Вдивляючись у сонце: Долаючи страх смерті

by Ірвін Ялом

Як почати цінувати життя та насолоджуватися кожною його хвилиною? Страх смерті — у молодих та старих, він однаково переслідує нас протягом життя. Ірвін Ялом знає, як притлумити ці деструктивні та похмурі роздуми і прийняти життя в його неминучій скінченності. З гумором і теплотою автор аналізує причини й наслідки, знаходить інструменти для боротьби з потаємними демонами та страхами. Він вчить нас без остраху вдивлятись у майбутнє, приймаючи життя таким, яким воно є, і знаходити в цьому найбільше задоволення. Захоплива й цікава розповідь від майстерного оповідача та професіонала своєї справи.

Genres: Self Help

259 pages, Kindle Edition

Published February 1, 2020

About the author

Translation of Irvin D. Yalom

Ірвін Ялом — жива легенда психоаналізу, засновник школи екзистенціальної психології, володар Oscar Pfister Award за внесок в релігію та психіатрію, доктор медичних наук і професор Стенфордського університету, за чиїми підручниками навчаються тисячі майбутніх лікарів у всьому світі. Доктор Ялом створив новий жанр навчальної оповіді, у якій зі щирістю й дотепністю розповідає про випадки зі своєї психіатричної практики.

Reviews

[Denys Karpovych · Rating 5 out of 5]

Злегка наукова книга про смерть, проте спонукає до багатьох цікавих роздумів. Дуже сподобалися власні роздуми автора і те, як те, до чого схилявся роками знайшло своє гарне відображення та пояснення у цій книзі. Певен, що принаймні один я ще перечитуватиму цю книгу)

[Kirill Mazur · Rating 5 out of 5]

Читав цю книгу років 8 назад по пораді психолога, коли переживав особисту кризу. Книга дуже в легкій художній формі розповідає про те, чого в житті людей виникають кризи, як до цього причетний страх смерті та що ми можемо зробити, щоб почати проживати наше найкраще життя. Точно рекомендую тим, хто знаходиться у точках кризи або змін у житті.

[Liudmyla Mostepaniuk · Rating 4 out of 5]

Люблю читати Ірвіна Ялома! На прикладах з практики він показує, як легко і просто часом вирішуються питання, що роками не давали спокою людині. Але це перша його книга, про яку захотілося написати.

Майже кожна людина боїться смерті. Свідомо чи несвідомо.
Складно, коли людина не усвідомлює, що на підсвідомості боїться смерті. В такому разі непросто розібратися самому з собою, адже страх смерті безслідно не проходить, а навпаки: сум, тривожність, панічні атаки (в яких може проявлятися страх смерті) лише наростають, отруюючи життя і людині, і її близьким.
• «Тривожна думка про неуникну смерть заважає нам втішатися життям і руйнує кожну приємність».

Автор наводить приклади про зміну способу життя людини, яка усвідомлює невідворотність смерті, як правило, через тяжку чи невиліковну хворобу. І життя змінюється в кращу сторону, адже людина переживає позитивні і радикальні перетворення: замість того, щоб піддатися розпачу, людина переоцінює власні життєві принципи і пріоритети. На думку Ірвіна Ялома, тяжкі хвороби лікують від психоневрозів.

На питання: «Чому саме Ви боїтеся смерті?» дуже часто психотерапевти чують: «Бо я не встиг багато чого зробити». Не доїхав, не побачив, не доказав, не доробив, не домалював, не дописав……
Вважається, що речі, які людина не встигла зробити за життя – це її непрожите життя. То варто свідомо уникати непрожитого життя!
Автор пише: «Завдяки страху смерті я інтенсивніше проживаю кожну хвилину життя».
• «- Чому смерть є страшною? Що конкретно в смерті лякає вас?
- Усі ті речі, яких я не зробила».
• «Що непрожитішим є ваше життя, то сильнішим є страх перед смертю. Що менше наповненим було ваше життя, то більше ви боїтеся смерті».
• «Уникайте непрожитого життя: сповнися, реалізуй свій потенціал, живи відважно і повно. Тільки тоді помреш, не шкодуючи».
• «Створи собі долю, яку зміг би полюбити».
• «Чи хотів би ти повторити своє життя так, як прожив його, раз за разом?»

