутків у боях переважно наводиться точний, тож вочевидь отаман вів якісь записи, які згодом були оформлені у книгу. Цікаво лиш, наскільки ця статистика правдива, а наскільки «рибацька історія». До прикладу, в одному з боїв з боку козаків загиблих 9, а в «червоних» аж 150 душ. Хоча, зважаючи на облюбовану совєтами тактику Zerg rush a.k.a. «шапкамі закідаєм», повірити не так і складно.
Рекомендується всім шанувальникам української військової мемуаристики та історії України. Бонусні бали, якщо ви при цьому з Поділля, оскільки переважна більшість подій відбувається тут, і є шанс почути багато знайомих топонімів.
Читаючи книгу відволікався лише на те, щоб глянути на карту і відшукати місцевість де відбувалися події та сутички, так як я народився неподалік від тієї місцевості, навіть ував у селах і лісах. ОДНОЗНАЧНО варто прочитати цю книгу кожному українцеві!!!-P.S. Ви здивуєтеся коли провидете паралелі із теперішніми подіями, історія повторюється і тактика "москалів-комуністів і сучасних" однакова.