What do you think?
Rate this book
69 спецій для серця
Яка головна спеція твого життя? Чим і як ти присмачуєш страву свою на щодень? Яка тобі сіль пасує? А який ти перчик? А ягідка? А гриб ти як готуєш? А тісто?! Не вмієш тісто?! То ось же! Ось прочитай, Серце, як тобі бути, як тобі жити, слухати Ластівок, ловити моменти, вибирати спеції, давати лад у кухні, готувати, шанувати, частувати і… смакувати щастя. Смакувати щастя, попри все.
У цій книзі — кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими — Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив.
«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних». Усе минуще, а Любов — ніколи не перестає і не минає. І наповнює життя справжнім смаком.
У цій книзі — кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими — Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив.
«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних». Усе минуще, а Любов — ніколи не перестає і не минає. І наповнює життя справжнім смаком.
224 pages, Hardcover
First published January 1, 2023
16 people are currently reading
231 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 58 reviews
October 12, 2023
Вже забираючи цю книгу з поштомата я не зміг стримати сліз. Я був знайомий з Андрієм Гудимою особисто але дуже побіжно – одного разу на Форумі Видавців у Львові зібралися любителі писанини в фейсбуці аби поговорити про ці писання під модерацією Гаськи Шиян. Однією з учасників тієї зустрічі була Женя Кузнєцова – тепер авторка бестселерів "Готуємо в журбі", "Спитайте Мієчку" та "Драбина". Серед таких поціновувачів блогерського письма був і львів'янин Андрій Гудима – його дописи в фейсбук завжди пронизували якоюсь граничною ніжністю і любов'ю до життя.
Коли я вперше взяв до рук "69 спецій для серця", мені стало водночас і боляче, і світло. Боляче, бо Андрій не дожив до виходу своєї першої і тепер, на жаль, єдиної книги – цього літа він загинув під Бахмутом. А світло, бо книга вийшла дуже тепла, ніжна, наповнена його особливим відчуттям життя, пронизана любов'ю і дуже-дуже красива.
Я читав її два дні, хоч міг би прочитати і за один вечір, позаяк відірватися від неї – неможливо. А читаючи, час від часу плакав – від нестерпності його любові, від надміру його ніжності, від того, що він більше нічого не напише і не проживе жодної миті життя, раніше такого наповненого смаками, запахами, світлом і теплом.
Цю книгу можна і треба буде перечитувати. Можливо варто одразу купити два примірника, нехай один із них вбирає в себе сліди масних пальців, просякає соками ягід, трав та овочів, забарвлюється кольорами куркуми або паприки, наповниться есенцією життя, стане свідком чиїхось великих кулінарних перемог або скромних шедеврів, підказує, як кожну мить прожити наповнено і неповторно.
Кожна із 69 спецій для серця розкривається поступово, наповнюючи довколішний світ загалом і твою маленьку кухню казковим різноманіттям запахув, огортає твої смакові рецептори вибуховими або вкрай тонкими враженнями, аж доки не відчуєш, як крізь кожну твою клітину, з усіх пор і шпарин, всюди одразу і повсякчас, як невпинно горлом іде любов.
Коли я вперше взяв до рук "69 спецій для серця", мені стало водночас і боляче, і світло. Боляче, бо Андрій не дожив до виходу своєї першої і тепер, на жаль, єдиної книги – цього літа він загинув під Бахмутом. А світло, бо книга вийшла дуже тепла, ніжна, наповнена його особливим відчуттям життя, пронизана любов'ю і дуже-дуже красива.
Я читав її два дні, хоч міг би прочитати і за один вечір, позаяк відірватися від неї – неможливо. А читаючи, час від часу плакав – від нестерпності його любові, від надміру його ніжності, від того, що він більше нічого не напише і не проживе жодної миті життя, раніше такого наповненого смаками, запахами, світлом і теплом.
Цю книгу можна і треба буде перечитувати. Можливо варто одразу купити два примірника, нехай один із них вбирає в себе сліди масних пальців, просякає соками ягід, трав та овочів, забарвлюється кольорами куркуми або паприки, наповниться есенцією життя, стане свідком чиїхось великих кулінарних перемог або скромних шедеврів, підказує, як кожну мить прожити наповнено і неповторно.
Кожна із 69 спецій для серця розкривається поступово, наповнюючи довколішний світ загалом і твою маленьку кухню казковим різноманіттям запахув, огортає твої смакові рецептори вибуховими або вкрай тонкими враженнями, аж доки не відчуєш, як крізь кожну твою клітину, з усіх пор і шпарин, всюди одразу і повсякчас, як невпинно горлом іде любов.
November 19, 2023
Це не суцільна історія, але червона лінія одна - любіть життя. Те, як воно пахне, як воно смакує.
