Cesarz, Szachinszach

by Ryszard Kapuściński

Cesarz - Jeden z największych bestsellerów światowych. Przedmiotem reportażu-powieści są ludzie dworu cesarza Etiopii Hajle Sellasje zmarłego w 1975 roku. Ukazując ich służalczość, lizusostwo, strach, pazerność, uległość oraz walkę o względy władcy, Kapuściński w mistrzowski sposób przedstawia ponure kulisy jego panowania. Książka ma uniwersalny charakter, obnaża mechanizmy władzy nie tylko politycznej. Cesarzem Ryszard Kapuściński rozpoczął karierę międzynarodową i nadał reportażowi wymiar literacki.

Szachinszach - reportaż Ryszarda Kapuścińskiego o rewolucjach w Iranie, poczynając od I wojny światowej, przez panowanie szacha Rezy Pahlawiego, jego następcy Mohameda Rezy, do rewolucji Chomeiniego w Iranie w 1979 roku.

Genres: Travel, Polish Literature, History, Nonfiction, Iran, Politics

304 pages, Paperback

First published January 1, 1990

About the author

Ryszard Kapuściński debuted as a poet in Dziś i jutro at the age of 17 and has been a journalist, writer, and publicist. In 1964 he was appointed to the Polish Press Agency and began traveling around the developing world and reporting on wars, coups and revolutions in Asia, the Americas, and Europe; he lived through twenty-seven revolutions and coups, was jailed forty times, and survived four death sentences. During some of this time he also worked for the Polish Secret Service, although little is known of his role.

See also Ryszard Kapuściński Prize

Reviews

[Joice · Rating 5 out of 5]

Книга складається з двох частей - перша розповідає про останнього імператора Етіопії, друга про останніх шахів Ірану
Про Етіопію цікаво, але частина про Іран сподобалася більше і поповнила знання про період, який передував захопленню американського консульства в Тегерані, також допомогла зрозуміти, як до влади прийшов Хомейні і разом з ним Ісламська республіка

[Igor · Rating 4 out of 5]

Тут два твори в одній книжці, але вони написані в різному стилі і відтак справили неоднакове враження.
Мені дуже сподобався "Імператор" - через пряму мову респондентів Капусцінського ми отримуємо детальну картину життя імператорського двору Ефіопії та дізнаємось про мотиви і внутрішню логіку дій владної верхівки, навіть коли ці дії об'єктивно абсурдні чи злочинні. Це додає унікальну перспективу до розповіді про революцію, яку не замінить об'єктивний переказ фактів.
Натомість у "Шахіншаху" винесений у заголовок шах постає пласким і примітивним диктатором-злодієм, якому протистоїть так само плаский багатостраждальний народ. Нема жодного інтерв'ю з кимось наближеним до центру подій, та і сам Капусцінський, схоже, приїхав в Іран уже після завершення основного етапу революції, тож справді цікаві особисті спостереження займають лише кілька сторінок наприкінці. Красиво написано, але в цілому краще просто почитати фахову історію цих подій.

[Bogdan Skaskiv · Rating 5 out of 5]

Історії з Ефіопії та Ірану середини ХХ століття дуже сильно вражають та змушують задуматись. Перша частина (Ефіопія) концентрує увагу на питаннях корупції, вседозволеності, махінацій із власним народом. Дає ретроспективний погляд людей, які навіть після зміни влади відмовлялись вірити у свою причетність до чогось страшного. Друга ж демонструє інший погляд на очікування народу від зміни шаха, хоча й практично не розкриває того, що відбулось з країною далі (про це чудово розповідає книга "Персеполіс").
Що об'єднує обидві частини - це подібність до сучасних процесів у багатьох країнах, зокрема Україні. Історія нагадує наш Майдан, війну, комунікацію із Заходом та власним народом. Відкритим залишається лише питання чи зроблять колись державники висновки, надані їм попередниками за тисячі кілометрів від них? Питання риторичне

[Zoreslava Ninovska · Rating 5 out of 5]

