У пошуках майбутнього часу

by Roman Szporluk, Роман Шпорлюк, Yaroslav Hrytsak (foreword)

Перед вами книжка, яку Роман Шпорлюк готував разом із видавництвом для українського читача, передовсім – молодого читача.

Парадокс і особливість нашого видання в тому, що писати цю збірку статей та есеїв він почав… у 1960-му році. Тоді, коли ще не був американським професором (просимо подивитись передмову до нашого видання проф. Ярослава Грицака), а молодим аспірантом, який студіював історію політичної думки в Оксфордсько-му університеті, в Англії, і для публічних статей (колись мріяв стати журналістом) на сучасні теми, зокрема – українські та радянські – обрав псевдо Павло Чернов. Ми вирішили подати всі його розвідки, в яких є певний елемент прогностики, в «реверсному порядку» – від року 2009-го до 1960-го. Сподіваємося, що зацікавлений читач відчує не лише точність «вибору оптики» в погляді на процеси, які відбувалися в Україні за півстоліття, і не лише те, як складався особливий стиль викладу думок «про нинішній стан і найближчі перспективи», – а завважить також і те, як у кожному з проминулих десятиліть Автор удивлявся в обриси народу й країни, які все перебувають у процесі становлення.

Genres: History

256 pages, Hardcover

First published January 1, 2010

About the author

Roman Szporluk (Ukrainian: Роман Шпорлюк, Schporlyuk) is a Ukrainian-American political scientist and historian. He is a professor emeritus at Harvard and the University of Michigan. He has written several books and many papers. He is the father of poet Larissa Szporluk and novelist Ben Vendetta.

Reviews

[Nazarii Zanoz · Rating 4 out of 5]

Здавалося би, про що може розказати книжка, де зібрані есеї про Україну 1961-2009? Але частина питань, над котрими міркував автор досі актуальні для нас, а де котрі набули ще більшої ваги. А ще вона важлива для тих, хто не застав совіцьких часів, бо деякі тексти написані по свіжій пам'ять, в часі самих процесів. Добре пояснено вплив Чорнобиля на розвал Союзу, а також роль митців в цьому. Окремо хочеться згадати про питання людей в системі, котрі допомагали її якщо не розвалювати, то наштовхували инших на те, що є поза всім цим инший, прекрасний світ, навіть тавруючи його. Через ось ці речі завше важко відчитувати совіцьку літературу, бо часом не розумієш, чи автор всерйоз когось чи якесь явище таврує, чи це такий тонкий тролінґ, код для своїх?
Ще один аспект: пан Шпорлюк досліджував совіцьку пресу й статистику, тому в книжці можна трохи набратися аргументів для тих, хто говорить про те, що ніякої русифікації не було, лиш дружба та інтернаціоналізм))корисна книжка, коротше кажучи, хоч деякі тексти і можуть видатися таки неприкладними)

[Данило Судин · Rating 4 out of 5]

Пропонована збірка - це збірка публіцистичних статей. Втім, порівняти хочеться їх з публіцистикою Михайла Драгоманова: коли раптом вагаєшся, чи йдеться про легко написаний науково ґрунтовний текст чи навантажене фактами легке есе?

Статті подані в зворотньому порядку: від тексту 2009 р. до 1960 р. Втім, цю логіку порушує е-мейл-інтерв’ю в кінці книги. Але саме ця кода дозволяє зрозуміти зміни в текстах: Роман Шпорлюк чесно зізнається, що Україну після 1991 р. він розуміє набагато гірше, ніж Україну після смерті Сталіна.

Тому найцікавішими виявляються саме статті періоду до 1991 р., де автор пропонує різні гіпотези, висловлює сподівання та моделює національні процеси. Частина з його міркувань були розвинені в наукових статтях (опубліковані в Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща чи Імперія та нації), частина - в дослідженнях інших істориків (наприклад, про демографічні процеси та національну ідентичність дуже добре написано в роботі Богдана Кравченка Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ століття. До речі, в цій же книзі дано відповідь на питання Р.Шпорлюка, чи була в радянської України столиця).

Як добре зазначив в передмові Ярослав Грицак: загадана книжка має на меті розпалити апетити читача до інших текстів Романа Шпорлюка. Більш наукових, а тому з ґрунтовними арґументами та гіпотезами. А тому ця книжка - добрий початок знайомства з науковим доробком Шпорлюка. І гарний причинок до студій над радянською Україною.