Надзвичайно щемка книжка. Аж боляче читати.
Надзвичайно щемка книжка. Аж боляче читати.
October 12, 2023
ця книжка, ніби короткі голосові повідомлення, записані вночі від близької людини, яка, хочеться, вірити, у чергових мандрах. про те, що люблять, тому, кого люблять, тому, що люблять. це будуть ті самі повідомлення, які прослуховуєш зранку, ледь прокинувшись, і заварюючи в турці каву, обовʼязково згадаєш потягнутись по зернятко кардамону. дотепна, красиво ілюстрована, пізнавальна, іронічна й надзвичайно життєствердна. книжка, яку варто мати вдома, й розгортати перед походом на базар, перед черговою покупкою сезонних овочів або авокадо, і навіть пізньої осені, коли застуда от-от схопить, й раптом згадуєш про такий помічний імбир. найголовніше - не забувайте до усього цього добавляти дрібку любові.
September 18, 2025
Як же це написано ♥️ З любов'ю і ніжністю розповідає Андрій про кожну спецію, кожний овоч, кожний соус, кожну рослину... І робить це для своєї донечки ♥️
Крім того, що це така своєрідна міні-енциклопедія з додавання спецій і готування, це ще й уявна розмова з близькою людиною, поради, порівняння неймовірні, гумор, лірика, щемливість і проникливість...
Одна з найкращих книг взагалі.
Дуже шкода, що Андрій не встигнув побачити свій твір, не дочекався, віддавши своє життя за Україну 🙏 Світла пам'ять автору книги Андрію Гудимі...
Крім того, що це така своєрідна міні-енциклопедія з додавання спецій і готування, це ще й уявна розмова з близькою людиною, поради, порівняння неймовірні, гумор, лірика, щемливість і проникливість...
Одна з найкращих книг взагалі.
Дуже шкода, що Андрій не встигнув побачити свій твір, не дочекався, віддавши своє життя за Україну 🙏 Світла пам'ять автору книги Андрію Гудимі...
February 27, 2024
Так щиро, з такою любовʼю і відвертістю! І так болить велика втрата. Люби життя!
October 23, 2023
Книжка читається так ніби батько спілкується з донею і вчить її готувати, а знаючи, що автор загинув то читати таке стає більш чуттєво.
Загалом читається легко, прекрасні ілюстрації, дуже затишно і прочитав всього за день.
З недоліків для мене це те, що тут набагато цікавої й корисної інформації, я розумію, що це кулінарія, але тут дуже коротко про все, і мало чого я собі толком виніс. По суті автор просто художньо змальовує продукти і розказує з чим вони поєднуються. Тому корисної або цікавої інформації, яку я очікую читаючи нон-фікшн тут не багато.
А зі сторони фікшену тут немає історії як такої, лише стиль написання.
Але загалом книжка чудова, читається на одному подиху.
Загалом читається легко, прекрасні ілюстрації, дуже затишно і прочитав всього за день.
З недоліків для мене це те, що тут набагато цікавої й корисної інформації, я розумію, що це кулінарія, але тут дуже коротко про все, і мало чого я собі толком виніс. По суті автор просто художньо змальовує продукти і розказує з чим вони поєднуються. Тому корисної або цікавої інформації, яку я очікую читаючи нон-фікшн тут не багато.
А зі сторони фікшену тут немає історії як такої, лише стиль написання.
Але загалом книжка чудова, читається на одному подиху.
January 2, 2024
Це прекрасний любовний лист травам та кулінарній справі, який автор залишив нам посмертно, загинувши на війні з російськими окупантами..
Розтопи шматочок масла. Невеличка температура.
Можна з пелюстками часнику. І плавно у цій купелі обсмаж гілочку розмарину.
Недовго, чуть, до легкого хрумкоту. От тепер дійсно можна прикрасити щойно спечене м'ясо.
Ну і рибоньку. Як вони одне без одного?
Секрет: не змішуй з лавровим листом.
Вони сваряться, і тобі може бути занадто тих сварок.
*Насправді це дуже самотня трава. І тому сильна.
Як і ти.
Розтопи шматочок масла. Невеличка температура.
Можна з пелюстками часнику. І плавно у цій купелі обсмаж гілочку розмарину.
Недовго, чуть, до легкого хрумкоту. От тепер дійсно можна прикрасити щойно спечене м'ясо.
Ну і рибоньку. Як вони одне без одного?
Секрет: не змішуй з лавровим листом.
Вони сваряться, і тобі може бути занадто тих сварок.
*Насправді це дуже самотня трава. І тому сильна.
Як і ти.
January 28, 2024
красива і сумна книжка. автор загинув, а книжка вийшла опісля. сподобалася форма — звернення батька до юної доньки.
зняла бал за сексизм.
зняла бал за сексизм.
