Машинобудівні заводи компанії Джонатана Хаустона стоять мертві — вже багато днів робітники страйкують, вимагаючи підвищення заробітної плати. Та ось пронеслась чутка, що компанія замість робітників ставить до верстатів кібернетичних роботів. Натовп, що зібрався біля заводських воріт, з подивом і жахом спостерігає, як металеві потвори одна за одною важко сунуть до заводу.
Невже ці залізні штрейкбрехери, нічого не чуючи, не бачачи, сліпо виконуючи волю своїх господарів, залишать робітників без роботи, а їхні сім'ї, дітей — без шматка хліба?
Розгортанню цієї нерівної, напруженої боротьби й присвячено сторінки роману Володимира Владка «Залізний бунт». Цей роман — значно перероблений і доповнений варіант повісті «Ідуть роботарі», яка вперше вийшла у світ 1931 року і витримала серйозний іспит часу, користуючись широкою популярністю серед читачів, як і інші книжки В. Владка — «Аргонавти всесвіту», «Нащадки скіфів», «Сивий капітан», «Фіолетова загибель» тощо.
Кібернетичні роботи забирають роботу в людей, от вже століття як) Тільки цього разу за нами прийшов штучний інтелект.
Цікавий роман в дусі радянської (😒) епохи, котрий починався як цікава наукова фантастика, хай давня і наївна, а закінчився "саціалістічєскай рєвалюциєй под краснімі знамйонамі".
Як фаната "Аргонавтів всесвіту" - цей роман не так вже й сильно вразив.
Наскільки зрозумів, частина писалася в 1930-х, а частина - в 1960-х. Цікаво було б зрозуміти, що було написано по свіжих слідах постання совітів, а що вже - після їх утвердження.