Те, що на споді

by Юрко Покальчук

342 pages, Hardcover

First published January 1, 1998

About the author

Ю́рій Володи́мирович Покальчу́к — український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України. Син відомого літературознавця, українського діалектолога, краєзнавця, педагога, дослідника життя і творчості Лесі Українки, філолога, викладача Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки (нині — ВНУ ім. Лесі Українки) Володимира Феофановича Покальчука. Старший брат письменника та психолога Олега Покальчука. Онук статського радника, діяча УНР Павла Тушкана.

Був членом літературного гурту «Пси святого Юра». Організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», який виконує пісні на його тексти.

Був найстаршим учасником мистецького об'єднання «Остання Барикада».

Reviews

[punun · Rating 3 out of 5]

"Те, що на споді" — це дивна подорож у світ, де реальність переплітається з міфами. У центрі — історія юнака, який у 13 років вступає в сексуальні стосунки зі своєю вчителькою, від якої згодом народжуються двоє дітей. Але це лише початок: виявляється, на нього наклали прокляття, і він вирушає в Карпати, шукаючи зілля для його зняття. Сюжет сповнений інтриги, з елементами циганських звичаїв і давньої слов’янсько-циганської міфології — обряди, заклинання й духи оживають на сторінках. Проте подача хаотична: здається, ніби три різні автори писали окремі частини, а потім зліпили їх докупи, залишаючи читача в розгубленості. Моментами я не розуміла — то статевий акт між гг і вовком, чи між ним і коханкою.

Книга торкається глибоких питань: що ми знаємо про себе й чи здатні ми зрозуміти свою сутність, коли загубилися в житті?

Ви нічого не знаєте насправді, бо ви давно загубились

відлунює як заклик до самопізнання, але в контексті прокляття й міфології вона набуває містичного відтінку. Автор ніби питає: чи є сенс у нашому існуванні, якщо ми живемо під тінню минулого й чужих рішень? Проте ця філософія розчиняється в хаосі сюжету, залишаючи більше запитань, ніж відповідей.

Отож, структура тексту страждає: здається, що думки перескакують, а сцени злилися без логіки. Надмірна кількість лайки мені тільки заважала зануритись у книгу. 5 циганчат з 10, за спробу створити щось унікальне, що так і не знайшло своєї форми.