October 22, 2023
Чудова книга! Допоможе відчути смак життя)
June 12, 2024
Книжка - суцільне тепло і любов. Багацько гарних порад у скриньку і так хочеться зараз же спробувати все
І як болить що країна гній знищує нас, і автор не дожив до виходу книжки ❤️🩹❤️🩹❤️🩹
І як болить що країна гній знищує нас, і автор не дожив до виходу книжки ❤️🩹❤️🩹❤️🩹
December 10, 2023
дуже тепла та світла книжка, приємна на дотик, для очей і вже своїм текстом приємна для серця і душі. дуже жаль, що її було так мало, і що автор вже нічого не напише...
September 5, 2024
Так, дійсно, у книзі 69 розділів і майже всі вони про спеції. Чому майже всі? Бо є кілька розділів про яйця, кабачки, тісто і розділ про життя.
Я не люблю готувати, мені це не цікаво, мене обтяжує. Краще замовлю щось собі на доставку, куплю готове або не поїм взагалі. Читаючи цю книгу, в мене виникло бажання випробувати ці поради, цікаво ж. Може після додаткових знань про спеції, зʼявиться більше бажання готувати, а не відбувати повину, як я це відчуваю зараз.
Багато наче і очевидних порад, але раніше я про це не задумувалась: лавровий Ліст можна підпалити - буде ароматнішим; взагалі сухі спеції люблять легкий підігрів-просмажку; перець краще використовувати не порошковий, а розтовкти самій; яйця краще брати С2 - це будуть з молодої несушки і оминати ХL розмір; кориця що продається в кожному магазині - не справжня і не корисна, справжні корисні палички дорожчі і крихкі, а якщо додати трохи кориці при варті рису вийде щось нове і незвичне, але дуже смачне. Дуже багато порад, по кожній спеції, яку тільки у нас можна знайти. Так, люди хто багато готує в любить це робити - може все це знають і їм буде нецікаво, але для таких як я, це корисно. Бо насправді окрім перцю, солі, коріандру і копченої паприки я завжди оминала всі інші спеції.
Книга написана наче до жінки, навіть, люди дівчинки. Спочатку, мені було ніяково, бо думала, що «ну досить, в сучасному світі чоловіки теж готують і багато, то чому в книзі звертання тільки до жіночого роду». Знайшла невеличку статтю про книгу, що Андрій Гудима писав книгу для своєї доньки. Тому і такі звертання. І наскільки я зрозуміла незадовго після підписання контракту з видавництвом ВСЛ він загинув під Бахмутом захищаючи країну. Редактори мало що змінили/відредагували у книзі, тому так і залишалась вона до доньки.
Хочу окремо відмітити оформлення: воно чудове. Гарна форма книги, софтач обкладинка, пілотний папір і неймовірні ілюстрації. Мені дуже зайшов стиль, яким відобразили спеції в інші їстівні речі, особливо, що це не просто малюнки на сторінці, а деколи розвороти або береги книги.
Я не люблю готувати, мені це не цікаво, мене обтяжує. Краще замовлю щось собі на доставку, куплю готове або не поїм взагалі. Читаючи цю книгу, в мене виникло бажання випробувати ці поради, цікаво ж. Може після додаткових знань про спеції, зʼявиться більше бажання готувати, а не відбувати повину, як я це відчуваю зараз.
Багато наче і очевидних порад, але раніше я про це не задумувалась: лавровий Ліст можна підпалити - буде ароматнішим; взагалі сухі спеції люблять легкий підігрів-просмажку; перець краще використовувати не порошковий, а розтовкти самій; яйця краще брати С2 - це будуть з молодої несушки і оминати ХL розмір; кориця що продається в кожному магазині - не справжня і не корисна, справжні корисні палички дорожчі і крихкі, а якщо додати трохи кориці при варті рису вийде щось нове і незвичне, але дуже смачне. Дуже багато порад, по кожній спеції, яку тільки у нас можна знайти. Так, люди хто багато готує в любить це робити - може все це знають і їм буде нецікаво, але для таких як я, це корисно. Бо насправді окрім перцю, солі, коріандру і копченої паприки я завжди оминала всі інші спеції.
Книга написана наче до жінки, навіть, люди дівчинки. Спочатку, мені було ніяково, бо думала, що «ну досить, в сучасному світі чоловіки теж готують і багато, то чому в книзі звертання тільки до жіночого роду». Знайшла невеличку статтю про книгу, що Андрій Гудима писав книгу для своєї доньки. Тому і такі звертання. І наскільки я зрозуміла незадовго після підписання контракту з видавництвом ВСЛ він загинув під Бахмутом захищаючи країну. Редактори мало що змінили/відредагували у книзі, тому так і залишалась вона до доньки.