Для мене це було водночас дуже пізнавально, хоча мова ж про Ефіопію та Іран, події 50-літньої давнини, і цікаво, оскільки автор вміє вхопити суть, нерв явища і кинути тобі його прямо в руки як гарячу картоплину, хоч викинь, хоч споживи, але байдужим не лишишся.
Пізнавальність була очікувана, процитую саму книгу: "Іран — це була двадцять сьома революція, яку я бачив у Третьому Світі. Посеред гуркоту й диму змінювалися володарі, падали уряди, у кріслах засідали нові люди. Але одне було незмінним, незнищенним, боюся сказати — вічним: безпорадність. Як же ці іранські комітети нагадували те, що я бачив у Болівії й Мозамбіку, в Судані й Беніні."
Погодьтесь, враження людини, котра професійно володіє пером журналіста і має такий досвід за плечима, вартий уваги.
Цікавість випливала з авторського стилю, тут теж цитата: "Страх: жадібний, ненажерливий звір, який сидить у нас. Не дає про себе забути. Постійно обезвладнює нас і мучить. Постійно домагається страви, ми постійно мусимо його годувати. Ми самі дбаємо, щоб корм був найліпшим. Його улюблені страви — це похмурі плітки, погані новини, панічні думки, моторошні картини. З-поміж тисяч пліток, новин і думок ми завжди вибираємо найгірші, тобто ті, котрі найбільше любить страх."
Як знайомо це нам українцям зараз, у червні 2022 року.
Автор ілюструє свої думки про походження страху в Ірані фактами дій іранського КДБ-Саваку. Крім звичайного набору викрадень людей, тортур, убивств їх терор зачіпав самі елементарні речі:"Брат колись керував серйозним видавництвом, яке знищив Савак. Савак цензурував книжки щойно після друку цілого накладу. Якщо книжка викликала підозри, всі примірники доводилося пускати під ніж, а витрати видавцеві ніхто не компенсував. У такий спосіб було зруйновано більшість видавництв. Інші боялися і в країні з населенням тридцять п'ять мільйонів тираж більшим за тисячу примірників видавати не ризикували. Бестселлер Великої Цивілізації — «Як дбати про свій автомобіль» — вийшов п'ятнадцятитисячним накладом, але на цьому друк припинили, оскільки в розділах про зіпсований двигун, погану вентиляцію і розряджений акумулятор Савак побачив алюзію на ситуацію в уряді."
Перекладачеві величезна подяка, особливо в розділі про Ефіопію, де багато пасажів на кшталт: "А серед усього того голодування, місіонерів-санітарів пащекування, студентів мітинґування і поліцією кийків застосування наш достойний пан вирушив з візитом до Еритреї, де був прийнятий своїм онуком, командувачем військово-морського флоту" або "У палаці здивування і зачудування, геть нерозуміння, головою вертіння, високошановного пана питання: звідки взялось повстання?"
Підсумовуючи щиро скажу, нереально класна книжка. Читатиму книги Ришарда Капусцінського ще.

[Tytka na książki · Rating 4 out of 5]

Książka, o której chyba wszyscy słyszeli. Najlepszy polski reportaż? Hajle Sellasje to najbardziej znany władca etiopski, władca który był analfabetą! Myślę, że recenzja tej książki po impresji na temat “Po pisma” Jacka Dukaja będzie bardzo ciekawa.

Bycie analfabetą nie przeszkadzału mu w rządzeniu, w tworzeniu siatki szpiegów, rozgrywania wszystkich na dworze (o zgrozo, nawet ludzie dosłownie bili się o miejsce w orszaku na jego część, a dostęp do dworu był ogromnym zaszczytem). Cesarz, a właściwie gangster, watażka, autor klęski głodu, zacofania, zajmował się wymuszaniem pomocy humanitarnej. Człowiek, który musiał zatrudniać osobę do podtykania poduszki pod jego nogi, gdy siedział.

