What do you think?
Rate this book
Таємне джерело
Коли прагматичний і скептичний Ігор Князевич починав розслідування серії загадкових убивств, він навіть не здогадувався, що сліди приведуть його до загадкового чорного лісу, де струмить таємне джерело. Добру людину, якщо вірити народним оповідкам, вода з нього може оживити, злу, із чорним серцем, — убити.
Люди зникають, а джерело зберігає свою таємницю. Та чи до снаги Князевичу розплутати цей міфічний клубок?
Люди зникають, а джерело зберігає свою таємницю. Та чи до снаги Князевичу розплутати цей міфічний клубок?
288 pages, Hardcover
First published January 1, 2013
About the author
Andriy Kokotukha
88 books33 followersRussian-language author page: Андрей Кокотюха
Ukrainian-language author page: Андрій Кокотюха
Andriy Kokotiukha (b. 1970) is a Ukrainian author, screenwriter and journalist. Having graduated from the Faculty of Journalism of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, he has authored more than 50 novels, children’s books, crime fiction, documentaries and science fiction books. His novels have been made into films. He is a winner of several prestigious literary awards for many of his works.
Ukrainian-language author page: Андрій Кокотюха
Andriy Kokotiukha (b. 1970) is a Ukrainian author, screenwriter and journalist. Having graduated from the Faculty of Journalism of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, he has authored more than 50 novels, children’s books, crime fiction, documentaries and science fiction books. His novels have been made into films. He is a winner of several prestigious literary awards for many of his works.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
May 20, 2026
_ 5/10 _
_ Почнемо з плюсів:
➕ Як можна не піти запарити собі кави, після шедеврального опису на 70 сторінці, я не знаю. Це було дуже естетично☕️🤌🏻
➕ Кокотюха один з дуже небагатьох українських художніх письменників, які намагаються автентично описати історичні реальнії. В даному випадку я маю на увазі опис дуже складної ситуації, яка склалась в міжвоєнний і повоєнний період з мешканцями галичини.
➕ Ігровий метод оповіді. Відчувається ніби ти граєш у відьмака, який потрапив у нове поселення й отримав квест на розслідування убивства. А далі відбувається розпитування різних персонажів. Така концепція мені сподобалась.
➕ Останні 2 сторінки історії, попри моє велике здивування від фінальної телефонної розмови, були дуже вдалими.
_ Далі мінуси:
➖ Не подобається сетинг радянщини, яка тут пронизана у всьому.
➖ Не розумію для чого жіночка розказала КДБ-істу про таємне джерело, цим самим наразивши його на небезпеку, вона здавалась притомною особою, до цього моменту. Якось дивно.
➖ Сцена з нічною вилазкою в ліс — максимально виривається з історії, потрібно було або якось по-іншому її написати, або ж придумати інші способи додати містики історії.
➖ Розвʼязка загадки Таємного джерела мені не сподобалась. Першою і найцікавішою моєю версією було отруєння місцевою «відьмою»; в різні періоди я підозрював ще й охоронця, лікаря і дезертира, але варіант з тим, що буде як у Вбивстві в східному експресі — не розглядав, бо здавалось це слабшим варіантом (магічний чинник взагалі не розглядав, бо це дуже не пасувало загальній оповіді й атмосфері). ❌❌❌SPOILERS❌❌❌ Але лікування партверхівки — розчарувало, тим більше згортання проєкту в кінці без будь-яких причин🤷🏻♂️
_ Загалом можу сказати що знайомство з автором було приємним, більшу частина часу я справді насолоджувався читанням. Хочу глянути ще чи є в Кокотюхи щось не пов'язане з комуністами та СРСР, бо це вже зовсім не моє.
_ Почнемо з плюсів:
➕ Як можна не піти запарити собі кави, після шедеврального опису на 70 сторінці, я не знаю. Це було дуже естетично☕️🤌🏻
➕ Кокотюха один з дуже небагатьох українських художніх письменників, які намагаються автентично описати історичні реальнії. В даному випадку я маю на увазі опис дуже складної ситуації, яка склалась в міжвоєнний і повоєнний період з мешканцями галичини.
➕ Ігровий метод оповіді. Відчувається ніби ти граєш у відьмака, який потрапив у нове поселення й отримав квест на розслідування убивства. А далі відбувається розпитування різних персонажів. Така концепція мені сподобалась.
➕ Останні 2 сторінки історії, попри моє велике здивування від фінальної телефонної розмови, були дуже вдалими.
_ Далі мінуси:
➖ Не подобається сетинг радянщини, яка тут пронизана у всьому.
➖ Не розумію для чого жіночка розказала КДБ-істу про таємне джерело, цим самим наразивши його на небезпеку, вона здавалась притомною особою, до цього моменту. Якось дивно.
➖ Сцена з нічною вилазкою в ліс — максимально виривається з історії, потрібно було або якось по-іншому її написати, або ж придумати інші способи додати містики історії.
