Нік Вуйчич сильна людина. Не дивлячись на фізичні вади, він знайшов своє щастя.
Першу книгу "Життя без обмежень" я не читала, але бачила відгуки, що це не має значення, так як ця книга майже повтор минулої. "Нестримний" написано дуже легко і простою мовою, а тому книга прочиталася за 2 години. Тут є історія самого Ніка, а також про багатьох людей із ким знайомий Нік, або історії тих, хто йому писав.
Книга мене надихнула і мотивувала, що я із усім в цьому житті можу впоратися. Але в той же час, як на мене тут аж надто релігійного контексту. Я атеїст, а тому мені важко було читати цілі абзаци, де було прославляння Бога і виписані цілі шматки псалмів. Інколи були і трохи двозначні моменти, як наприклад, де описувалася історія дівчини, що хворіла на рак, лікувалася довго і дорого, і в кінці, коли вже вона вилікувалася, нам як висновок подають, що це Бог допоміг, а не величезна робота лікарів. Або коли люди народжуються із фізичними вадами, то це є великою місією Бога, що дав їм таке завдання, а не пояснення, що це можуть бути наслідкові генетичні захворювання. От оцей момент не мподобався, бо аж надто розмиває Нік тут межу і достатньо нав'язливо пропагує Бога.
Гадаю, що не читатиму інші книги пана Вуйчича. Кажуть, що всі вони схожі в своїй побудові: історія Ніка, історії фанатів Ніка, прославляння Бога.