69 спецій для серця

by Андрій Гудима, Світлана Фесенко (Illustrator), Анастасія Старко (Illustrator)

Яка головна спеція твого життя? Чим і як ти присмачуєш страву свою на щодень? Яка тобі сіль пасує? А який ти перчик? А ягідка? А гриб ти як готуєш? А тісто?! Не вмієш тісто?! То ось же! Ось прочитай, Серце, як тобі бути, як тобі жити, слухати Ластівок, ловити моменти, вибирати спеції, давати лад у кухні, готувати, шанувати, частувати і… смакувати щастя. Смакувати щастя, попри все.

У цій книзі — кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими — Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив.

«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних». Усе минуще, а Любов — ніколи не перестає і не минає. І наповнює життя справжнім смаком.

Genres: Nonfiction, Ukrainian Literature, Cooking, Food

224 pages, Hardcover

First published January 1, 2023

Reviews

[Nashelito · Rating 5 out of 5]

Вже забираючи цю книгу з поштомата я не зміг стримати сліз. Я був знайомий з Андрієм Гудимою особисто але дуже побіжно – одного разу на Форумі Видавців у Львові зібралися любителі писанини в фейсбуці аби поговорити про ці писання під модерацією Гаськи Шиян. Однією з учасників тієї зустрічі була Женя Кузнєцова – тепер авторка бестселерів "Готуємо в журбі", "Спитайте Мієчку" та "Драбина". Серед таких поціновувачів блогерського письма був і львів'янин Андрій Гудима – його дописи в фейсбук завжди пронизували якоюсь граничною ніжністю і любов'ю до життя. 

Коли я вперше взяв до рук "69 спецій для серця", мені стало  водночас і боляче, і світло. Боляче, бо Андрій не дожив до виходу своєї першої і тепер, на жаль, єдиної книги – цього літа він загинув під Бахмутом. А світло, бо книга вийшла дуже тепла, ніжна, наповнена його особливим відчуттям життя, пронизана любов'ю і дуже-дуже красива.

Я читав її два дні, хоч міг би прочитати і за один вечір, позаяк відірватися від неї – неможливо. А читаючи, час від часу плакав – від нестерпності його любові, від надміру його ніжності, від того, що він більше нічого не напише і не проживе жодної миті життя, раніше такого наповненого смаками, запахами, світлом і теплом.

Цю книгу можна і треба буде перечитувати. Можливо варто одразу купити два примірника, нехай один із них вбирає в себе сліди масних пальців, просякає соками ягід, трав та овочів, забарвлюється кольорами куркуми або паприки, наповниться есенцією життя, стане свідком чиїхось великих кулінарних перемог або скромних шедеврів, підказує, як кожну мить прожити наповнено і неповторно.

Кожна із 69 спецій для серця розкривається   поступово, наповнюючи довколішний світ загалом і твою маленьку кухню казковим різноманіттям запахув, огортає твої смакові рецептори вибуховими або вкрай тонкими враженнями, аж доки не відчуєш, як крізь кожну твою клітину, з усіх пор і шпарин, всюди одразу і повсякчас, як невпинно горлом іде любов.

[Enotka · Rating 5 out of 5]

Це не суцільна історія, але червона лінія одна - любіть життя. Те, як воно пахне, як воно смакує.
Надзвичайно щемка книжка. Аж боляче читати.

[Ю. · Rating 5 out of 5]

ця книжка, ніби короткі голосові повідомлення, записані вночі від близької людини, яка, хочеться, вірити, у чергових мандрах. про те, що люблять, тому, кого люблять, тому, що люблять. це будуть ті самі повідомлення, які прослуховуєш зранку, ледь прокинувшись, і заварюючи в турці каву, обовʼязково згадаєш потягнутись по зернятко кардамону. дотепна, красиво ілюстрована, пізнавальна, іронічна й надзвичайно життєствердна. книжка, яку варто мати вдома, й розгортати перед походом на базар, перед черговою покупкою сезонних овочів або авокадо, і навіть пізньої осені, коли застуда от-от схопить, й раптом згадуєш про такий помічний імбир. найголовніше - не забувайте до усього цього добавляти дрібку любові.

