Pavlo Arhypovych Zahrebelnyi(Ukrainian: Павло Архипович Загребельний) or Zagrebelnyi (Russian: Павел Архипович Загребе́льный) was a well-known Ukrainian novelist. In 1941, when Germany invaded the Soviet Union Pavlo enlisted the Red Army as a volunteer. He participated in the Battle of Kiev and was severely wounded. He was the editor-in-chief of Literaturna Ukrayina (1961–1962). He was an author of short stories, novels about the war and also social and historical novels. He is a laureate of the State Award of Ukraine (1974) and the State Award of the USSR (1980). He has also been awarded the Hero of Ukraine award for his works on August 25, 2004.
One of his best known novels is Roksolana (1980) about the life of Anastasia Lisovska, a Ruthenian girl from Galicia who became a wife of Sultan Süleyman the Magnificent and played a prominent role in the sixteenth century Ottoman Empire.
On February 5, 2009 President Victor Yushchenko paid his last respects to Zahrebelnyi.
Zahrebelny's books have been translated into 23 languages.
Зацікавилась цим романом, бо у "Пригодах української літератури" Семків написав, що сюжет, хоч і створений на кілька років раніше, схожий на "Ім'я рози" Умберто Еко.
Тут теж є медієвістичний вайб і початок оповіді про двох персонажів, старшого та молодшого, котрі приїжджають до монастиря, щоб розслідувати вбивство.
На цьому, як на мене, подібність закінчується. Далі розвивається не камерна детективна історія, а подорож між руськими містами, опис князівських міжусобиць, політичні ігри воєвод та ігуменів, котрі чимось нагадали більш сучасні українські політичні колізії. Цим "Смерть у Києві", якщо вже порівнювати з романами Еко, може нагадати "Бавдоліно" й "Празький цвинтар".
Ще були мої потуги розрізнити усіх князів, чиї імена закінчуються на -слав, та розібратися в їхніх родинних зв'язках. І закочування очей на епізодах, де хвалять Юрія Долгорукого.
Усе ж, мені сподобалося, як детально й майстерно описана середньовічна атмосфера, трапези князів, їхні помешкання й дивні розваги. Такими похмурими й вибляклими барвами. Хоча між рядків присутня своєрідна постмодерна іронія, що властива багатьом авторам періоду, до якого належав і Загребельний.
Із усього Загребельного, певно, найгірша книга. Книга - ода Юрію Долгорукому. Дуже багато намішано історичних фактів і вигадок, тож досить багато часу треба витратити на те, щоб розібрати, де і про що йде мова. Також, хоч це і загалом властиве Загребельному, але забагато перелічувань подібного - іменників, дієслів, аж очі губляться. Із хорошого лише детективний настрій та цікавий виклад подій.
This entire review has been hidden because of spoilers.
”Смерть у Києві” (Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка) — роман про Київську Русь. Події відбуваються у XII столітті за часів жорстоких і кривавих міжусобних воєн. Князь Суздальський Юрій Долгорукий — правитель розсудливий, обдарований державного мудрістю — замислив об’єднати землі руські, встановити між ними мир і злагоду. Заради йього, а не для слави зібрався він іти на Київ, виступити проти Ізяслава та інших непримиримих князів. Нелегкий був той шлях, багато перешкод чинили Юрію боярство і церковники, які не зупинялися перед найтяжчими злочинами, щоб зганьбити Долгорукого, не допустити його до Києва. Та це нікому не вдалося. І от Юрій, син Мономаха, праправнук Володимира Великого, відірваний од Києва цілих п’ятдесят літ, повертається до славного слов’янського града, щоб сісти на стіл батька свого, своїх дідів-прадідів. Радісно зустрічала його сила-силенна народу, йому відчинені усі брами міста — великий князь в’їздить у Київ…