Тільки не гавкай

by Олена Захарченко

"Різні тварини — лісова лань, акваріумні рибки, приблудні собаки, домашні коти, страуси й кури... Різні люди — старий емігрант, колишній військовий, дівчина з Чернігова, чоловік із Києва, молода мама з Харкова,американський журналіст... Одного ранку цих тварин і людей об’єднала спільна війна — несподівано-сподівана, безжальна, руйнівна.
Але ця книжка не про неї, а про зв’язок поколінь, карколомні втечі, неможливі порятунки, доленосні зустрічі.
Про людей, які бігли в невідомість, але не залишили тих, хто потребував допомоги. Про круговерть життя,де є місце для давнього й нового, смутку й любові. Про віру в перемогу і про незламність українців, які не здаються — хай би де були й жили."

Genres: Ukrainian Literature, Ukraine

112 pages, Hardcover

Published January 1, 2023

Reviews

[OValentyna · Rating 3 out of 5]

На перший погляд - простенька книжка з маленькими оповіданнями, нічого такого, історії про початок війни. Хтось вірив, що почнеться, хтось - ні, хтось лишився в Києві, а хтось виїхав у Тіхуану в Мексиці. Одним словом - нічого нового не вичитаєш, це наша реальність.

Але є у цієї книги одна важлива особливість: мені здається, дистанція між героями оповідань і читачем майже відсутня. Читаючи, український читач на 100% розуміє стан персонажа. В такому читанні, на моє переконання, є терапевтична складова: ти енний раз розглядаєш, можливо, проговорюєш травму і по тому на крапелину стає легше.

[Oksamytka · Rating 5 out of 5]

"Не треба вдягати маску. Ковід ми вже пережили"

Сказав нам з Максом тероборонівець перед входом у супермаркет, коли ми вистояли чотири години після довгої комендантської години, і збиралися вдіти маски. То було 28 лютого, останній день зими 2022 року, на п'ятий день повномасштабного вторгнення росії в Україну. В "Сільпо" мало що було - хліб розмели, випікали багети лише у пекарні і давали по одному в руки прямо з жару, з усіх сметан була лише безлактозна, усілякі екзотичні фрукти, і майже пусті полиці. У ті дні я навіть вела щоденник - емоції, вибухи, новини, їжа. І добре закарбувалися кілька днів у бомбосховищі у сусідньому будинку.

Про цей досвід розповідала багатьом, зокрема і письменниці Олені Захарченко, яка вміє уважно слухати і спостерігати. Словом, в оповіданні "Рибки з коридору" у книжці "Тільки не гавкай" ви про цей наш з чоловіком досвід і прочитаєте.

І згадаєте, яким довгим було 24 лютого і як не вірилося, що все це відбувається: "Тривога й нереальність того, що відбувається. Так не може бути. Не може бути війни в реальності, війна в кіно, війна в книжках, війна - це давно минуле, як динозаври".

"Тільки не гавкай" - книжка про те, що у навіть геть страшних обставинах ми не кидаємо у біді братів наших менших - котів, собак, акваріумних рибок і навіть курей. "Коржик з Чернігова", "Лань з хутора", "Мура з Позняків", "Кіт із Бучі" - назви оповідань дуже промовисті.

Оповідання "Кіт з Бучі" нагадало мені про кота, якого нам дали Захарченки на ніч на перетримку, ми з Максом назвали його Беркиць, бо він хотів гратися і заважав нам снідати, треба було з ним бавитися😅 і ще той кіт смачно спав на капці😻

"Тільки не гавкай" - це наче фіксація в деталях наших почуттів, які ми пережили, і як ми змінилися за цей час. Про те, що у когось залишився дім, а у когось його уже нема. І для когось можуть бути дуже дорогоцінними тарілки з пташками, бо вони з рідного дому, якого уже нема, як-от в оповіданні "Пташки з Тіхуани".

Загалом ця збірка дуже зворушлива і сповнена наших спогадів про життя після 24 лютого💯

#КнижковийБлогОксамитки #OksamytkaBookBlog - Олена Захарченко "Тільки не гавкай", ілюстрації Юлії Ганик, видавництво Vivat , 2023, 112 с.

📚Мій книжковий інстаблог - https://www.instagram.com/oksamytka.b...

[Darya · Rating 5 out of 5]

Навдивовижу гармонійна збірка оповідань про досвіди українців в перші тижні повномасштабної війни. (Кажу "навдивовижу", бо мені погано заходять збірки оповідань, в яких у кожному новому оповіданні треба входити в новий ритм наративу і художній світ, а тут все гармонійно разом працює.) Кожне оповідання має заголовок на зразок "така-то тварина" в "такому-то місці", тож це все - історії про тварин, які стали оповідачам компаньонами і заміною попередніх сенсів в дні, коли все пішло шкереберть.

Це набагато краще, ніж те, що я читала в Олени Захарченко попередньо з підліткового.

Спойлер для тих, кому важливо знати, чи не будуть з них вичавлювати емоційну реакцію стражданнями і смертями тварин: ні, тут з усіма персонажами-тваринами все буде гаразд, усі до кінця своїх оповідань доживають.

[Daria · Rating 5 out of 5]

Щемко, до сліз.

[Olena Androsenko · Rating 5 out of 5]

Дуже естетичне видання, ілюстрації, на мій смак чудові. Не знала, що в Чернігове є район з бараками, які будували німці, та гуртожитком. Мені здається, що немає. Найцікавіше оповідання про курочок.

[Tetiana Polianska · Rating 5 out of 5]

Як добре, що є ця книга, як прикро, що вона є - найщемливіша з прочитаного про війну.

[Nataliia Novyk · Rating 5 out of 5]

Єдиний недолік цієї книжки — замало оповідань, хочеться читати ще й ще. Вони неймовірно сподобалися! На жаль, досі важко повірити, що все це дійсно відбувається, нескінченних три роки…

[Caroline · Rating 5 out of 5]

Різні історії людей в момент початку війни , в кожній з них фігурує тварина... і як вони є віддушеною а іноді і порятунком