Сон із дзьоба стрижа

by Володимир Даниленко

До збірки майстра сучасної української прози Володимира Даниленка увійшли оповідання, в яких життя постає ареною, де розігрується поєдинок між фатумом і людською волею, а реальний світ пов’язаний зі світами, які існують поруч із нами. У кожного з героїв є таємниця, яку він ховає від людського ока, щоб не видати своєї внутрішньої драми. Глянцеве і реальне життя української буржуазії, мрії, якими живе сучасна людина, звільнення від нажитих і нав’язаних страхів і комплексів, смисл життя-лейтмотив книжки, в якій герої нагадують цікавих дітей, що роблять помилки, наперед знаючи про це. Художній світ книжки "Сон із дзьоба стрижа" - це духовна модель свободи і пошуків сучасного українського суспільства з його бурхливим розвитком буржуазних відносин та рудиментами колоніального минулого.

384 pages, Hardcover

First published January 1, 2007

Reviews

[Iryna Khomchuk · Rating 5 out of 5]

Майстром короткої прози можна стати лише тоді, коли ти вмієш бути різним. Так, це моя особиста думка, тож можете з нею сперечатися))) Я ж дійшла такого висновку, опираюсь на свій давній невдалий досвід читання збірок оповідань, настільки давній, що авторів розчарувань вже не пригадаю, а от "осадок залишився". Тому, беручись за чергову збірку, внутрішньо готуюся до незадоволення прочитаним, бо ж почерк автора зазвичай однаковий, а от герої – різні, й оте перестрибування з однієї реальності в іншу при однаковості стилю, мови, ритму, напруженості оповіді тощо мене зазвичай починає дратувати, і книгу я відкладаю...

Власне, оце все вище написане не стосується Володимира Даниленка. Він різноплановий не тільки у великій прозі, а у малому жанрі, що насправді набагато складніше.

Збірку "Сон із дзьоба стрижа" я, зізнаюся, перечитувала. І перші враження від іще студентського прочитання виявилися настільки розмитими, що багато чого сприймалося, наче вперше. Тож справді щиро захоплювалася народною та ненародною магією, фантастичністю (часом – хорором), деякою жіночністю (бо є речі, які і як могла б написати лише жінка), навіть типовим реалізмом без якихось викрутасів... Ота "різність" автора, про яку згадала на початку, кидалася в очі повсякчас. Часом здавалося, що оце-от оповідання написав чоловік із величезним життєвим багажем. Але наступне аж кричало про наївність. Ще якесь свідчило про неабиякий талант міфотворення, а інше – про таке ніби банальне й таке рідкісне вміння бачити щось більше у звичайнісінькій буденності...

І ще одне: кажуть, що, перечитуючи книги, ми щоразу відкриваємо у них щось нове. Посперечаюся: то ми не в книгах щось нове бачимо, а в собі... Або й себе – нового, інакшого, зміненого... Або й не себе...

[Alla Komarova · Rating 4 out of 5]

Володимира Даниленко я на збочений лад люблю ніжно ще з свого українофільського дитинства, коли любіма кумася принесла збірку із даниленковськими "Дзеньками-бреньками".
Але любов та була збочена - я прочитала тільки збірку і навіть не намагалася знайти щось ще від цього автора. Так йшли роки. Аж поки не з'явився інтернет і я не нагуглила його збірку оповідань "Сон із дзьоба стрижа".
Ця збірка - це як негласне продовження "Кобзар2000" братів Капранових. В них був Кобзар2000-hard, Кобзар2000-soft та Кобзар: нові розділи. "Сон із дзьоба стрижа" - це наче Кобзар2000 - producer edition.
Коли у декількох сторінках на повний зріст встають Життя, Смерть, Ерос, Біс та Янгол. Вони сперечаються, злягаються, знов сперечаються, грають у битки, але вже на вашу душу.
Коли у трьох сторінках проходить все життя маленької людинки як ретроспектива взагалі людського життя. Із щастям, горем, радощами та негараздами.
Коли ти кожним оповіданням буквально ласуєш, а особливо їх простим ритмом та майже чеховськими характерами.
Це наче б Стивен Кинг, який перепив із Дідро десь тут на Печерських горах та почав писати українською. А малював вуглем ілюстрації по стінах під їх декламування Рубенс у хіпстерському прикиді.
Надзвичайна збірка, коли ви читали Кобзаря Капранових і хочеться ще, то це саме ваш шанс продовжити насолоду.

[Карина · Rating 2 out of 5]

Доброго дня. Мені лише 18, але я вже прочитала 13 творів цього "письменника". Вибачте, але як взагалі можна таке давати читати підліткам? Після прочитання всього цього лайна, хочеться піти і померти. Як таке можна взагалі включати в якусь програму? Це відвертий тиск на психіку підлітків, у яких, до речі, психіка не зовсім сформована. ЯК МОЖНА ДАВАТИ ЧИТАТИ ПРО ЛЮДИНУ, ЯКА МАЄ СІМ'Ю І ВОДНОЧАС, ЦИТУЮ "ЧЕКАВ ЇЇ В МАШИНІ ПІСЛЯ ШКОЛИ"?!?Люди, агов, це повна дупа, а не твори. Не витрачайте час і читайте щось більш гідне вашої уваги, ніж це лайно.

[Mariia Kh · Rating 3 out of 5]

Ця — не найбажаніша, але досить вірна версія мене. Життєво-ниттєва, пафос + секс, а також моцна памʼять на назви кабаків і ресторанів, яких давно немає.

Це погано? Ні, але багато кому буде повз. Мені супер, фу, вау.

[Anna · Rating 5 out of 5]

Читаю вже другий раз у своєму житті. Таємничі, містичні, захоплюючі історії. Це те, що треба читати, а не всяких там пушкіних і лермонтових.