Хочу окремо відмітити оформлення: воно чудове. Гарна форма книги, софтач обкладинка, пілотний папір і неймовірні ілюстрації. Мені дуже зайшов стиль, яким відобразили спеції в інші їстівні речі, особливо, що це не просто малюнки на сторінці, а деколи розвороти або береги книги.
October 10, 2024
Тепла домашня книга, «з любовʼю». Залишу на полиці поближче до кухні. Читала всю одразу, а буду ще гортати окремі спеції до настрою та готування.
Read
March 6, 2024Як шкода що людину яка так любила життя вбито.
May 23, 2024
Хочеться взяти паперовий примірник цієї книжки й пройтися східними ринками, місцевими базарами, полицями супермаркетів, сільськими генделиками, прованськими полями, оливковими садами, бабусиними грядками...
Хочеться знайти потрібну сторінку кожного разу, коли збираєшся замісити тісто, зібрати друзів, варити борщ, смажити яєчню, вибирати мед, купувати корицю, куштувати джонджолі, обирати кінзу чи петрушку, нарізати імбир, додавати паприку...
Хочеться, щоб авторове«Колись я тобі розкажу, як...» стало дійсністю, а не розбивалося об холодну реальність, понівечену війною.
«Немов – прокинься, не спи. Розворушись, рви матерію буття дальше, дивись-дивись, я даю тобі сили, борись!»
«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних.
Люби готувати.
Люби життя.»
Хочеться знайти потрібну сторінку кожного разу, коли збираєшся замісити тісто, зібрати друзів, варити борщ, смажити яєчню, вибирати мед, купувати корицю, куштувати джонджолі, обирати кінзу чи петрушку, нарізати імбир, додавати паприку...
Хочеться, щоб авторове«Колись я тобі розкажу, як...» стало дійсністю, а не розбивалося об холодну реальність, понівечену війною.
«Немов – прокинься, не спи. Розворушись, рви матерію буття дальше, дивись-дивись, я даю тобі сили, борись!»
«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних.
Люби готувати.
Люби життя.»
January 26, 2024
Це більше ніж просто книга. Це манфест любові до себе, до життя, до природи. Читається як записки від рідної людини, яка дуже про тебе дбає.
А оці ремарки від автора "я тобі потім розкажу", "потім зробимо ще ось це" викликали сльози, бо це "потім" для Андрія Гудими не настане. Це величезна несправедливість, що людина, котра так любила життя загинула через російських окупантів. Нам лишається лише уявляти наскільки прекрасні твори він міг написати.
Я проковтнула книгу за два дні і буду мабуть ще не раз її гортати.
І, так, я придбала ступку для спецій...
А оці ремарки від автора "я тобі потім розкажу", "потім зробимо ще ось це" викликали сльози, бо це "потім" для Андрія Гудими не настане. Це величезна несправедливість, що людина, котра так любила життя загинула через російських окупантів. Нам лишається лише уявляти наскільки прекрасні твори він міг написати.
Я проковтнула книгу за два дні і буду мабуть ще не раз її гортати.
І, так, я придбала ступку для спецій...
May 22, 2024
Справді чудова книга. Я очікувала коротке пояснення з використання кожної спеції, а отримала стільки нових ідей, емоцій і звичок. Кожна сторінка книги пронизана любовʼю, через що хочеться читати ще і ще.
Я відверто кажучи ніколи не цікавилася кулінарією, але коли взнала трагічну історію автора, не задумуючись придбала цю книгу, і НІ разу не шкодувала.
Тепер я горю переданим мені від автора бажанням готувати, приправляти, пробувати, помилятися і жити. Це точно a must read!
Я відверто кажучи ніколи не цікавилася кулінарією, але коли взнала трагічну історію автора, не задумуючись придбала цю книгу, і НІ разу не шкодувала.
Тепер я горю переданим мені від автора бажанням готувати, приправляти, пробувати, помилятися і жити. Це точно a must read!
January 14, 2024
Це книга - суцільне тепло і посмішки, так ніби ти читаєш щоденник дуже близької тобі людини. Ці історії наскільки цікаві і майстерні, що я б ніколи не подумала, що про їжу і спеції можна писати так чуттєво. Неймовірна книга і як боляче читати, про те що автор розкаже про дещо пізніше і усвідомлювати, що наступних текстів уже не буде.
December 22, 2023
Це є дуже гарна книжка, ніби як щоденник - з м'якою обкладинкою, на дотик як велюр, заокругленні краї із суперкрасивими ілюстраціями - її просто хочеться тримати в руках постійно.
