Хай ти пʼєш флетвайт на кокосовому молоці й замовляєш додому суші — та якщо в грудях твоїх тріпоче українське серце, у тебе хоч-не-хоч виникне потреба зварити справжній борщ. Саме так сталося з Андрієм, простим хлопцем, який гідно прийняв борщовиклик. Цю книжку можна було б назвати «Одіссея борщу», якби Одіссей у своїх мандрівках ніколи не виїжджав за межі Київської області, а відповіді на фундаментальні питання життя і смерті шукав у капустяних базарних рядах. Чи відкриється Андрію таємниця справжнього борщу? Ходіть подивіться. Він старався.
Шкода цього хлопця, який вирішив приготувати борщ))) Але загалом дуже мило і пізнавально! Треба якось і собі зварити борщ по цьому рецепту, щоб зрозуміти що в мами все рівно буде найкращий))
Від Євгенії Кузнєцової я іншого й не чекала. Ще один шедевр. Настільки влучно, щемко, дотепно, смішно! А як це смачно намальовано🤤 ОБЕРЕЖНО під час читання у вас можете виникнути непоборне бажання з'їсти борщу.
Який прекрасний комікс!!! Я закохалася 🥰 і тааак насміялася! Його треба перекладати всіма мовами світу і просувати український борщ. Круто, інформативно і з прекрасним почуттям гумору 😍💓💙💛
«але вона все одно сумуватиме за своїм дитинством, а ти - за своїм. бо ви ніколи не будете вже дітьми. тож сум не за борщем, а за домом, у якому ти маленький і ні за що не відповідальний»
Авторці вдалось неможливе - розповісти про те, що таке борщ в принципі, що таке борщ для українців і навіть про те, яким має бути борщ. В книзі є трохи про історію, трохи про кулінарію і багато про любов та наше сприйняття борщу. Лаконічно, інформативно, з гумором. Ілюстрації фантастичні - створюють потрібну атмосферу і після прочитання останньої сторінки кличуть погортати книгу з самого початку. Єдина претензія до всієї серії «Коротка історія…» - мало) хочеться ще
Попри помилку на палітурці (сподіваюся, що буде перевидання без неї і в мене буде раритетний унікальний примірник) це дуже мила, затишна та борщова історія. Шкода, що і ця тепла історія теж стала міні-меморіалом російсько-української війни. Вічна пам’ять Андрію Гудимі.
Це дуже мило і смішно) але якщо коротко, то нічого нового ви не дізнаєтесь, бо нема універсального рецепту борщу, кожен сумує за ✨тим самим✨ борщем з дитинства, просто тому, що це комфорт фуд, коли ти була маленька і не було оцих дорослих клопотів))
Купила цей мальопис ще тоді, як тільки він вийшов у 2023 році і він став меморіалом війни💔
Вічна пам’ять Андрію Гудимі💔
По сюжету дівчина айтішніка захотіла борщу і він прийняв цей борщовиклик💪Хоч взагалі не знає, як приготувати борщ, і тут починаються його пошуки та дослідження, стільки гумору та приколів, а технічний підхід до рецепту та приготування борщу шалено смішить😂Кінцівка мене порвала🤣
Є згадка русні (8 фото), яка вічно хотіла все наше загарбати і звичайно не обійшла й цю нашу національну страву та наш український борщ було офіційно було визнано нашим і внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО 1 липня 2022 року за ініціативи Мінкультури, експертів Марини Соботюк та Євгена Клопотенка🔥
Тепла й глибока історія, сучасність поєднана з історичними фактами, де борщ стає не просто стравою, а справжнім символом пам’яті, зв’язку поколінь і нашої культурної ідентичності.
Це не кулінарна книга у звичному сенсі, а більше про життя, у якому запахи й смаки ведуть нас до коріння, дитинства, родинних історій та рецептів, спогадів про сімейні застілля, роздумів про те, чому борщ є настільки важливим для нас, українців🍜
Книга надихає згадувати власні родинні рецепти й історії, у яких борщ був не просто обідом, а справжнім ритуалом, який об’єднує родину🍜
Як на мене, назва досить клікбейтна, бо коли пишуть "коротка історія чогось" я очікую хоч і короткої, але ґрунтовної історичної викладки. Тут же ми маємо зовсім інше, я б назвала це "короткою історією про український борщ".
Але це було смачно і весело!
Рекомендую всім, кому сподобалося, також глянути на "Готуємо в журбі" від авторки - є і мальопис, і авторська озвучка на Абук.
Чудовий мальопис, який розраджує, розповідає цікаві факти й при цьому не перевантажує інформацією. Те що треба, щоб відпочити й отримати задоволення. Веселий, лагідний, викликає багато приємних емоцій.
Даний скарб має бути на полиці кожного. Пізнавальна, щемка та життєва історія. Памʼятаю свій перший борщ - разом з Валентином варили - особливий по смаку, кольору та неповторності - зʼїли все та всі!!! Борщ - це особлива тема)
Прекрасна історія про борщик, яка чудово відображає різноманітність варіантів приготування. Шикарно намальовано, з гумором і трохи сумом (за домом і дитинством, так). Тихенько мрію побачити продовження, як вони варять борщ разом ❤️
Неймовірний мальопис, який правдиво описує всю суть приготування українського борщу) Ілюстрації дуже красиві. Було б класно, якби ще і англійською він був. Це був би ідеальний подарунок іноземцям. Обов'язково купіть та прочитайте.