[Понкратова Людмила · Rating 5 out of 5]

Як же це написано ♥️ З любов'ю і ніжністю розповідає Андрій про кожну спецію, кожний овоч, кожний соус, кожну рослину... І робить це для своєї донечки ♥️
Крім того, що це така своєрідна міні-енциклопедія з додавання спецій і готування, це ще й уявна розмова з близькою людиною, поради, порівняння неймовірні, гумор, лірика, щемливість і проникливість...
Одна з найкращих книг взагалі.
Дуже шкода, що Андрій не встигнув побачити свій твір, не дочекався, віддавши своє життя за Україну 🙏 Світла пам'ять автору книги Андрію Гудимі...

[Iryna · Rating 5 out of 5]

Так щиро, з такою любовʼю і відвертістю! І так болить велика втрата. Люби життя!

[Vanya Hrynkiv · Rating 4 out of 5]

Книжка читається так ніби батько спілкується з донею і вчить її готувати, а знаючи, що автор загинув то читати таке стає більш чуттєво.
Загалом читається легко, прекрасні ілюстрації, дуже затишно і прочитав всього за день.

З недоліків для мене це те, що тут набагато цікавої й корисної інформації, я розумію, що це кулінарія, але тут дуже коротко про все, і мало чого я собі толком виніс. По суті автор просто художньо змальовує продукти і розказує з чим вони поєднуються. Тому корисної або цікавої інформації, яку я очікую читаючи нон-фікшн тут не багато.

А зі сторони фікшену тут немає історії як такої, лише стиль написання.

Але загалом книжка чудова, читається на одному подиху.

[Khrystyna · Rating 5 out of 5]

Це прекрасний любовний лист травам та кулінарній справі, який автор залишив нам посмертно, загинувши на війні з російськими окупантами..

Розтопи шматочок масла. Невеличка температура.
Можна з пелюстками часнику. І плавно у цій купелі обсмаж гілочку розмарину.
Недовго, чуть, до легкого хрумкоту. От тепер дійсно можна прикрасити щойно спечене м'ясо.
Ну і рибоньку. Як вони одне без одного?
Секрет: не змішуй з лавровим листом.
Вони сваряться, і тобі може бути занадто тих сварок.
*Насправді це дуже самотня трава. І тому сильна.
Як і ти.

[Kasiastarko · Rating 4 out of 5]

красива і сумна книжка. автор загинув, а книжка вийшла опісля. сподобалася форма — звернення батька до юної доньки.

зняла бал за сексизм.

[Iryna Boliubakh · Rating 5 out of 5]

Ця книжка не про спеції. Ця книжка про любов: до себе, до людей, до мандрів, до новизни й експериментів. Ця книжка про довіру до світу і до власних смакових рецепторів. Вона щемка, тепла, написана з ніжністю і гумором. Устократ болячіше від того, що автора вже з нами немає, бо ця книжка - це ще й свідчення його творчості і потенціалу, вбитого так рано і несправедливо ницим ворогом.

Я читала її по спеції за раз, щоб посмакувати кожним словом.

100/5, перечитуватиму, коли ставатиме особливо сумно.

[Vlada · Rating 5 out of 5]

«Ніяка праця не варта витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією з тих, що описані тут.
Люби готувати.
Люби життя».

Дивовижно, як навіть не знаючи автора, можна відчути тепло та щирість, які він випромінював — лише через сторінки книги. І так несправедливо й боляче, що такі люди гинуть від рук російської нечисті.

Автор так і не побачив свою книгу, але встиг розповісти про різні трави та спеції, які підходять для підсилення смаку, лікування, профілактики й навіть пристрасті. Він переконав мене придбати ступку для перетирання спецій, а не купувати вже готові в пакетиках. Я виписала чимало спецій, на які тепер буду полювати.

Тепер хочу спробувати коріандр зі стравою з гарбуза, приготувати аджику з келихом вина в руці (а я навіть його не п’ю), зробити пасту з нуля, запекти часник і намазати його на житній хліб, а також помити волосся відваром із шавлії.