Co najlepsze, sam cesarz do tego orszaku na sam przód wybierał osobiście potencjalnych spiskowców, żeby ich łatwiej kontrolować. A wydatki zatwierdzał osobiście od kwoty 10 dolarów. Można powiedzieć, że człowiek sukcesu…

“Na szczytach nigdy nie jest ciepło. Wieją lodowate wichry, każdy stoi skulony i musi pilnować się, żeby sąsiad nie strącił go w przepaść.”

Najlepsze w tej książce jest to osobliwe poczucie humoru samego reportażysty. Podczas lektury miałem wrażenie, że autor wręcz puszcza do mnie oczko. Uśmiecha się, gdy cesarz tańczy swój demoniczny taniec danse macabre.

W głowie utkwiła mi historia notabla o nazwisku German - wykształcony w USA, został stracony jako gubernator prowincji w wieku 36 lat, bo brał łapówki i budował za nich szkoły, co mogło prowadzić do buntu innych gubernatorów i społecznych rozruchów.

“...może był to jedyny człowiek, któremu rzeczywiście wierzył bodaj także z powodu pewnej wygody psychicznej - podejrzliwość w stosunku do wszystkich jest męcząca, trzeba komuś ufać, bo trzeba przy kimś odpocząć.”

Czy chciałem zrozumieć mechanizmy władzy? Czy zrozumiałem? Zupełnie nie.

Czy sięgnę po więcej? Na pewno! W końcu autor mieszkał dwa bloki ode mnie.

[Ann · Rating 3 out of 5]

I'm not going to finish Shah of Shahs to the end. I stretched it out for too long, and now I've lost interest. In the first stories of The Emperor, it was interesting to get to know a part of Ethiopia's history. I saw for myself a new history of the monarch's reign in the recent past. Perhaps because of my fantasies and manhwa, I had forgotten how the figure of the monarch can have different meanings if you look at it from different angles. How much personal reality, historical and cultural background can create different visions of morality. (I want to convey a certain idea, but I'm not sure I succeeded).

[Kaja · Rating 5 out of 5]

Niesamowite dzieło. Mechanizmy opisane zarówno w "Cesarzu" jak i "Szachinszachu" malują ponurego uroborusa upadających mocarstw. Nie polecam jednak tego wydania, ponieważ redakcja w nim porządnie kuleje.

[Sashko Valyus · Rating 4 out of 5]

Ефіопія не дуже зайшла, хоч і цікаво подивитися як це все відбувається з середини. Іран сподобався більше, сподобалось як описуються процеси що передують виникненню революції і як це все розгортається. Знайшов багато паралелей з Українською історією

[Maria Pashkova · Rating 3 out of 5]

Можливо, поганий переклад. Важко читається

[Vera · Rating 5 out of 5]

Świetny satyryczny reportaż, napisany wykwintnym językiem. Bardzo aktualny również w 2022, co świadczy o uniwersalnym charakterze i kunszcie autora.

[Hirkotta Hirkotta · Rating 4 out of 5]

«Але одне було незмінним, незнищенним, боюся сказати — вічним: безпорадність»

[Łukasz Truszkowski · Rating 3 out of 5]

3.5

[Krysztyna · Rating 1 out of 5]

Niestety stokrotnie wynudziłam się przy lekturze reportażu Kapuścińskiego. Na szczęście polonistka zadała nam do przeczytania tylko fragmenty, ale to i tak za dużo, jak dla mnie. "Cesarz" zupełnie do mnie nie przemówił, a pod koniec miałam ochotę rzucić nim o podłogę (czego ostatecznie nie zrobiłam, żeby nie niszczyć książki z biblioteki).

[Eugene · Rating 3 out of 5]

Книга складається з двох окремих творів: Імператор, про революцію в Ефіопії, та Шахіншах про ісламську революцію в Ірані. Чесно кажучи здивований, що ці оповідання можуть бути настільки різними. Шахіншах набагато кращий хоча все одно далекий від ідеалу. Висновок: могло бути краще.

[Jing Liu · Rating 3 out of 5]

As living in Ethiopia now, this book helps me understand better the political environment here.

[vicindelusion · Rating 1 out of 5]

Przepraszam ale to było po prostu złe