Книга доктора філології, професора Леоніда Ушкалова – це роздуми про українське бароко, про його єство, місце та роль в історії нашої літератури від давнини до сьогодні. Персонажами есеїв виступають Мелетій Смотрицький і Микола Хвильовий, Лазар Баранович і Павло Тичина, Григорій Сковорода і Тарас Шевченко, а ще – Семен Климовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Микола Зеров… Автор підсумовує і розвиває свої думки, викладені в його знаних працях «Світ українського бароко», «З історії української літератури XVII–XVIII століть», «Українське барокове богомислення» та інших. Сподіваємось, що читач есеїв, споглядаючи «театр минулих епох», зможе бодай трохи відчути смак такого солодкого слова бароко.
Леоні́д Володи́мирович Ушка́лов (5 листопада 1956, Краснопілля — 25 лютого 2019, Харків, Україна) — український літературознавець і письменник. Доктор філологічних наук. Професор.
Народився у містечку Краснопілля на Сумщині. З 1977-го по 1982 р. навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету. Після закінчення університетського курсу працює на посадах викладача, доцента (1993) й професора (1995) на кафедрі української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди. У 1989 р. в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка НАН України захистив кандидатську дисертацію («Творчість Григорія Сковороди і антична культура»), а в 1996 р. — докторську («Література українського бароко в її зв'язках із філософією»).
Помер 25 лютого 2019 року у Харкові на 63-му році життя.