А написано як 🥹 "маслечко, курочка, яйоли" - я не знала пана Андрія, але в мене ніби є близький друг-кулінар. (От єдине - книжка спрямована на читачок 🙂 але я впевнена, що багато читців теж її прочитають)
Я завжди буду вдячна, що він змін написати цю книгу в такий час і залишити частинку себе для нас
І завжди пам'ятатиму чому це єдина книга, яку він видасть
А написано як 🥹 "маслечко, курочка, яйоли" - я не знала пана Андрія, але в мене ніби є близький друг-кулінар. (От єдине - книжка спрямована на читачок 🙂 але я впевнена, що багато читців теж її прочитають)
Я завжди буду вдячна, що він змін написати цю книгу в такий час і залишити частинку себе для нас
І завжди пам'ятатиму чому це єдина книга, яку він видасть
January 1, 2024
Ця книжка — ідеально, щоб відпочити душею і тілом. Вона ніби обіймає тебе і каже, що все буде добре. Рада, що останнє прочитане у 2023 році було саме таким.
А взагалі — автор з гумором, іронією та теплотою розповідає про спеції та кулінарні секрети. І ще тут дуууже гарні ілюстрації.
Я якраз з тих людей які на базарі можуть відрізнити хіба що кріп і петрушку, тому для мене це було ще й супер пізнавально.
Але раджу її навіть не заради цього, тут головне атмосфера:)
А взагалі — автор з гумором, іронією та теплотою розповідає про спеції та кулінарні секрети. І ще тут дуууже гарні ілюстрації.
Я якраз з тих людей які на базарі можуть відрізнити хіба що кріп і петрушку, тому для мене це було ще й супер пізнавально.
Але раджу її навіть не заради цього, тут головне атмосфера:)
November 27, 2023
Дуже тепла і добра книжка. Для тих, хто така само любить їжу і смаки життя це буде особлива медитативна річ. Те з якою теплотою автор пише про петрушку, чебрець та любисток відгукнеться в серці кожного, хто хоч раз готував.
Єдина проблема полягає в тому, що не знаєш, що робити, чи насолоджуватися історіями, чи записувати безцінні поради та ідеї.
Єдина проблема полягає в тому, що не знаєш, що робити, чи насолоджуватися історіями, чи записувати безцінні поради та ідеї.
July 8, 2025
Чудова книга! Неймовірний талант – весь свій життєвий досвід, здобуті професійні знання, гумор і спогади з мандрівок вкласти у 69 коротких історій. Я захоплено перегортала сторінки, бо кожна з історій була новим оповіданням, порадою, рецептом, спогадом чи може навіть інструкцією, наприклад з використання духовки
Найбільш улюбленою мені стала історія про розмарин, «зелень, яка чекає тебе і твого приїзду»
Оформлення, ілюстрації, текст то друкованим, то рукописним шрифтом – в цьому виданні все гармонійне. Ідеально для подарунка любителям художки чи нонфіку, мандрів, душевних розмов, кулінарії і просто естетично красивої літератури.
Найбільш улюбленою мені стала історія про розмарин, «зелень, яка чекає тебе і твого приїзду»
Оформлення, ілюстрації, текст то друкованим, то рукописним шрифтом – в цьому виданні все гармонійне. Ідеально для подарунка любителям художки чи нонфіку, мандрів, душевних розмов, кулінарії і просто естетично красивої літератури.
December 31, 2023
Яке щемне закінчення року разом з книгою Андрія Гудими. Такі зворушливі, справжні та чутливі описи. І так жаль, що інших вже не буде. Книга стане моїм оберегом, вона вже ним є. Пам'ятатиму Андрія, якого не знала, але відчула з кожної сторінки його книги.
October 14, 2023
Дуже затишна і тепла оповідка. Зігріває холодними осінніми вечорами та надихає піти на кухню та намагічити щось із порадженого.
January 3, 2024
Шкода, що автор загинув влітку під Бахмутом. Дізналася з відгуку нижче... Тому 4, а не нижче.
Книга красива. Гарний шрифт, ілюстрації, позитив.
Але... Книга недопрацьована. Часом здається, що це щоденник, в інших розділах — що це з переписки з подругою. То вона спить поряд, то він вже розказував (?!)
Я шось не зрозуміла цього всього.
Книга красива. Гарний шрифт, ілюстрації, позитив.
Але... Книга недопрацьована. Часом здається, що це щоденник, в інших розділах — що це з переписки з подругою. То вона спить поряд, то він вже розказував (?!)
Я шось не зрозуміла цього всього.
December 30, 2023
Неймовірно ніжний, теплий і милий текст. Сама книга - суцільне задоволення. Цупкий папір, неймовірні ілюстрації, дотепна і смачна оповідь від автора.
August 1, 2025
Ось і закінчилась моя чудова подорож з цією книжкою. Як воно в кінці? — приємно, тепло, трошки ніяково, але дуже затишно, трошки кольорово, трошки сумно, а десь є навіть відголосок злості.
