Листи в Україну

Українська поетична антологія

by Yuri Andrukhovych, Юрій Андрухович

До книжки Юрія Андруховича (1960) — найкультовішого сучасного українського письменника-постмодерніста і Патріарха «Бу-Ба-Бу» — увійшли «канонічні» вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл «Листи в Україну». Це найповніше на сьогодні вибране поета.

Genres: Poetry, Ukraine

240 pages, Hardcover

First published January 1, 2013

About the author

See also:
UKR Юрій Андрухович
BLG/RU Юрий Андрухович

Yuri Andrukhovych (13 March 1960, Ivano-Frankivsk) — is a contemporary Ukrainian writer, essayist, poet, translator and public figure. Among his most notable works are novels Рекреації (Recreations, 1992), The Moscoviad, (Московіада, 1993), Perverzion (Перверзія, 1996), Twelve circles (Дванадцять обручів, 2003), The Secret (Таємниця, 2003), and Justicia's lovers (Коханці юстиції, 2017).

Andrukhovych's biggest literary awards include:
* BBC Ukraine "Book of the Year" (2018) for novel «Justicia's lovers»

Reviews

[Володимир Демченко · Rating 5 out of 5]

Не маю компетенцій та повноважень давати відгуки поетам. Збірка чудова.

[Margarita Garova · Rating 4 out of 5]

Тоя нелегален барок се съпротивлява
И даже в отломките бясно цъфти,
макар че Европа мълчи и тънем в забрава.
Удобно се убива в палати, в дворци,

[verbava · Rating 5 out of 5]

про те, що андрухович – це суцільне свято образів і парад уяви, я пам'ятала.
але скільки ж у нього, виявляється, чистісінької шаленої радості буття. як же ж вона нуртує навіть у тих віршах, де руїни, покійники «і потреба здохнути здоровенна» (а може, якраз у тих віршах).

[Kseniia Nosulenko · Rating 5 out of 5]

Ця книга - найповніше на сьогодні зібрання творів пана Юрка. Наприкінці міститься фантастична післямова Жадана, але мої враження будуть більш примітивно описані.

Це видання власне складається з декількох збірок в хронологічному порядку. Серед літературознавців переважно цінується збірка “Екзотичні птахи і рослини” 1991 року, але мене більше зачепило “Середмістя” 1989. Загалом поезія Андруховича дуже майстерна і дотепна, вона чимало разів викликала в мене посмішку. І це дійсно свідчення майстерності, бо я трохи упереджено ставлюся до персоналії автора, але в цьому випадку вийшло насолодитися його творчістю, абстрагувавшись, бо ну поезія дійсно класна.

Мені дуже сподобалися етюди будівель: університет, гробниця, бібліотека, ти ніби гуляєш Львовом, читаючи їх. Також цікавезні історичні балади. Але і дрібки мізогінії також не забракло.

Цикл “Листи в Україну” дав назву усьому виданню і займає чільне місце серед поетичного доробку поету. Звісно, він дуже перегукується з “Московіадою”, але як і з романом - хоч я і погоджувалася з багатьма твердженнями, це важко назвати приємним читанням.

Більше відгуків: https://t.me/kseniia_reads

[Nina Shevchuk-Murray · Rating 5 out of 5]

For anyone who's interested in reading Andrukhovych in English, I did translate part of "Letters to Ukraine" -- they are published in Prairie Schooner Vol. 82, No. 3 (Fall 2008), pp. 161-172.

[Nina Matveichuk · Rating 4 out of 5]

Ця збірка не любовна лірика (на яку я розраховувала), і я не знала, що мене чекає всередині.
⠀
Але я люблю братися за книгу, не знаючи про неї нічого. Бо коли нічого не очікує, то і не маєш потім претензій. Такого заглиблення в історію, ще й у віршованій формі я не очікувала точно. Але це багато скащало мені про Андруховича без статей і критики. І навіть перший роман його доньки тепер мені більш зрозумілий.
⠀
Було дивне відчуття, що буквально без кількох недавно читаних книг, багато віршів залишились би для мене загадкою.
⠀
А деякі нею і залишились. Але я не відчуваю себе через це приниженою.
⠀
Навпаки.
⠀
Хочеться знов до татової бібліотеки, знайти там Крип'якевича, Яворницького, і книги про прогулянку стародавнім Лємберґом.
⠀
І перечитати ці вірші знову, маючи вже розгадки.
⠀
Взагалі, оцінювати поезію - справа нереальна. На власному досвіді знаю як це - вкладати сенс у риму. Тому чужу працю віршування оцінюю завжди високо. Не важливо, чи проникає вона глибоко.
⠀
На кожен вірш є свій день і час. І те, що не варте твоєї уваги нині, може бути твоїм #veritas завтра.
⠀

[tewtydry · Rating 4 out of 5]

оскільки я давно залюблена в його прозу, то поезія видалась лиш її відголоском, про що також частково йшлось в післямові жадана

перші вірші - то перші вірші, мені вони вчувались вочевидь такими; далі був карнавал історичних загравань і загалом атмосфера "перверзій" - непогано, але проза була сильнішою; листи в україну були знову ж таки заримованою "московіадою" проте дуже якісною і красивою, тут 5/5; все що було поміж і опісля це вже справа смаку

у цьому рідкісному випадку я б надала перевагу прозі майстра, але й в поезію він уміє то факт

[Абрахам Хосебр · Rating 5 out of 5]

З усіх сучасних українських поетів, найбільше віршів напам'ять я знаю у Андруховича.
В це письмо не можливо не закохатись.
Пам'ятаю, як вперше придбав цю свою Червону Книжечку, як підписав і потім багато-багато разів перечитував. І обов'язкову буду перечитувати ще. Бо це сучасна класика.

Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз,
повільна і в’язка, немов рослинний слиз,
коли твоя рука багром тримає спис.
І дивишся в ріку, і бачиш не рибин,
не мушлі на піску, що світяться з глибин,
не лілію тяжку і ясну, мов ясмин.
А бачиш, мов у сні, своє лице в ріці —
самотність у човні, з жердиною в руці,
своє лице на дні і рану на щоці.

Юрій Андрухович