➖ Розвʼязка загадки Таємного джерела мені не сподобалась. Першою і найцікавішою моєю версією було отруєння місцевою «відьмою»; в різні періоди я підозрював ще й охоронця, лікаря і дезертира, але варіант з тим, що буде як у Вбивстві в східному експресі — не розглядав, бо здавалось це слабшим варіантом (магічний чинник взагалі не розглядав, бо це дуже не пасувало загальній оповіді й атмосфері). ❌❌❌SPOILERS❌❌❌ Але лікування партверхівки — розчарувало, тим більше згортання проєкту в кінці без будь-яких причин🤷🏻♂️
_ Загалом можу сказати що знайомство з автором було приємним, більшу частина часу я справді насолоджувався читанням. Хочу глянути ще чи є в Кокотюхи щось не пов'язане з комуністами та СРСР, бо це вже зовсім не моє.
November 23, 2025
Прочитав «Таємне Джерело». Файненько, але трохи менш захопливо, ніж «Ва-Банк», відгук на якого бережу до грудня. Антуражик 80-х, пиво, сосиски, брутальність, містична складова з водою і отрутою, комунякозло, стилізований пролог під казку — лайк. Але загалом — схожа стилістика, тому у «Ва-Банку» про неї розписав трохи детальніше. Тому ось так коротенько.
А суть у чому — від отруйної води мруть люди. Й інші люди це пов’язують з надприродним. Але слідчий Ігор у це не вірить, тому приїжджає розслідувати.
А суть у чому — від отруйної води мруть люди. Й інші люди це пов’язують з надприродним. Але слідчий Ігор у це не вірить, тому приїжджає розслідувати.
November 27, 2022
Опис радянської України 1981 року.
З книги в котрий раз переконалася, що радянська влада - це було пекло і провела паралель з сьогоденням. Пропаганда працювала, але завжди у всі часи були люди котрі могли та вміли думати та мислити і піддавати сумніву та аналізувати те, що вони чують.
З книги в котрий раз переконалася, що радянська влада - це було пекло і провела паралель з сьогоденням. Пропаганда працювала, але завжди у всі часи були люди котрі могли та вміли думати та мислити і піддавати сумніву та аналізувати те, що вони чують.
October 31, 2025
Легко читається. З мінусів - злочин розкрито випадково, а герой зовсім не думає про безпеку.
October 18, 2013
У передмові до книги написано багато гарних слів про Андрія Кокотюху:
Дуже красномовно, як на мене, адже я вважаю себе у курсі сучасної української літератури, а про Кокотюху навіть не чула. Але це не завадило йому взяти своєю оповіддю "Таємне джерело" п'ять зірок из п'яти, чого вже давно не траплялося з українськими письменниками, на жаль.
В книзі є все - фабула, конфлікти, інтрига, секрети, несподіваний фінал, та справжній патріотизм. Події розгортаються за часів радянської України, 1981 рік. Другий раз за останній рік я читаю про боротьбу (хоча й приховану) українського народу проти радянської узурпації на місцях, тобто по селах. Але хай це вас не відверне від книги, вона, насправді, є цікавим детективом з присмаком містики - біля цілющого джерела, про яке століттями ходили легенди про живу та мертву воду, знаходять три трупи різних людей: двух комуністів та одного комсомольця.
Не буду спойлерити, але скажу, що книжка мене дуже втішила, дарма, що така погана обкладинка, навіть надихнула написати відгук українською мовою. :)
Кокотюха - це стабільна марка, або, як тепер кажуть, бренд. Я цим хочу сказати, що нецікавих книжок у нього не буває. А ще Кокотюха - американець. Знову ж таки, в переносному сенсі, бо насправді більшого українця як за зовнішністю, так і за характром, не кажуче вже про автентичну мову, годі шукати.
Дуже красномовно, як на мене, адже я вважаю себе у курсі сучасної української літератури, а про Кокотюху навіть не чула. Але це не завадило йому взяти своєю оповіддю "Таємне джерело" п'ять зірок из п'яти, чого вже давно не траплялося з українськими письменниками, на жаль.
В книзі є все - фабула, конфлікти, інтрига, секрети, несподіваний фінал, та справжній патріотизм. Події розгортаються за часів радянської України, 1981 рік. Другий раз за останній рік я читаю про боротьбу (хоча й приховану) українського народу проти радянської узурпації на місцях, тобто по селах. Але хай це вас не відверне від книги, вона, насправді, є цікавим детективом з присмаком містики - біля цілющого джерела, про яке століттями ходили легенди про живу та мертву воду, знаходять три трупи різних людей: двух комуністів та одного комсомольця.
Не буду спойлерити, але скажу, що книжка мене дуже втішила, дарма, що така погана обкладинка, навіть надихнула написати відгук українською мовою. :)
November 3, 2016
Хороший, навіть дуже хороший роман! Мені подобається підхід до тогочасної ситуації від особи з "неправильної сторони". Вийшло, правда, все одно пафосно, але то таке: пафос іще нікому не заважав))
Дуже влучно автор описав радянську владу:
"Ви боїтеся, ви вже давно боїтеся. Ви шістдесят чотири роки боїтеся, тому відгородилися від людей, тому шукаєте весь цей час ворогів замість шукати тут друзів".
