Сьогодні розповім вам про ще один мій краундфанд, банд десіне «Aster of Pan» Мервана Чабане, яке спочатку вийшло друком у Франції у видавництві Dargaud, а потім уже світ побачив англомовне видання через збір коштів та друк у видавництві Magnetic Press.
Спершу про видання й бонуси, які мені приїхали із ним. Сама книга дуже якісно зроблена із товстими сторінками. Але найбільш цікавим були для мене заокруглені кутики, які я зустрів уперше в коміксах. Щодо бонусних матеріалів, то у виданні взагалі нічого немає, тільки коротка біографія автора. Ось це справді трішки засмутило. Натомість, усім хто замовив мальопис на Kickstarter прислали багато цікавинок: листівку і збільшену сторінку з малюнками й автографом Мервана, тематичні нашивку, металеву монету, пін та м’ячик, який має безпосередній зв’язок із сюжетом. Воно все виглядає кльово і якісно, офігенний мерч. Тепер потрібно думати, де ці всі смаколики тримати)
Події відбуваються в другій половині цього століття в теперішній Франції. Ми дізнаємось, що це постапокаліптичний світ, який став таким через результат давньої катастрофи, яка призвела до загибелі більшої частини населення та змінила мапу світу. Тут існує зона з високою радіоактивністю, яка, мабуть, є результатом аварії на атомній електростанції або, можливо, ядерної війни. Є велика територія Пан, де люди ведуть відокремлений спосіб життя. Та і взагалі, усе виглядає, що людство повернулися до такого собі племінного способу життя. Також є візуальні та сюжетні натяки, що відбулися певні кліматичні зміни у світі, які призвели до затоплення цілих міст чи створивши можливість вирощувати рис на окраїнах сучасного Парижу. Однак ми не дізнаємось точних деталей того, що сталося і, які події призвели до такої катастрофічної ситуації.
Головною героїнею є Астер, така легковажна до певної міри дівчина, яка не має права називатися жителькою Пану, через те, що вона не є членом цього племені. Це все призводить до того, що ставляться до неї, як до вигнанниці, вона не отримує продовольчих пайків і не має права брати участь у політичних справах Пана. Упродовж історії ми дізнаємось дещо нове про передісторію Астер, що дозволяє трішки сформувати образ цієї героїні. Астер не дуже стурбована таким відстороненим життям поза територією Пану. Але все змінюється, коли мілітаристична нація під назвою Фортуна приходить запропонувати жителям Пану захист, але насправді це банальний ультиматум. Вони повинні віддавати частину врожаю взамін на оборону від зовнішніх піратів та інших агресорів. Але якщо Фортуна почує відмову, то жителі стикнуться із жорстокими й жахливими наслідками, і оборонятися потрібно буде вже від «доброчесної» армії рятівників.
Але знайшовся інший вихід із цієї ситуації, кинути виклик Фортуні в грі, яка дуже схожа на доджбол, але яка допускає досить дикі й жорстокі варіації основних правил. Хоча гра в м’яч виглядає кращим варіантом, але ніхто в Пані не знає, як грати в цю гру, тоді як «Фортуна» прям живе цим різновидом спорту. Тому жителі Пану роблять виняток і запрошують Астер до новоспеченої команди невмілих гравців, через те, що вона має гарну атлетичну форму й найголовніше для того, щоби зберегти гендерну рівновагу в команді (не більше чотирьох гравців однієї статі в команді із семи гравців). Тепер перед ними стоїть кілька складних ігор, які вирішать долю Пану.
Коли сідав читати цей мальопис, то в мене були зовсім інші очікування. Деякі, з них виправдалися, як ось цікавий постапокаліптичний світ, герої та неймовірний малюнок. Але я точно не очікував того, що це будуть такі собі «Голодні ігри». А тим більше весь акцент саме на процесі ігор, яким, таке враження, найбільше приділяється увага. У художньому плані вся ця динаміка зображена прекрасно та просто, коли вже починається третя гра, не так цікаво за нею спостерігати. Процес гри банально набридає. Мені б хотілося більше розкриття героїв, стосунків чи світу. Натомість ці речі відійшли на другорядний план і відчувається, що вони тільки для того, щоби заповнити пробіл між іграми і трішки ввести в курс справ, щоб ми розуміли, що тут взагалі відбувається. Тому від сюжету в мене двоякі враження.
Та насамперед я купував це банд десіне через малюнок Мервана, тому гріх жалітися на сюжет. Те, як художник працює з аквареллю, заворожує. Але крім чудового малюнку, тут присутня хороша робота над розкадруванням, що навіть без тексту прекрасно розумієш усі події. Особливо це можна побачити в динамічних сценах, де Мерван звертає увагу на всі дрібні деталі під час бійок чи ігор. Натомість у такі моменти, як хтось одягається чи герої пливуть затопленим містом, відчуваєш, як час сповільнюється, тому що кількість кадрів, які змальовують цей окремий момент істотно збільшується. Як ви вже зрозуміли, то художня сторона мене сильно захопила і я дістав багато естетичного задоволення під час гортання сторінок мальопису.
Не скажу, що я без ніяких заперечень можу порадити вам це банд десіне до ознайомлення. Але якщо вам подобаються такі літературні твори, як «Голодні ігри», «Той, що біжить лабіринтом» чи «Диверґент», то принципі вперед. Але точно рекомендую через візуальну сторону «Aster of Pan», бо Мерван Чабане тут гідно попрацював і кожна сторінка змушує трішки довше зупинитися, щоб зчитати всі деталі.