Хай ти пʼєш флетвайт на кокосовому молоці й замовляєш додому суші — та якщо в грудях твоїх тріпоче українське серце, у тебе хоч-не-хоч виникне потреба зварити справжній борщ. Саме так сталося з Андрієм, простим хлопцем, який гідно прийняв борщовиклик. Цю книжку можна було б назвати «Одіссея борщу», якби Одіссей у своїх мандрівках ніколи не виїжджав за межі Київської області, а відповіді на фундаментальні питання життя і смерті шукав у капустяних базарних рядах. Чи відкриється Андрію таємниця справжнього борщу? Ходіть подивіться. Він старався.
Шкода цього хлопця, який вирішив приготувати борщ))) Але загалом дуже мило і пізнавально! Треба якось і собі зварити борщ по цьому рецепту, щоб зрозуміти що в мами все рівно буде найкращий))
Від Євгенії Кузнєцової я іншого й не чекала. Ще один шедевр. Настільки влучно, щемко, дотепно, смішно! А як це смачно намальовано🤤 ОБЕРЕЖНО під час читання у вас можете виникнути непоборне бажання з'їсти борщу.
Який прекрасний комікс!!! Я закохалася 🥰 і тааак насміялася! Його треба перекладати всіма мовами світу і просувати український борщ. Круто, інформативно і з прекрасним почуттям гумору 😍💓💙💛
«але вона все одно сумуватиме за своїм дитинством, а ти - за своїм. бо ви ніколи не будете вже дітьми. тож сум не за борщем, а за домом, у якому ти маленький і ні за що не відповідальний»
Авторці вдалось неможливе - розповісти про те, що таке борщ в принципі, що таке борщ для українців і навіть про те, яким має бути борщ. В книзі є трохи про історію, трохи про кулінарію і багато про любов та наше сприйняття борщу. Лаконічно, інформативно, з гумором. Ілюстрації фантастичні - створюють потрібну атмосферу і після прочитання останньої сторінки кличуть погортати книгу з самого початку. Єдина претензія до всієї серії «Коротка історія…» - мало) хочеться ще
Попри помилку на палітурці (сподіваюся, що буде перевидання без неї і в мене буде раритетний унікальний примірник) це дуже мила, затишна та борщова історія. Шкода, що і ця тепла історія теж стала міні-меморіалом російсько-української війни. Вічна пам’ять Андрію Гудимі.
Це дуже мило і смішно) але якщо коротко, то нічого нового ви не дізнаєтесь, бо нема універсального рецепту борщу, кожен сумує за ✨тим самим✨ борщем з дитинства, просто тому, що це комфорт фуд, коли ти була маленька і не було оцих дорослих клопотів))
Купила цей мальопис ще тоді, як тільки він вийшов у 2023 році і він став меморіалом війни💔
Вічна пам’ять Андрію Гудимі💔
По сюжету дівчина айтішніка захотіла борщу і він прийняв цей борщовиклик💪Хоч взагалі не знає, як приготувати борщ, і тут починаються його пошуки та дослідження, стільки гумору та приколів, а технічний підхід до рецепту та приготування борщу шалено смішить😂Кінцівка мене порвала🤣
Є згадка русні (8 фото), яка вічно хотіла все наше загарбати і звичайно не обійшла й цю нашу національну страву та наш український борщ було офіційно було визнано нашим і внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО 1 липня 2022 року за ініціативи Мінкультури, експертів Марини Соботюк та Євгена Клопотенка🔥
Тепла й глибока історія, сучасність поєднана з історичними фактами, де борщ стає не просто стравою, а справжнім символом пам’яті, зв’язку поколінь і нашої культурної ідентичності.
Це не кулінарна книга у звичному сенсі, а більше про життя, у якому запахи й смаки ведуть нас до коріння, дитинства, родинних історій та рецептів, спогадів про сімейні застілля, роздумів про те, чому борщ є настільки важливим для нас, українців🍜
Книга надихає згадувати власні родинні рецепти й історії, у яких борщ був не просто обідом, а справжнім ритуалом, який об’єднує родину🍜
Najwspanialszy komiks od dawna - z pytaniem o to, co tworzy dom, dzieciństwo, ten Jeden Właściwy Smak, i pokazujący wszystkie zawiłości, jakie z tym się wiążą. Pięknie narysowany, świetnie napisany (do tego za moment wrócę) i genialnie przetłumaczony na polski przez Macieja Piotrowskiego, wykazującego się tutaj idealnym idiomatycznym słuchem i umiejętnościami przeniesienia - jak podejrzewam - specyficznych slangowych wyrażeń na nasze tak, by brzmiały prawdziwie. (Naprawdę, żałuję, że pan Piotrowski nie tłumaczył np. Sandmana - mam wrażenie, że dobrze by to tej historii zrobiło).
Ten krótki komiks jest zaskakująco złożony i wielowarstwowy (zwłaszcza jak na tak cieniutki tomik!). Ton całej opowieści wydawał mi się jednak dość znajomy... po czym zorientowałam się, że "Jewhenia Kuzniecowa" to ta sama autorka co "Eugenia Kuzniecowa" od doskonałych "Nim dojrzeją maliny" i niedawno czytanej przeze mnie równie dobrej "Drabiny". Zupełnie nie znam się na transliteracji i transkrybowaniu nazwisk i nazw własnych z cyrylicy, natomiast jako konsumentce i czytelniczce zabieg wydawnictwa wydaje mi się dość od czapy, zwłaszcza że "Eugenię" czyta i poleca mnóstwo ludzi, którzy prawdopodobnie chętnie sięgnęliby też po komiks swojej ulubionej autorki, a teraz nie każdy znajdzie w sobie tyle dociekliwości, by dowiadywać się, czy Jewhenia to Eugenia. Szkoda.
Bierzcie i czytajcie z tego wszyscy, albowiem jest to Wspaniała Proza.
Як на мене, назва досить клікбейтна, бо коли пишуть "коротка історія чогось" я очікую хоч і короткої, але ґрунтовної історичної викладки. Тут же ми маємо зовсім інше, я б назвала це "короткою історією про український борщ".
Але це було смачно і весело!
Рекомендую всім, кому сподобалося, також глянути на "Готуємо в журбі" від авторки - є і мальопис, і авторська озвучка на Абук.
Чудовий мальопис, який розраджує, розповідає цікаві факти й при цьому не перевантажує інформацією. Те що треба, щоб відпочити й отримати задоволення. Веселий, лагідний, викликає багато приємних емоцій.
Idealny barszcz, rosół, pomidorowa czy krupnik to tak naprawdę tęsknota za dzieciństwem, babcią, kuchnią mamy. Nie ma tu jednej prawdy, każdy ma własną. Krótka, miła opowiastka, z którą można się identyfikować.
Даний скарб має бути на полиці кожного. Пізнавальна, щемка та життєва історія. Памʼятаю свій перший борщ - разом з Валентином варили - особливий по смаку, кольору та неповторності - зʼїли все та всі!!! Борщ - це особлива тема)
Прекрасна історія про борщик, яка чудово відображає різноманітність варіантів приготування. Шикарно намальовано, з гумором і трохи сумом (за домом і дитинством, так). Тихенько мрію побачити продовження, як вони варять борщ разом ❤️