У книзі вміщені нариси про літературний Харків та письменників доби «червоного ренесансу», чиї життя й творчість стали невід’ємною частиною історичних і художньо-естетичних процесів 1920-х років. Зосереджуючи свою увагу на неординарних постатях, автор пропонує знайомство з малознаними сторінками історії української літератури.
Це написано дуже сухо та академічно. Не знаю, на кого це розраховано, явно не на масового читача, який загубиться у вигадливих академічних визначеннях. А шкода, бо сам матеріал цікавий - тут є нариси про письменників, які не дуже популярні при обговорення наших 20-тих: Слісаренко, Свідзинський, Поліщук, Пилипенко, Чернов, Косинка.
Важлива книга для прочитання, але мені було місцями важко читати, бо я не очікувала на розбори поезії письменників і її приклади. Майте на увазі що це збірка нарисів, а не повноцінна книга з початком і кінцем. Також не можу сказати що ця книга підійде якнайширшому колу читачів.
Напередодні прем'єри фільму "Будинок Слово" вирішила освіжити знання щодо його мешканців. Трохи не вийшло:( бо як виявилось книга ця являє собою монографію, себто наукову працю, публікацією якої зазвичай завершується ґрунтовне дослідження на вузькоспеціалізовану тему. Тож у нас тут збірка біографій літературних постатей, які вкупі виглядають як деталізований і розширений підручник-хрестоматія. До того ж написаний подекуди якимось нудним канцелярітом.
Тобто фраза "для широкого кола читачів" направду не є такою. Я не можу сказати, що мені було прям важко читати (я часто лазила в мережі, шукала посилання, гугудила), але це було нудно. Якщо хочете більш "живого" викладення, то Ярина Цимбал або ж Євгеній Стасіневич розповідають біографії кожної з цих постатей набагато живіше і яскравіше.
А от найбільш цінна частина цієї книги в кінці. Це фотоархів. Отам дійсно скарби 🥰
Давно хотіла прочитати цю книгу. по суті, це збірка нарисів, присвячених українським письменникам доби «червоного ренесансу» 1920-х років, з акцентом на літературний Харків.
Книга є більш академічною, не цілісною історією, через це читати її важкувато. однак, тут міститься багато фрагментарних біографій письменників та літ. діячів того часу. Особливу увагу тут приділено впливу політичних подій на життя та творчість письменників, а також їхній ролі в розвитку української літератури.
якби підсумувати ці нариси. я би зробила це так, цитуючи Валер`яна Поліщука
"Вся сила, вся енергія нашої нації пішла зараз в політичну боротьбу, а коли з`являється потреба духовної поживи від сучасної нашої культури — в нас її майже нема...Ніхто ж не заперечить, що ми кормимось літературою москви і не через те, що в нас нема кому творити, а через те, що в нас нема часу за боротьбою, або через неї немає змоги."
Все більше і більше розумію, що закривати прогалини в українському літературознавстві потрібно вже. І не досить читати саме прозову і поетичну класику, важливо читати про про неї і про людей (хіба це не найголовніше), які її писали. На щастя, зʼявляються нові видання, наукові роботи презентуються широкому колу читачів. І це не може не радувати, бо попит є. Тому вдячна Ростиславу Мильниківу (сподіваюсь, що не зробила помилку🙈) і видавництву Прометей за цю таку складну часом, але таку важливу і цікаву книгу!