Шість місяців поряд із прикутим до інвалідного візка Віллом змінили Луїзу. Марно вона намагалася навчитися жити після нього... Попереду — повернення додому та відчайдушні спроби почати все спочатку. Ліки від болю Лу відшукає серед товаришів у нещасті, поділившись у групі підтримки своїми печалями, радощами, надіями та напрочуд неїстівним печивом. І зустріне Сема, який знає все про життя і смерть, сильного, мужнього і до нестями закоханого...
Порівнювати цю книгу з першою і навіть третьою частиною - марна справа. Я випадково спершу прочитала третю, а лише потім взялась за другу. Краще б я цього не робила. Луїза тут - просто амеба. Вона відкладає своє життя заради іншої, практично незнайомої людини. Чого вона щось винна Віллові, я так і не зрозуміла.
А найгірше - Лілі. Як же бісила мене ця хвора на голову дівчина. До неї не було жодної емпатії, агресивна, егоїстична сволота. Та її не те, що в інтернат треба було відправити, а взагалі на інший континент. Жодних претензій до Тані - я б мабуть зробила так само. Тоді як Лу панькається з тою мантелепою, хоча та її постійно принижує та ображає. І жоден підлітковий вік такої поведінки виправдати не може. Звісно, в другій частині книги ситуація дещо покращується, але симпатії та дівчина в мене так і не викликала. Всі її проблеми виникають лише через одне - її паскудний характер і дурну впертість.
Феміністична лінія з мамою Лу - клішована і стереотипна. Небриті ноги? Ви серйозно? Я також феміністка і ходжу на лазер. Загалом від книги в мене неприємний присмак. Єдина нормальна лінія - це стосунки з Семом. Тому, якщо хочете дізнались долю Кларк після першої частини, можете сміло переходити одразу до третьої - ви нічого не втратите.
Як жити далі, коли людину, яку ти любиш, пішла назавжди? Як зібрати докупи, коли світ, що був "до", розлетівся на друзки? У "Після тебе" ми бачимо Луїзу вже не такою яскравою та жартівливою, як у першій частині. Вона втрачає, падає, ховається ... але поступово починає підніматися.
Це історія не просто про втрату, а про відновлення. Про пошук нового сенсу, нових стосунків і нового себе. І про те, ща навіть після найболючіших "прощавай" життя не зупиняється.
"Після тебе" - не легка романтична казка. Це щира, іноді сумна, іноді обнадійлива подорож крізь біль до її надії.
📌 Якщо ти колись втрачав когось важливого — ця книга точно відгукнеться в серці.