Мені дуже сподобалася теорія «поширення хвиль». Її суть в тому, що людина залишає слід на Землі власними діями і вчинками. І до того моменту, поки їх пам’ятають – людина живе.
• «Шукайте її серед друзів».
• «Вплив, який ми справляємо на інших людей, у свою чергу передається іншим, подібно до того, як хвилі у водоймі розходяться, аж доки перестають бути видимими, проте й тоді тривають на мікроскопічному рівні. Ідея, що ми можемо залишити по собі слід, навіть не знаючи цього, дає потужні відповідь тим, хто твердить, наче з нашої скінченності та минущості неодмінно випливає марнота існування».
• «Добрі вчинки супроводять нас аж до смерті, а тоді, наче хвилі, передаються наступним поколінням».
• «Феномен поширення хвиль, створення чогось, що буде передано і збагатить життя інших, перетворює жах на глибоке задоволення».
• «Переконання, що можна вціліти, зостатися на цьому світі не як особистість, а завдяки здобуткам і вчинкам, які розходяться хвилями й торкаються все нових поколінь, може стати великою розрадою для всіх, кого непокоїть їхня смертність».

Я теж, як і більшість з нас, боюся смерті. Але я вже знаю відповідь на питання: «Чому?»….

Ну і ще кілька важливих тез:

• Не можеш забрати зі світу нічого, що ти отримав; лише те, що дав.
• Половина наших турбот походить з нашої занепокоєності думкою інших.
• Вчитися добре жити – це вчитися добре помирати і, навпаки, вчитися добре помирати – це вчитися добре жити.
• Найкращим шляхом для вчителя є ставлення запитань, які допоможуть учневі видобути його власну мудрість.
- А як з вашими дітьми? Вас не дуже засмучує їхня реакція на вашу смерть?
- Я не надто цим переймаюся. Вважаю, що головний зміст батьківської праці – допомогти дітям стати самостійними.

[Olya Nelepova · Rating 4 out of 5]

Психотерапевт Ірвін Ялом розповідає чому корисно замислюватися про свою смертність і що робити з думками та страхом з цього питання.

Здавалося б, легше уникати сумних і тривожних думок. Але правда в тому, що по-перше, вони все одно можуть проявлятися в нашому житті, нехай і несвідомо. А це завжди гірший сценарій, тому що вони впливають на наші рішення та наше життя і часто не найкращим способом.

А по-друге, є багато користі в тому, щоби подивитися страху в лице. Позбутися його, каже Ялом, не вийде. А от навчитися з ним жити - цілком реально. І таке життя часто наповнене тими сенсами, які роблять його цінним саме для вас. Усвідомлення нашої смертності вразливе та важке. Але прийнявши смертність ми можемо відчути свою сміливість та відповідальність за власне життя.

Мені подобається, як пише автор, його легко і цікаво читати. Також мені імпонує, коли в книзі теорія розбавляється власним досвідом. Ялом пише про своїх клієнтів та роботу з ними, про своїх вчителів, про самого себе. Мені завжди цікаво читати про роботу психотерапевтів. І тут це значна частина книги. Далі вже в ці історії та їхній аналіз додаються роздуми та поради автора.

В першій частині книги мене саму частково накривало страхом та посилювалась тривожність. Часом наверталися сльози. Але поступово страх відступив і далі книгу було читати значно легше. Не знаю чи це саме завдяки автору та його стилю, чи завдяки тому, що я сама вже не один рік у власній терапії. А можливо все разом.

Загалом, не можу сказати що це книга, яка змінює життя чи пропонує щось радикально нове. Але це гарна книга, яку варто прочитати, якщо вас цікавить подумати над темою смертності чи подивитися що про це думають інші.

Хочу ще додати що автор не вірить в Бога і не сповідує жодної релігії. Для мене це був скоріше мінус. Мені хочеться щоб людина, яка викликає у мене симпатію, була зі мною на одній хвилі, розділяла мої цінності. Ну і не додавала мені сумнівів в моїй вірі, куди ж без них, на жаль. А, з іншого боку, це для мене гарна вправа в тому, щоби спиратися на саму себе та мого Бога там, де це робити найважче.

[Tetiana Buchok · Rating 5 out of 5]

Гарно про долю, наш виплив на інших як єдине, що справді по нас залишеться і цінність в усвідомленні скінченності життя.