…Я випаровувалась. Ковдра наді мною ставала зовсім невагомою, наче пух, який розлітався й підіймав мене з собою над хатами, деревами та людьми. Ось я вже високо, десь під хмарами, вправно кружляю пташкою, освоюючи небо. Хтось торкається ніжно мого плеча, я знижую висоту, озираючись, і чую глухе тремтіння скла, за яким безупинно проїжджають то легкові, то вантажні авто. Годинник затверджує свій завчений ритм часу, який роками зберігає статус найстабільнішої інституції в світі. Пам’ять сонно сформовує улюблену мелодію зі звуків вулиці у вікні найтеплішої серцю оселі.
Теплі історії, які гріють душу. Ще тепліші - ілюстрації. Коли на душі кішки шкребуть - можна брати цю книжку і читати якусь історію. Зразу стає добре і спокійно.
Якщо треба було б охарактеризувати цю книгу одним словом, то цим словом була б НАДІЯ. З перших сторінок авторка огортає читачів комфортністю і легкістю розповідей. Вони короткі, глибокі та проникаючі в саме серце.
Глибокі метафори потрапляють в самісіньке серце, а короткотривалі сюжети закликають розум до творчості та дають їжу для роздумів. Дуже відгукується структура книги, котра поділена на "Ескізи життя", "Війну", "Геометрію жінки" та "Фактурну любов". Все, з чого складається наше життя: просте, без прикрас і з примусами соціальних ролей. Особливо сподобався есей про "зустріч на касі", коли розумієш усю вразливість та щемкість ситуації, в якій опиняються дві жінки з абсолютно різними продуктовими уподобаннями та, однак, спільним чоловіком. В саме серце потрапив есей про місію іншої жінки, котра з року в рік підписувала контракт на роботі, де мала особливу місію та через перенавантаження, здавалось би не чула себе. Неймовірно як авторці на 2 сторінках есею вдалось переконати читача і героїню, що підписаний контракт - це не лише з працею, яку робиш, а й зі своєю місією, з самим собою!
Окрім чудової текстури і гарно вичесаного тексту, в історії гармонійно вплетені ілюстрації. Бездонні та змістовні. Іноді здавалось, що дивлячись на ілюстрацію, можна ще кілька есеїв написати. Чудова робота!
Я отримала книгу у подарунок від мами на день народження. І скажу чесно, такий справжній, затишний і щирий подарунок мабуть і мають дарувати мами своїм донькам, або подруги, які дуже близькі й сильно пов'язані лабіринтами часу і відстаней.
Слухала авторські читання на АБУК, з фоновими мелодіями звучить атмосферно. Деякі історії затишні, деякі сумні, бо часом пишеться про щось веселе, часом про буденне, часом про спогади, часом про мрії