Дівчатка

by Oksana Zabuzhko, Оксана Забужко

"Girls" by Oksana Zabuzhko, translated from Ukrainian by Askold Melnyczuk is here (have a look):

Genres: Ukrainian Literature

28 pages, ebook

First published January 1, 1998

About the author

Oksana Zabuzhko is a contemporary Ukrainian writer, poet and essayist.

Born in Lutsk, Ukraine, Zabuzhko studied philosophy at the Kyiv University, where she also obtained her doctorate in aesthetics in 1987. In 1992 she taught at Penn State University as a visiting writer. Zabuzhko won a Fulbright scholarship in 1994 and taught Ukrainian literature at Harvard and University of Pittsburgh. Currently Zabuzhko works at the Hryhori Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine.

Zabuzhko is known both for her literary works and criticism. Her controversial bestselling novel Field Work in Ukrainian Sex was translated in eight languages. In her writing Zabuzhko draws a lot of attention to the questions of Ukrainian self-identification, post-colonial issues and feminism. Her book Let My People Go won the Korrespondent magazine Best Ukrainian documentary book award in June 2006, and The Museum of Abandoned Secrets, Best Ukrainian Book 2010.

For Ukrainian language profile see Оксана Забужко

Reviews

[Diana · Rating 5 out of 5]

"Хтось повсякчас проживає за тебе твоє життя. Одну з його можливих, ніколи тобою нездійсненних, версій."

[Victoria Unizhona · Rating 3 out of 5]

В оповіданні є хороші спостереження й окремі дуже влучні думки, які хотілося виділити. Сама історія Дарки й Ленці теж непогана. Просто я не відчула за цим чогось настільки сильного, щоб зрозуміти репутацію «Дівчаток» як якогось особливого чи геніального тексту. Прочитала - було цікаво - і, мабуть, на цьому все.

Найбільше заважав стиль Забужко. Я не розумію, навіщо писати речення на пів сторінки, якщо ту саму думку можна нормально розбити на кілька. Для мене це не робить текст складнішим чи розумнішим - тільки ускладнює читання. Постійні відгалуження, дужки й уточнення змушували втрачати основну думку і повертатися назад. У якийсь момент я вже більше боролася з реченнями, ніж думала про сам текст.

Тому загалом - непогано. Не розчарувало, не вразило. Окремі думки залишилися зі мною, але самого «вау, це геніально» я тут не побачила.

[ліда лісова · Rating 5 out of 5]

просто ахуєнно. це могла бути просто вкрай естетична сторька про двох юних лесбійок, але все набагато інтимніше — вона про подруг. оповідання, після якого треба читати "приязнь" і "над морем" Лесі Українки.

[Ангеліна Іванченко · Rating 4 out of 5]

Після цього тексту хочеться помитися. Відчувається, що це було недалеко від «Польових досліджень», проте більш концентровано, що видно не лише з описуваного, а й із того, чим це описують: від деяких лексичних одиниць хотілося проблюватися.

Починалося все підлітковим коханням та пізнанням сексуальності, а закінчилося кризою середнього віку. І, воно, звісно, дуже про наше звичне життя, але ж наскільки все викручено в бік мерзотності, господи. Жоден із персонажів не викликає почуттів, щоб хоча б розуміти їх, ні — кожній та кожному хочеться дати ляпаса. Закохані 12-річні дівчата, зрада зі старшими хлопцями, показові перевиховання, вагітності та аборти, невдалі шлюби, відчутність самоповаги, напущена інтелектуальність та елітарна відмежованість, занурення в гидотне, щоб стало краще... «Я пєрдолє курва» — переважно це було в моїй голові під час читання, хоча, звісно ж, Оксана Стефанівна провокує на діалоги з нею, та для себе я класифікую їх як суперечки.

12 невідомих слів і 8 цитат за 60 сторінок тексту — звучить як звичайна робота над текстом Забужко. Але цього разу вони далися мені настільки морально дискомфортно, що перечитування «Польових досліджень» та ознайомлення з іншими текстами відкладу в далекий ящик. Забужко пише без сумніву майстерно, але сили на її тексти в мене вичерпалися.

[Ангеліна · Rating 3 out of 5]

від спроби в квір-прозу до гетеронормативности

[Anastasiia Borysenko · Rating 5 out of 5]

Сумний твір. Починалось все так ніжно і добре, а закінчилося як завжди.

[Diana Mitko · Rating 5 out of 5]

Це поза всякими оцінками, 100 з 10!!! Давно я так не насолоджувалась читанням. Згадала, за що я так люблю читати, бо вже деякий час не відчувала такого абсолютного задоволення від книжки. Забужко, як ніхто інший, знає людську натуру і вміє її втілити у слова.
Всі ми знаємо ту саму «Ленцю», у всіх нас є такий задавлений спогад, травма, яку ми несемо крізь усе життя, і яка при згадуванні вколює і пече і викликає нудоту.
Я знов і знов переконуюсь, що Забужко легенда.

[Lethe Persephone · Rating 5 out of 5]

Мене дуже приємно вразила сапфічна лінія в оповіданні. Те, як описана інтимність між Даркою та Ленцею — це якась неймовірна суміш краси й болю. Сцена перед дзеркалом, де вони розщіпають сукні й дотикаються одна до одної — це написано з такою шаленою чуттєвістю й тактильністю. У цьому відчувається абсолютне, майже звірине бажання Дарки захистити цю крихку дівчинку і спроба злитися з нею всім єством.
І хоча потім усе руйнується через жорстоку публічну зраду на шкільних зборах та тиск радянського світу , цей досвід першої душевної та тілесної близькості не минає для героїні ніколи, проступаючи зісподу крізь шкіру років. Дуже сильна, тонка і по-справжньому людяна проза, яка залишає глибокий слід.

[Khrystyna · Rating 5 out of 5]

Прекрасний стиль Оксани Забужко із описом складних нетипових характерів жінок (шось новеньке, ех?).