What do you think?
Rate this book


377 pages, Paperback
First published June 1, 1952
«Викувавши» нове слово, Елієзер передавав його дружині й дітям і давав завдання братися до роботи. Це означало, що вони мусять послуговуватися новим словом у розмовах, а якщо їх запитають, то пояснювати, що те означає.
[...]
Бен-Єгудине «військо» зазвичай перемагало у словесних баталіях, і більшість витворів чи знахідок батька родини таки приймали, але були слова, які всі відкинули — і їх уживали тільки сам лексикограф і члени його родини. Скажімо, саме так склалася доля його слова на позначення помідорів. У широкий вжиток вже увійшло слово «аґбаніт», від кореня «кохатися». Бен-Єгуда вважав, що потрібно знайти краще слово, тож звернувся до розмовної арабської й викував слово «бадура».
Після того, як слово оприлюднили в газеті, «військо» отримало відповідний наказ. Відтепер щоразу, як хтось із членів родини йшов купувати овочі, потрібно було просити «бадура», а якщо продавець не зрозуміє, слід дати йому короткий урок із сучасного івриту й формально представити нову назву овоча.
Зазвичай така тактика була успішною, але навіть після багатьох років проповідей члени родини Бен-Єгуди так і залишилися єдиними покупцями в Єрусалимі, що називали помідори «бадура»".