Андрій Гудима — невідома для мене людина. Він автор цієї унікальної книги. Але, на жаль, єдиної книги, яка вийшла з-під його пера. Хотілось би сказати, що це тому, що він закінчив свою письменницьку кар’єру, але причина гірша — Андрія більше немає в живих.
Коли я читала книгу, то ніколи б так не сказала, адже вона промовляє — в кожній сторінці Андрій говорить. І таке відчуття, наче саме до тебе. Я знаю, що книжка для його доньки Юлії, і через це трохи в кінці стало ніяково, бо відчуття, наче ти доторкнувся до чогось дуже інтимного, дуже особистого — до чогось, що може бути лише між батьком та донькою. В той же час, коли читаєш, то відчуття, що головна героїня (якої по суті немає в книзі, вона скоріше щось незриме на кожній сторінці) — це не просто донька чи читачка, це якийсь більший образ. Образ, до якого спрямована любов, почуття, теплота. Образ, який може бути навіть відображенням того, як саме Андрій любив кухню.
У книзі 69 розділів, як ви могли здогадатися з назви. Але тут не лише про спеції — тут про все. Тут і трохи гумору, і трохи історії, і дрібка порад, які ти точно не забудеш, і дуже-дуже багато саме смаків. Так, ти можеш спробувати лизнути сторінку книжки й відчути нічого, окрім паперу, але читаючи, у тебе в роті з’явиться присмак кожної спеції, яку описав Андрій — навіть зможеш відчути запах. Це дивно і трохи навіть магічно, але саме так було в мене. А чому? Бо людина, яка написала ці слова, вклала в них дуже багато. Це не просто якісь сухі енциклопедичні дані — це життя. Книга про життя, про любов, про подорожі. Книга і є саме життя.
Цікаво, що в книзі все трохи переплутано, бо тут здається, що є все: спеції нашого регіону, неочікувано — грузинські, пряні арабські, а потім різко — розповідь про базар. Таке відчуття, що автор не хотів якось класифікувати те, про що розповідав, не хотів говорити про щось окремо — він хотів говорити про те, про що хоче серце саме зараз. І ось так — історія його серця достукується до серця кожного нового читача. Для себе я зробила купку приміток: що купити, що спробувати, як що тримати, коли що додавати. Впевнена, що тут багато всього, і колись я прочитаю книгу ще раз — а може, просто полистаю, бо ілюстрації чудові. Вони, до речі, є до кожного розділу.
А мова! Я щиро відчула захват від кожного слова, бо тут немає тієї самої чистої літературної мови — тут розмовна мова. Така, якою я спілкуюсь на вулиці. Саме такою, якою бабуся на базарі мені продасть черемшу. Саме такою, якою я буду розповідати мамі, чого на Трійцю шукаю саме любисток. І найцікавіше — на всі слова автора хотілося щось відповісти. Такий собі німий діалог, який не потребує слів. Він є у повітрі, але ніхто про нього не знає.
Після прочитання мені дуже захотілося дізнатися більше про цю людину. Було відчуття, що ми вже поговорили — і захотілося продовжити розмову. Тож я почитала трохи відгуків про Андрія від його сім’ї та друзів. І знаєте — саме таким я його і уявляла, як його описали. Саме така людина поділилася зі мною своїми секретами.
Війна забрала ще одного талановитого сина нашої країни. Але частинка його серця розбилась на малесенькі шматочки — і тепер живе разом з кожним читачем, котрий відкриває його книгу.
Отож, можна говорити довго, але якщо коротко:
М’ята — заспокоює. Меліса — тонізує. Базар — як стосунки. А от сушити волосся в духовці — погана ідея. :)
Андрій Гудима — невідома для мене людина. Він автор цієї унікальної книги. Але, на жаль, єдиної книги, яка вийшла з-під його пера. Хотілось би сказати, що це тому, що він закінчив свою письменницьку кар’єру, але причина гірша — Андрія більше немає в живих.
Коли я читала книгу, то ніколи б так не сказала, адже вона промовляє — в кожній сторінці Андрій говорить. І таке відчуття, наче саме до тебе. Я знаю, що книжка для його доньки Юлії, і через це трохи в кінці стало ніяково, бо відчуття, наче ти доторкнувся до чогось дуже інтимного, дуже особистого — до чогось, що може бути лише між батьком та донькою. В той же час, коли читаєш, то відчуття, що головна героїня (якої по суті немає в книзі, вона скоріше щось незриме на кожній сторінці) — це не просто донька чи читачка, це якийсь більший образ. Образ, до якого спрямована любов, почуття, теплота. Образ, який може бути навіть відображенням того, як саме Андрій любив кухню.
