Кожне любляче серце знаходить собі пару завдяки пантеону давніх богів. З першим весняним промінням починається Шлюбний Сезон, за час якого боги намагаються об’єднати людей та допомогти їм знайти одне одного. Лише Лель вже тисячі років ставить собі за мету закохати у себе саме ту панянку, яка зарікається впустити у своє серце любов. Ця повість про життя звичайної підлітки Кіри, яка захоплюється фотографією, обожнює секонд-хенди та барахолки, а також занурена у творче життя з літературними квартирниками та вечорницями. У цій історії ми побачимо, як стикаються два світи – патріархальний, давній, просочений традиціями та усталеними порядками; а також сучасний – вільний, рівноправний та незалежний. У намаганні добитися уваги Кіри Лель буде потрапляти у різні кумедні ситуації: потовчеться у черзі на завозі в секонд-хенді, віднайде унікальний скарб серед барахолки на Почайній, долучиться до когорти талановитої молоді та постане перед складною дилемою – лишатися богом та відпускати Кіру, віддавши ключ від її серця іншому? Чи бути людиною, позбувшись здатності обертатися на сонячне проміння, стати смертним?
Тисячолітній бог кохання (слов'янський і вічно 17-річний) закохується у дівчину, яку мав би закохати в когось іншого. Вочевидь, жанр повісті - любовне фентезі для підлітків, але в межах свого жанру воно не зовсім добре працює. Не дуже ясно, коли Лель встиг закохатися у Кіру аж так, та й неясно це щодо Кіри, яка обіцяла собі більше не закохуватися після доволі неприємних попередніх стосунків. Варто було б показати, про що вони говорили у вечір квартирника, раз саме тоді стався поворотний момент, бо рішення, які за цим слідували, доленосні і всяке таке.
Мені дуже сподобалося книжка, хоч початок і не сильно затягнув, але потім як понеслося! Хочеться побільше такої літератури, сучасної, цікавої та з теплими відчуттями після прочитання. А згадки Києва просто в саме серденько!
яка ж це тепла та мила книга. це ідеальна підліткова історія кохання. дуже раджу на вік 12-16 років (можна і молодше). хоч книга зовсім маленька (100 сторінок) авторка встигла поговорити на суспільно важливі теми прямо в лоб, і водночас органічно. пані Світлана не цурається вживати сучасну лексику, яка, знову ж таки, виглядає органічно (без відчуття, неначе твої батьки вирішили говорити «крінж» через слово). загалом, однозначно хороша книга. але якщо вам 16+ років і ви не любите читати милі та злегка наївні історії кохання — то книга очевидно не для вас. якщо ж любите почуття казковості, то однозначно зверніть увагу на цю книгу!
Непоганий підлітковий роман, хоч мені і здається, що вік 12+ є трохи завищеним. Історія надзвичайно проста і передбачувана, персонажі шаблонні і розбиті лише позначками "добро" і "зло". Власне, чого і можна очікувати від дитячої книги. Але за наявністю "young adult" мітки, очікувала більшого. Загалом, вважаю, що це можна віднести до розряду сучасних казок. Із плюсів: Основна тема, романтичні стосунки, передана гарно. Взаємовідносини показані здоровими і, в теорії, здатні бути прикладом для молодих людей. За використання образів зі слов'янського фольклору теж плюсик.
Загалом, мені не шкода витраченого на цю книжку часу, але людей поза своєю таргет віковою категорією, вона, на жаль, нічим не приваблює.
Світла і приємна історія. Набагато глибша, ніж я очікувала. Те, що треба на вік 12+, може і трохи раніше. Головна героїня сподобалася одразу. Якість друку теж сподобалася.
Вірю у те, що книжки приходять до нас у правильний час 🍃. Ця була, як ковток чистого повітря, у задушливу спеку. Саме такі відчуття у мене були після прочитання. Якщо вам бракує чогось світлого, теплого — читайте «Лель» 💚.
Книжка дуже хороша, наче обійми 🥰, а ще цікава, бо, наприклад, я не знала про українські вірування у богів кохання, і що їх, до речі, ціла родина!
☺️ А ще ця історія така мила, що я посміхалася більшість часу, поки читала.
Однак, авторка заклала в основу важливі посили та сенси: про повагу, насильство, відповідальність; про важливість говорити з близькими, про обдумані рішення, які можуть бути зроблені раціонально й серцем, а не лише головою.