Не знаю щодо "боятися", а от про шукання ворогів замість друзів — в яблучко!
Сюжет побудований чудово, зі збереженням інтриги. Кокотюха інколи нагадує про дезертира, але не настільки, щоб одразу його в чомусь запідозрити. От і доводиться гадати, хто ж таки вбивця, хоча автор спочатку й натякнув на роман Аґати Крісті.
Головний герой викликає неоднозначі емоції. З одного боку, він розумний, кмітливий і спостережливий, а з іншого... Гей, чоловічей, ну не можна ж так над собою знущатися! Хоча я і розумію, що то такий трюк, аби через залежність від алкоголю і тютюну показати внутрішній стан Ігоря, якому складно витримувати тягар, що тисне на нього. А тягар цей простий — система, якій він мусить коритися, при чому коритися віддано і щиро.
Загалом, Кокотюха — молодець! Підійшов до історії зовсім з іншого боку, принаймні я у подібних книгах такого шляху викладу не зустрічала. "Червоний" і "Таємне джерело" схожі в цьому, але зовсім різняться за формою.
Дуже влучно автор описав радянську владу:
"Ви боїтеся, ви вже давно боїтеся. Ви шістдесят чотири роки боїтеся, тому відгородилися від людей, тому шукаєте весь цей час ворогів замість шукати тут друзів".
Не знаю щодо "боятися", а от про шукання ворогів замість друзів — в яблучко!
Сюжет побудований чудово, зі збереженням інтриги. Кокотюха інколи нагадує про дезертира, але не настільки, щоб одразу його в чомусь запідозрити. От і доводиться гадати, хто ж таки вбивця, хоча автор спочатку й натякнув на роман Аґати Крісті.
Головний герой викликає неоднозначі емоції. З одного боку, він розумний, кмітливий і спостережливий, а з іншого... Гей, чоловічей, ну не можна ж так над собою знущатися! Хоча я і розумію, що то такий трюк, аби через залежність від алкоголю і тютюну показати внутрішній стан Ігоря, якому складно витримувати тягар, що тисне на нього. А тягар цей простий — система, якій він мусить коритися, при чому коритися віддано і щиро.
Загалом, Кокотюха — молодець! Підійшов до історії зовсім з іншого боку, принаймні я у подібних книгах такого шляху викладу не зустрічала. "Червоний" і "Таємне джерело" схожі в цьому, але зовсім різняться за формою.
This entire review has been hidden because of spoilers.
August 25, 2019
Нарешті моє знайомство з Кокотюхою виявилось більше ніж вдалим. Раніше читав його книжку Чорний ліс і чомусь тоді вона здалась мені дещо нудною.
Читаючи Таємне джерело я ніби повернувся у свої 10-12 років, літні канікули у бабусі в смт. Чернівці. Це містечко в ті часи було ніби живим музеєм СРСР. Той самий клуб, колишня сіль.рада, школа (все в тому ж СРСРному вбранні), чайна (вже таки переобладнана в магазин) та атмосфера - де всі всіх знають. І читаючи роман я ніби гуляв по смт. Чернівці.
Що ж до історії описаної на сторінках роману, то вона достатньо цікава. На Тернопільщині 1981 року існує міфічне джерело Святої Варвари. І от в якийсь момент випивши цієї води помирають 3 члени ком.партії. На розслідування цієї справи віправляють слідчого з Києва, який має свої психологічні травми, бореться з ними та має певні грішки які хоче спокутувати розслідуючи цю справу.
Я не є великим знавцем детективів, але те як написано - мені дуже сподобалось. Двуже не очікуваний фінал.
Думаю ще повернусь до романів Кококтюхи.
Читаючи Таємне джерело я ніби повернувся у свої 10-12 років, літні канікули у бабусі в смт. Чернівці. Це містечко в ті часи було ніби живим музеєм СРСР. Той самий клуб, колишня сіль.рада, школа (все в тому ж СРСРному вбранні), чайна (вже таки переобладнана в магазин) та атмосфера - де всі всіх знають. І читаючи роман я ніби гуляв по смт. Чернівці.
Що ж до історії описаної на сторінках роману, то вона достатньо цікава. На Тернопільщині 1981 року існує міфічне джерело Святої Варвари. І от в якийсь момент випивши цієї води помирають 3 члени ком.партії. На розслідування цієї справи віправляють слідчого з Києва, який має свої психологічні травми, бореться з ними та має певні грішки які хоче спокутувати розслідуючи цю справу.
Я не є великим знавцем детективів, але те як написано - мені дуже сподобалось. Двуже не очікуваний фінал.
Думаю ще повернусь до романів Кококтюхи.
August 1, 2015
як слушно зауважив автор рецензії "в Кокотюхи не буває нецікавих книжок")
давненько так не зачитувалась книжкою...дочитала за одну ніч, саме встигла до будильника))
давненько так не зачитувалась книжкою...дочитала за одну ніч, саме встигла до будильника))
September 4, 2014
Дуже навіть непоганий детективчик. Ще одна хороша книжка від Кокотюхи.
Displaying 1 - 9 of 9 reviews