У книзі 69 розділів, як ви могли здогадатися з назви. Але тут не лише про спеції — тут про все. Тут і трохи гумору, і трохи історії, і дрібка порад, які ти точно не забудеш, і дуже-дуже багато саме смаків. Так, ти можеш спробувати лизнути сторінку книжки й відчути нічого, окрім паперу, але читаючи, у тебе в роті з’явиться присмак кожної спеції, яку описав Андрій — навіть зможеш відчути запах. Це дивно і трохи навіть магічно, але саме так було в мене. А чому? Бо людина, яка написала ці слова, вклала в них дуже багато. Це не просто якісь сухі енциклопедичні дані — це життя. Книга про життя, про любов, про подорожі. Книга і є саме життя.
Цікаво, що в книзі все трохи переплутано, бо тут здається, що є все: спеції нашого регіону, неочікувано — грузинські, пряні арабські, а потім різко — розповідь про базар. Таке відчуття, що автор не хотів якось класифікувати те, про що розповідав, не хотів говорити про щось окремо — він хотів говорити про те, про що хоче серце саме зараз. І ось так — історія його серця достукується до серця кожного нового читача. Для себе я зробила купку приміток: що купити, що спробувати, як що тримати, коли що додавати. Впевнена, що тут багато всього, і колись я прочитаю книгу ще раз — а може, просто полистаю, бо ілюстрації чудові. Вони, до речі, є до кожного розділу.
А мова! Я щиро відчула захват від кожного слова, бо тут немає тієї самої чистої літературної мови — тут розмовна мова. Така, якою я спілкуюсь на вулиці. Саме такою, якою бабуся на базарі мені продасть черемшу. Саме такою, якою я буду розповідати мамі, чого на Трійцю шукаю саме любисток. І найцікавіше — на всі слова автора хотілося щось відповісти. Такий собі німий діалог, який не потребує слів. Він є у повітрі, але ніхто про нього не знає.
Після прочитання мені дуже захотілося дізнатися більше про цю людину. Було відчуття, що ми вже поговорили — і захотілося продовжити розмову. Тож я почитала трохи відгуків про Андрія від його сім’ї та друзів. І знаєте — саме таким я його і уявляла, як його описали. Саме така людина поділилася зі мною своїми секретами.
Війна забрала ще одного талановитого сина нашої країни. Але частинка його серця розбилась на малесенькі шматочки — і тепер живе разом з кожним читачем, котрий відкриває його книгу.
Отож, можна говорити довго, але якщо коротко:
М’ята — заспокоює. Меліса — тонізує. Базар — як стосунки. А от сушити волосся в духовці — погана ідея. :)
February 1, 2025
Книжка прекрасна, чудова, неймовірна. Починаючи з оформлення. Приємна на дотик обкладинка, заокруглені кутики сторінок, прекрасний папір, неймовірні малюнки. Через малюнки я ніби відчувала спеції, які на них зображенні.
Це 69 історій про різні спеції, та не тільки спеції. В кожній історії розлита любов, доброта, ніжність, гумор. Лишають по собі приємний післясмак, не хочеться поспішати, хочеться смакувати ці історії. Час від часу до них повертаючись. Це смак не лише для тіла, але й головним чином - для душі. А також почуття гумору автора, яким він приправляє свої розповіді, також надає цій страві (книжці) унікальності. Так ніби я спілкуюся із добрим другом через сторінки цієї книги.
Невимовно боляче і шкода, що автор загинув на війні. І тому почуття від цієї книги це одночасно туга і журба, а также радість, насолода і натхнення. І як це все поєднати ?!
"Обов'язково спробуй. Вода і так смачна. А я розказав, як зробити її розкішною. "
"Відвар чебрецю без надміру алко - дивний і цікавий ефект для чоловіків... Образно кажучи, найшвидша мишка Мексики покине твою спальню."
"Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якшо вона не приправлена головною спецією із тут описаних.
Люби готувати.
Люби життя."
Це 69 історій про різні спеції, та не тільки спеції. В кожній історії розлита любов, доброта, ніжність, гумор. Лишають по собі приємний післясмак, не хочеться поспішати, хочеться смакувати ці історії. Час від часу до них повертаючись. Це смак не лише для тіла, але й головним чином - для душі. А також почуття гумору автора, яким він приправляє свої розповіді, також надає цій страві (книжці) унікальності. Так ніби я спілкуюся із добрим другом через сторінки цієї книги.
Невимовно боляче і шкода, що автор загинув на війні. І тому почуття від цієї книги це одночасно туга і журба, а также радість, насолода і натхнення. І як це все поєднати ?!
"Обов'язково спробуй. Вода і так смачна. А я розказав, як зробити її розкішною. "
"Відвар чебрецю без надміру алко - дивний і цікавий ефект для чоловіків... Образно кажучи, найшвидша мишка Мексики покине твою спальню."
"Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якшо вона не приправлена головною спецією із тут описаних.
Люби готувати.
Люби життя."
