Перше, що маю зазначити — я не фармацевт, не лікар, жодного стосунку до медицини, окрім побутового, не маю.
Я взагалі не знаю, як оцінювати цю книгу, бо для мене вона якась рандомна. Особисто мені стало відносно цікаво десь на половині. До цього — пару корисних моментів, шматки тексту, які авторка ніби скопіювала зі свого курсача, трошки життєвих історій, і це все якось намішано та трошки полито водичкою. Звісно добре, що не монотонно, але виникає питання — для кого була видана ця книга? Оці реферати з фармакології особисто я читала по діагоналі, бо інакше кожне третє слово приходилось би ґуґлити, та і воно мені не дуже потрібно.
Не без корисних порад… наприклад про те, що варто читати інструкцію перед застосуванням медикаментів і консультуватися з лікарем або фармацевтом (це нам сказали разів 7, не жартую)… Корисно? Так. Чи треба це 100 разів повторювати людині, що вже читає книгу на подібну тему? Навряд. Загалом з повторами є проблемки — деяка інформація зустрічається декілька разів, подана майже однаковими словами. Знову ж таки, навіює дух курсача))
Також є питання до логіки приміток. Наприклад, хтось знає, що таке «мікробіологічна контамінація»? А «нейтрофільні гранулоцити»? Я ось не знаю🙂 бо примітки до цих прикладів ніхто вирішив не залишати. Тоді питання — нащо ці терміни використовувати, якщо ця книга для широкого кола читачів? А якщо вона спеціалізована… то маркетолог очевидно помилився з визначенням ЦА. Але примітки все ж є — нам з радістю пояснили переклад фрази “O tempora, o mores”. Щоправда… чи настільки це було важливо?
Якось так, висновок — є цікава інформація, хоча здебільшого починається з другої половини книги. Виникає враження, що авторка багато чого хотіла розповісти і, хоч сумнівів в її кваліфікації як фахівця в галузі охорони здоров’я я не маю жодних, книга вийшла трохи сумбурною і недостатньо структурованою, ну і не без моментів, які проґавив редактор.