Lebensbeschreibung des Ritters Götz von Berlichingen

by Götz von Berlichingen, Karl Müller (Translator)

Götz von Berlichingens Lebensbeschreibung, die um das Jahr 1560 von ihm diktiert wurde, ist nicht allein aufschlussreich für das Verständnis des Götz-Schauspiels Goethes, dem sie als wichtigste Quelle diente, sondern auch als Zeugnis eines Ritters, der sich und sein Ethos in Zeiten des Umbruchs und des Niedergangs seines Standes zu behaupten versuchte.

Genres: History

104 pages, Paperback

First published January 1, 1962

About the author

Gottfried "Götz" von Berlichingen (1480 – 23 July 1562), also known as Götz of the Iron Hand, was a German (Franconian) Imperial Knight (Reichsritter), mercenary, and poet. He was born around 1480 into the noble family of Berlichingen in modern-day Württemberg. Götz bought Hornberg castle (Neckarzimmern) in 1517, and lived there until his death in 1562.

He was active in numerous campaigns during a period of 47 years (1498–1544), including the German Peasants' War, besides numerous feuds; in his autobiography he estimates that he fought 15 feuds in his own name, besides many cases where he lent assistance to friends, including feuds against the cities of Cologne, Ulm, Augsburg and the Swabian League, as well as the bishop of Bamberg.

His name became famous as a euphemism for a vulgar expression (Er kann mich im Arsche lecken – "He can lick my ass") attributed to him by writer and poet Johann Wolfgang von Goethe (1749–1832), who wrote a play based on his life.

Reviews

[Anton Kavaler · Rating 2 out of 5]

Здається, Хем сказав, але це не точно: "Хороші книги вчать як треба писати. А погані книги вчать як писати не треба".
На жаль, ця книга належить до другого ряду: вона погано написана.
На захист скажу, що це - мемуари людини епохи громадянських/селянських воєн у Німеччині 15 ст.
Автор намагався подати себе як лицаря, будучи розбійником.
Я рідко коли недочитую книгу, навіть попри нудну оповідь чи поганий стиль.
Але цю книгу я не подужав(це при тому, що колись поборов "Хрестоносців" Сенкевича, "Знедолених" Гюго та Фенімора Купера (в якого прицілювання в індіанця займало абзаци)): дуже сумбурна оповідь, згадки зовсім маловідомих персон без розкриття їх вчинків. Навіть бої та сутички написані так, що зовсім нічого не зрозуміло.
Хоча автор був дуже цікавою людиною, мав протез, за що й отримав прізвисько "Залізна Рука".
Словом, мій вердикт: якщо Ви фанат Німеччини того періоду й готові досліджувати цю книгу як історичний документ - будь ласка. Але якщо Ви хочете почитати як оповідь - краще тричі подумайте.

[Cooper Kohlman · Rating 2 out of 5]

Some fun tidbits, too many place names and people. Dude was not a writer by trade.