February 28, 2025
"69 спецій для Серця"- наче діалог з кращим другом. Легкий, невимушений, з гумором та посмішками.
В книжці ви знайдете опис і використання смачних, цінних спецій, які будуть доповнювати ваші страви на кухні. Під їх призмою ховається - велика жага до життя та любов до нього.
Особливо сподобились ілюстрації. Наче акварельні малюнки всередині книги, які тільки доповнюють розповідь та допомагають краще сприймати інформацію. Бо з власного досвіду можу сказати, що асоціативний ряд засвоюється і залишається довше в нашій пам'яті. Що говорити про корисні поради у тексті. Повірте, над деякими з них, як кухар, я навіть не замислювалась.
Але повністю згодна з автором, що час додавання і правильне використання той, чи іншої спеції має свою цінність у якості й кінцевому смаку страви.
Стиль написання тексту в Андрія особлива. Під час читання ти будеш пройматися теплом людини, ловити приємні компліменти на свій рахунок і записувати усі настанови.
"Якщо твоя кохана людина зненацька почала втрачати волосся - кажуть розумні жінки, що відвар цієї трави часто-густо робив з лисих одоробл волосатих чупакабр."
"Сир і вино ти сама купиш, бо маєш в тому розуміння."
Це певна розмова за чашкою кави і ви захочете повторювати її та згадувати ще раз, і ще раз.
В книжці ви знайдете опис і використання смачних, цінних спецій, які будуть доповнювати ваші страви на кухні. Під їх призмою ховається - велика жага до життя та любов до нього.
Особливо сподобились ілюстрації. Наче акварельні малюнки всередині книги, які тільки доповнюють розповідь та допомагають краще сприймати інформацію. Бо з власного досвіду можу сказати, що асоціативний ряд засвоюється і залишається довше в нашій пам'яті. Що говорити про корисні поради у тексті. Повірте, над деякими з них, як кухар, я навіть не замислювалась.
Але повністю згодна з автором, що час додавання і правильне використання той, чи іншої спеції має свою цінність у якості й кінцевому смаку страви.
Стиль написання тексту в Андрія особлива. Під час читання ти будеш пройматися теплом людини, ловити приємні компліменти на свій рахунок і записувати усі настанови.
"Якщо твоя кохана людина зненацька почала втрачати волосся - кажуть розумні жінки, що відвар цієї трави часто-густо робив з лисих одоробл волосатих чупакабр."
"Сир і вино ти сама купиш, бо маєш в тому розуміння."
Це певна розмова за чашкою кави і ви захочете повторювати її та згадувати ще раз, і ще раз.
June 8, 2024
Далеко в горах, сидячи під пекучим сонцем, відчуваючи як холодний вітерець розвіює волосся, розглядаючи кожну травинку і квіточку, хочеться цитувати кожне речення. І запам‘ятати його назавжди, щоб в хвилину великої потреби, коли ти на базарі вибираєш базилік і петрушку, не схибити і точно скористатися секретом з книжки.
Не історія, не розповідь, а відверта розмова. Про секрети спецій і трав, які батько мав передати своїй донечці, або брат — сестричці. Ніби теплі обійми, які з нетерпінням чекаєш після довгої розлуки. Таку книжку хочеться закарбувати в пам‘яті, як найкращий спогад літа або перший запах весни або сонячний день взимку.
Таку книжку могла написати тільки людина з великим серцем. Так відчувати і так трепетно описувати кожну дрібничку – від маленького перчика до цілого яйця, могла тільки людина, яка любила життя.
Тримати примірник вдома – це суцільне задоволення. Знати, що вона лежить на полиці і можна буде підглянути, щоб скористатися порадою автора – це велика розкіш.
📄 «На урвищі над морем — підставляй обличчя танучому сонцю,
у потягу, що, як завжди, везе тебе від мене
— тримай у кишені цибулину, ніж і сіль.»
Не історія, не розповідь, а відверта розмова. Про секрети спецій і трав, які батько мав передати своїй донечці, або брат — сестричці. Ніби теплі обійми, які з нетерпінням чекаєш після довгої розлуки. Таку книжку хочеться закарбувати в пам‘яті, як найкращий спогад літа або перший запах весни або сонячний день взимку.
Таку книжку могла написати тільки людина з великим серцем. Так відчувати і так трепетно описувати кожну дрібничку – від маленького перчика до цілого яйця, могла тільки людина, яка любила життя.
Тримати примірник вдома – це суцільне задоволення. Знати, що вона лежить на полиці і можна буде підглянути, щоб скористатися порадою автора – це велика розкіш.
📄 «На урвищі над морем — підставляй обличчя танучому сонцю,
у потягу, що, як завжди, везе тебе від мене
— тримай у кишені цибулину, ніж і сіль.»
Displaying 1 - 30 of 58 reviews