Сьогодні я хочу поговорити про дійсно унікальну манґу. Вона вражає своєю простотою, реальністю, чесністю. «У цьому куточку світу» — розповідь про звичайних людей, яким доводиться виживати в дуже складні часи.
Судзу Урано — головна героїня історії. Завжди замріяна, трохи розсіяна та незграбна, але попри те дуже щира та добра дівчина. А ще вона дуже любить малювати, і робить це настільки вправно, що своїми невеличкими замальовками могла вразити найчерствіше серце.
Проте, як це було заведено в Японії 40-х років, замість олівців та паперу на Судзу чекав інший шлях — одруження, діти та невпинна праця на благо родини нареченого. Тож, в лютому 1944 року, Судзу виходить заміж за Шюсаку Ходжьо та переїжджає до Хірошіми. Там у дівчини починається нове, непросте життя. Кожен день був сповнений викликами, проблемами та важкою працею.
Та все ж, невістка з усіх сил старалась ставати кращою, налагоджувати зв’язки з новою громадою, бути доброю до свекрів та чоловіка. Не завжди все йшло гладко, проте своїм добрим серцем Судзу зачаровувала людей настільки, що ті й не сердились, якщо випадково отримають коромислом по голові. Навіть сестра Кейко, яка спочатку була ворожа до братової, з часом стала лагідніше до дівчини.
Попри всі труднощі, життя Судзу не було суцільним мороком. Вона знаходила красу там, де інші бачили лише втому: у блиску моря, у проростаючих зернах на городі, у тихій злагоді звичайного дня. І хоч війна невпинно підповзала все ближче, її світ ще тримався на маленьких радощах — на посмішці Шюсаку, на коротких прогулянках, на можливості взяти до рук олівець.
Манґа «У цьому куточку світу» чесно показує, яким було життя звичайних людей у важкі воєнні часи. Відсутність базових продуктів, палива, одягу, нескінченні черги, економія на кожній дрібниці. Сучасній людині важко уявити, що розсипаний цукор може стати маленькою домашньою катастрофою. Він — останній в домі, а на чорному ринку за найменшу порцію потрібно віддати ледь не всю місячну зарплатню.
І нехай простенький візуальний стиль не вводить вас в оману. За цими малюнками ховається глибока, відверта, іноді кумедна, іноді навіть тривожна розповідь про молоду жінку, яка просто намагається знайти своє місце. Судзу з подивом вчиться жити у світі, який буквально розсипається під її ногами, і все одно знаходить у ньому місце для маленьких радощів.
Я настільки прикипіла до мрійливої Судзу, що фінал першого тому вразив і трохи налякав мене. Тепер сподіваюсь, що помилилась у своїх здогадках. З нетерпінням чекаю другий том, який завершить історію сім’ї Ходжьо, що живе в Хірошімі.