Перш ніж переродитися, душі всіх померлих потрапляють у Потойбіччя. Саме там судять і карають тих, хто за життя гріха не боявся. Володар потойбічного світу Яньлво сидить на підвищенні за судовим столом, призначаючи покути, які мають бути виконані до переродження. По обидва боки від нього — його помічники — паньґвані Чорний і Біла, а оточують їх генерали Бикоголові та Конелиці з рештою демонічних служителів. Живим заборонено відвідувати Потойбіччя, якщо вони не мають спеціальної перепустки — Путівки.
Коли впорядковане життя Потойбіччя пішло догори дриґом через зникнення Володаря, Чорний та Біла вимушені залишити свої обов’язки й вирушити на його пошуки. Їх призначення — світ людей, «острівна держава Сходу, місцина дивних з’яв».
Хапаючись за кожен натяк на містику й надприродне, паньґвані стикаються, втім, не тільки із привидами, демонами та монстрами... Адже людське серце — ось справжнє джерело дивних з’яв.
Я не знаю, що тут казати. "Путівка в Потойбіччя" — це моє затишне читання, щоб погиготіти. Я би поставила чотири, але післямова автора, як завжди, мене розвеселила до сліз, тому за неї додаткова зірочка. Дуже мемна маньхва, хоча гумор подекуди нижче пояса))