Це підліткове фентезії, але не обмежуйте себе, мені в 21 прекрасно зайшло 💚.
Коротко про сюжет: Лель — один із богів кохання, який узяв за мету розтоплювати серця дівчат, які зарікалися більше не закохуватися. Робить він це уже тисячу років, але він добре пам'ятає першу дівчину, з якої все розпочалося…
Настав новий Шлюбний Сезон, усе живе шукає пару і ось Лель думає, що все буде як сотні разів до того, закохає дівчину в себе, потім підбере для неї найкращу пару і «по руках», але цьогоріч усе вийшло зовсім не так…
Як скаже сестра Леля: «тепер принаймні відчув на собі ті емоції, які ти даруєш людям 😉». Наш Лель закохався по самі вуха в смертну дівчину Кіру.
Однак боги знають про той перший гіркий досвід, коли дівчина ледве не загинула, а батькові Сварогу довелося рятувати і її, і Леля… Історія робить фінт, і не один. Тому читати цікаво до останньої сторінки!
Я довго слідкую за Світланою Вертолою, але відгукнулася мені саме ця книжка, тож перше знайомство з її творчістю, вважаю, пройшло дуже вдало ☺️📖.
P.S. Мені хочеться усюди говорити про цю книжку, щоб більше людей її прочитали, бо вона дуже хороша і з важливими сенсами. Вона потрапила мені в руки «у той самий час», хоча придбала її десь місяць назад, подарувавши гарні емоції. Якщо у вас зараз паскудний настрій, ви втратили віру в щось добре та світле, тоді прочитайте цю історію. Вона помічна!
Зацікавила анотація — думав, акцент буде на міфології. Та й сама книжка приємно виглядає.
Знав, що це — література для підлітків, і буде любовна лінія. І фактично вийшло друге: гадаю, підлітки б вищали.
Мені теж мило. Міфологія тут проявляється здебільшого в конфліктності, бо як же ж без драми?
Лель таки закохався в смертну фотографку Кіру. Якби авторка в одному з коментарів не написала, що намагалася прописувати його певні риси як переслідувача — до персонажа в мене було би багато запитань. Але то таке: зі старшої дзвіниці. Так само й до кохання: різко якось розігналися. Ну, і щодо конфліктності: дорослячку хотілося більш ядучої фарби в характері персонажів. Але цикнув на себе: цільовій авдиторії сподобалося б.
Звісно, як у літературі для підлітків здебільшого, так і тут: читати комфортно, очі не напружувалися; ба більше — відпочивали. Мінус того: швидко читав — геть забув виписати хоча б щось. Але не переймайтеся: там теж про кохання. Кохання вдосталь.
А що як уявити наших слов'янських богів в сучасних умовах? Ось бог кохання Лель, чекає під дверима ванної кімнати, поки його старший брат Полель приведе до ладу бороду. А коли геть не пощастить, то доводиться ще й митися в холодній воді, бо сестра Леля використала всю гарячу. Ну а потім, під ДахаБраха в навушниках, Лель йде виконувати свою почесну місію — шукати кохання тим, хто вже зневірився його знайти.
Тисячі років Лель щовесни обирав дівчину, в якій пробуджував почуття, а потім знаходив для неї чудового обранця з поміж людей. Цього року його вибір Кір — мила, приємна, але дуже ранима дівчинка, довіру якої вже зраджували. Лель хоче знайти для неї найкращу пару, яку тільки зможе, але що буде, якщо раптом сам Лель закохається?
Я хотіла милої та весняної історії, і Лель втрапив просто в сердечко. Така світла і приємна книга, мені дуже сподобалася. Цікаво було почитати саме про богів зі слов'янської міфології, адже грецький пантеон бачила часто, а наших от чи не вперше. Також мені сподобалися феміністичні ремарки від Кіри, я собі наклеїла багато стікерів та кидала уривочки подругам))
Ну і найбільше мені сподобалася, що ця історія мені здалася цілком реальною. Лель та Кіра, що гуляють містом, роблять фоточки для інстаграму чи заходять в секонд-хенд. Лада, яка готує вівсянку на сніданок, та Леля, що відстоює екологічні засоби для миття посуду. Це ж так мило, і так знайомо)) Дякую Світлані за таку світлу книгу та приємні емоції)