Тіні в маєтку Тарновських

by Володимир Даниленко

До книжки увійшли твори, в яких досліджуються стосунки між чоловіком і жінкою в сучасному світі з його загостреним почуттям егоїзму, самотності й дефіциту любові.

180 pages, Hardcover

First published January 1, 2012

Reviews

[Olena Orlova · Rating 3 out of 5]

Я давно придивлялася до книжок «Піраміди», а після «Січкарні» Яценка зрозуміла, що якщо знайомитися із сучасною українською літературою, то ця серія «Приватна колекція» - саме воно! Адже не Винниченком та Андруховичем єдині :)

У даній книжці вміщено дві повісті: «Сонечко моє, чорне й волохате» та саме «Тіні в маєтку Тарновських». З першої назви мені чомусь здавалося, що оповідь буде про собаку 🙂 Але ні, собаки у повісті немає взагалі, є кіт Бахус, чорний і волохатий, але цими епітетами нагороджений не він, а головний герой – Євген Луньо. Він талановитий піаніст, і, як і багато справді талановитих людей, зовсім не пристосований до реалій життя. Маючи блискучі перспективи на початку своєї кар’єри, він тиняється від заробітку до заробітку у Києві, бо з консерваторії його вигнали, а пробиватися сам він не вміє. Дружина працює на п’ятьох роботах, щоб якось прокормити сім’ю, і, знов, як і в багатьох сім’ях, матеріальне починає роз’їдати сімейну злагоду. Оповідь ведеться від імені сина – тринадцятирічного Славка, який любить і тата, і маму, і бачить, як стосунки у сім’ї гіршають, а ситуація загострюється. Для свого віку Славко міркує, як дорослий чоловік (про це каже і його мама), він згадує щасливі моменти, помічає дрібнички, щиро переживає охолодження стосунків батьків і сподівається, що все мине і вони знов будуть однією сім'єю.

Тему охолодження стосунків продовжує і «Тіні в маєтку Тарновських». В ній подружжя Тадея та Алли Швагуляків намагаються реанімувати свої відносини. Проте, на відміну від першої повісті, де кохання ще присутнє, хоч і затемнене побутом, тут в побутовому плані все добре: Тадей добре забезпечує родину, Алла з дочкою Настусею ні в чому собі не відмовляють. Але у сексуальному плані обоє охололи. Щоб якось зарадити руйнуванню сім’ї, вони звертаються до психоаналітика, на сеансах котрого занурюються у спогади власного дитинства і стосунків батьків. У маєтку же Тарновських, тій самій Качанівці, в яку задля шок-екперименту їх везе психоаналітик, події розгортаються зовсім не так, як всі очікували.

В обох повістях героям можна поспівчувати, але, що цікаве, не можу сказати, що я прихилилася до когось.

[Yuliia Zadnipriana · Rating 5 out of 5]

У мене настав період сімейних драм. Що не книга - то одкровення якоїсь родини. В цьому випадку маємо дві повісті, котрі по-своєму унікально розкривають складнощі сімейних стосунків.
Перша повість "Сонечко моє волохате" - про кризу в сімейних стосунках. Яскраво і просто змальовується життя родини, котра намагається знайти свій шлях. Жінка працює на двох роботах, щоб втриматись на плаву. Чоловік - митець, він хоче працювати для прекрасного, у нього свої погляди, свої принципи, котрі не може прийняти жінка, яка турбується про фінансове благополуччя родини. І тут будні сімейного життя розбиваються об сурову реальність: кохання - це прекрасно, але родина потребує фінансів. Стосунки стають наелектризованими, діалоги більш напруженими. В центрі всього цього - дитина, підліток, котрий понад усе на світі хоче, щоб мама і тато були разом, але вони, заклопотані своїми проблеми, не мають часу на свою дитину. І він мов загублений кораблик, теж намагається втриматися на плаву.
Друга повість "Тіні в маєтку Тарновських" про родину, між якою згасла пристрасть. Вони живуть разом багато років, їх все влаштовує, але немає більше вогню, пристрасті, здається, що кохання полишило їх і це їх лякає... Вони ніби і хочуть жити разом, але не розуміють, який в цьому сенс? Цікавими є епізоди з відвіданням психотерапевта, де кожен з подружжя розказує про своє родину, своє дитинство. Через призму дитинства і формування особистості психотерапевт намагається дошукатися причини розладу в родині. Але на мій погляд, ця повіть менш завершена, ніж попередня. Хоча, можливо, мене просто засмутило завершення.
Володимир Даниленко - талановитий письменник, про якого, на жаль, я дуже мало чула, однак після прочитинах повістей я залюбки продовжу знайомство з ним.

[Mariana Gevak · Rating 4 out of 5]

Дуже мене заінтригувала дана книжка завдяки численним хорошим відгукам друзів та знайомих. Тому,мабуть, очікувала чогось надзвичайного.
Цікавий сюжет,приємна мова. Але особливо не зачепило. Звісно,що у кожного є свій скелет у шафі,зрозуміло,що кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму.
Пошуки себе, становлення стосунків,екскурси у минуле,психологічні сеанси з перебиранням брудної білизни своєї та батьківської і як наслідок - осяяння, та чітке розумінні кореня проблеми.Все дуже реалістично, життєво.
Життя одне і варто його жити для себе,а не щоб вгодити комусь.