«Ковдра сновиди» містить у собі майже міфологічну оповідь про пошуки Міста Снів, етнографічні роздуми про те, куди зникла магія, а також мудрі бесіди за келишком «Чайчиного молока» над червоними стріхами узбережного курорту. Ця книга — «кишенькова відпустка» для всіх, хто сумує за сонцем та чарівними казками.
Марина Соколян народилася 18 грудня 1979 року в Полтаві. Свій останній рік навчання в школі провела в США (штат Міссурі) за програмою міжнародного обміну. У 1996 році вона вступила до Києво-Могилянської Академії, де отримала диплом бакалавра та магістра за спеціальністю «Соціологія». Під час навчання Марину цікавили теми утопії, глобалізації, політичних міфів та впливу інформаційних технологій на громадську думку.
Працювати вона почала вже у 17 років, спробувавши себе в різних ролях: від промоутера та журналіста до політичного оглядача, випускового редактора та PR-менеджера. Перші публікації Марини з’являлися в газетах, журналах та на онлайн-платформах. У 2003 році вийшла її перша книжка — збірка оповідань «Цурпалки», яка побачила світ завдяки перемозі в конкурсі «Смолоскип».
Згодом Марина зацікавилася сценарною справою, відвідавши Сценарну майстерню від студії Suspense Film. Вона працювала редактором на кількох телесеріалах і написала сценарії для двох повнометражних фільмів. Крім того, авторку захоплює сучасний театр. У 2011-2012 роках вона брала участь у драматургічному семінарі (проект лондонського театру Royal Court), який проходив у Львові та Тбілісі. Її п’єса «Кумарі» була представлена у формі сценічного читання у Молодому театрі на «Тижні актуальної української п’єси-2011».
Творчість Марини Соколян охоплює різні жанри – від фантастики до філософських та реалістичних творів. Її книга «Херем» отримала спеціальну відзнаку ESFS на Євроконі-2008 та премію від Міжнародної асамблеї фантастики «Портал». Нова ж книга, роман «Серце гарпії», здобула нагороду конкурсу «Коронація слова» як найкращий соціально-психологічний твір.
Наразі Марина є авторкою десяти книжок, а її твори перекладені англійською, польською та чеською мовами.
Здається, треба виділяти ще один піджанр, і це буде мрійливе фентезі. Не тому, що всі про щось мріють (хоча це теж є), а тому, що всі чи то перебувають у мрії, яка переходить у сон і назад, і так повторити багато разів, а потім про це ще у книжках напишуть всередині книжки. І при цьому воно хороше і навіть десь затишне, незважаючи на всіляких магічних завойовників і добрячу жменю страждань. Тут є художник із кризою і дослідник із книжкою, дівчинка, якій безсонний жрець порадив виткати ковдру для пророка, щоб не померти, останній бог (хоча може й інші врятувалися), і ціла купа описів просто всякого дивного. Сюжет не завжди виглядає до читачки, але є відчуття, що на те й був розрахунок: ковдра з клаптиків, у якій кожен може знайти щось своє. Теж дуже книжка під настрій і з гарним смаком позачасся.