Ця книга про те, як розвіяти ілюзії минулого і зменшити страх майбутнього, як зрозуміти, в чому ваша внутрішня сила і що таке суб’єктивне «зі мною все гаразд». З кожним розділом ви зможете підійти до свого життя з нової стежки і навчитися пред’являти більш адекватні вимоги до самого себе. Деякі читачі зможуть переосмислити постійне бажання контролювати час, обставини, себе. Деяким ця книга допоможе віднайти приховані сили всередині себе. Адже основне питання книги: «Як зрозуміти, що зі мною все гаразд?».
коли побачила книжку з назвою «зі мною все гаразд» одразу захотілось її придбати. дуже влучна назва і точно приверне увагу тих, хто втомився від надокучливих думок, чому у мене все не так, скільки ще треба часу і зусиль, щоб прийшов якийсь стан спокою і ясності, на противагу постійним сумнівам - а чи нормально те, що я відчуваю і проживаю зараз?
для мене ця книжка стала, як теплі і розуміючи обійми людини, яку я не знаю, але яка виявила цікавість до мене, зупинилась, послухала, тепло усміхнулась і дійсно спробувала зрозуміти мій світ.
символічно, але найбільше до душі запали перший та останній розділи. вдячна за згадку парадоксальної теорії змін Бейсера, це дуже розширило сприйняття і заповнило сенсом прогалини у розумінні власної природи.
загалом, досвід прочитання «Зі мною все гаразд», можу порівняти з тим, як художнику, у якого був маленький набір стандартних пензлів, згодом додали нових інструментів: шпателів, губок, пензлів інших, різних форм, з якими він може працювати далі. це не вирішило проблему, що потрібно продовжувати малювати, але вже є щось, на що можна спертися і з чим експериментувати далі.
наостанок, хочу залишити цитату з останнього розділу, про милосердя. така очевидна думка, але мені б хотілось почути її у свій час «розгубленість і сумніви не роблять вас поганою людиною, вони роблять вас людиною, яка шукає»
Ця книга - ідеальний приклад всього, за що я не люблю подібну літературу. По-перше, абсолютно недоречні та дурнуваті метафори. "Пустеля сорому, я якій є кімната(!), де можна напитися води, тобто людським схваленням". Що? Дуже мене розсмішив момент, де авторка розповідає, як поділилася своєю метафорою з пацієнткою, і їй вона настільки сподобалась, що та захотіла набити собі тату з таким зображенням (ви бачите мене деревом? мені треба таке тату!). Так, ми зрозуміли, ваші метафори найкращі і найвлучніші. По-друге, і мабуть, найгірше: майже в кожному розділі варіантом розв'язання особистої проблеми є "знайти когось". "Знайдіть людину, якій справді цікаво те, який ви насправді" - пропонує зробити вам авторка. Це ж так легко, правда? Я впевнена, що до цієї книжки звертаються насамперед люди, для яких побудувати відносини є проблемою. Якщо ви з таких, то нічого корисного для себе ви тут не знайдете. Сумніваєтесь у собі? Знайдіть когось, хто подарує вам впевненість! Низька самооцінка? Будьте з тим, хто може вам її підняти! Висока тривожність? Поруч з правильною людиною її не буде! Книга взагалі не розрахована на вирішення проблем самостійно, хоча ніби і маніфестує "ти можеш все". Ну і по-третє, тонни води. Важко сказати про що саме розділ, якщо розгорнути книгу на випадковій сторінці. Дуже багато повторів та цитувань себе самої. Часто ловила себе на думці, чи не читаю я той самий розділ вдруге. Насправді, шкода, бо в книзі є цікаві питання та думки. І якщо прибрати абсолютно карикатурні метафори, непотрібні цитати (а в книзі цитуються такі генії психолоії як талстой і булгакав), безкінечні повтори і поради, які ви б почули де завгодно (будьте собою!), вийшла б досить непогана стаття.
Книга для мене виправдала всі очікування. Це була тривала й глибока розмова з собою. Я люблю читати, я люблю бути наодинці з книгою та з власним єством, і я кілька років у психотерапії. Тому для мене ця книга зайшла і на рівні психології, і на рівні ціннісному, й на рівні світоглядному — на всі сто.