Пан Андрій нагадав знову пити воду з яблучним оцтом і підказав, що можна замінювати оцет на куркуму чи іноді мед. І я геть забула про горіхи, залиті медом — тепер зроблю їх знову й спробую підсмажити з сіллю, як написано в книзі.

Для мене, людини, яка не дуже вміє готувати �� не розбирається у всіх цих спеціях, ця книга була надзвичайно корисною. А ще вона легка, з нотками гумору та життєвої філософії.

Книга прекрасна, зверніть увагу.

[Olga · Rating 5 out of 5]

Чудова книга! Допоможе відчути смак життя)

[Olha Prots · Rating 5 out of 5]

Книжка - суцільне тепло і любов. Багацько гарних порад у скриньку і так хочеться зараз же спробувати все
І як болить що країна гній знищує нас, і автор не дожив до виходу книжки ❤️‍🩹❤️‍🩹❤️‍🩹

[Oksana · Rating 5 out of 5]

дуже тепла та світла книжка, приємна на дотик, для очей і вже своїм текстом приємна для серця і душі. дуже жаль, що її було так мало, і що автор вже нічого не напише...

[Daria Bezzub · Rating 5 out of 5]

Так, дійсно, у книзі 69 розділів і майже всі вони про спеції. Чому майже всі? Бо є кілька розділів про яйця, кабачки, тісто і розділ про життя.

Я не люблю готувати, мені це не цікаво, мене обтяжує. Краще замовлю щось собі на доставку, куплю готове або не поїм взагалі. Читаючи цю книгу, в мене виникло бажання випробувати ці поради, цікаво ж. Може після додаткових знань про спеції, зʼявиться більше бажання готувати, а не відбувати повину, як я це відчуваю зараз.

Багато наче і очевидних порад, але раніше я про це не задумувалась: лавровий Ліст можна підпалити - буде ароматнішим; взагалі сухі спеції люблять легкий підігрів-просмажку; перець краще використовувати не порошковий, а розтовкти самій; яйця краще брати С2 - це будуть з молодої несушки і оминати ХL розмір; кориця що продається в кожному магазині - не справжня і не корисна, справжні корисні палички дорожчі і крихкі, а якщо додати трохи кориці при варті рису вийде щось нове і незвичне, але дуже смачне. Дуже багато порад, по кожній спеції, яку тільки у нас можна знайти. Так, люди хто багато готує в любить це робити - може все це знають і їм буде нецікаво, але для таких як я, це корисно. Бо насправді окрім перцю, солі, коріандру і копченої паприки я завжди оминала всі інші спеції.

Книга написана наче до жінки, навіть, люди дівчинки. Спочатку, мені було ніяково, бо думала, що «ну досить, в сучасному світі чоловіки теж готують і багато, то чому в книзі звертання тільки до жіночого роду». Знайшла невеличку статтю про книгу, що Андрій Гудима писав книгу для своєї доньки. Тому і такі звертання. І наскільки я зрозуміла незадовго після підписання контракту з видавництвом ВСЛ він загинув під Бахмутом захищаючи країну. Редактори мало що змінили/відредагували у книзі, тому так і залишалась вона до доньки.

Хочу окремо відмітити оформлення: воно чудове. Гарна форма книги, софтач обкладинка, пілотний папір і неймовірні ілюстрації. Мені дуже зайшов стиль, яким відобразили спеції в інші їстівні речі, особливо, що це не просто малюнки на сторінці, а деколи розвороти або береги книги.

[Inna Varenytsia · Rating 5 out of 5]

Тепла домашня книга, «з любовʼю». Залишу на полиці поближче до кухні. Читала всю одразу, а буду ще гортати окремі спеції до настрою та готування.

[Iryna Chernyshova]

Як шкода що людину яка так любила життя вбито.

[Oleksandra Goncharenko · Rating 5 out of 5]

Хочеться взяти паперовий примірник цієї книжки й пройтися східними ринками, місцевими базарами, полицями супермаркетів, сільськими генделиками, прованськими полями, оливковими садами, бабусиними грядками...

Хочеться знайти потрібну сторінку кожного разу, коли збираєшся замісити тісто, зібрати друзів, варити борщ, смажити яєчню, вибирати мед, купувати корицю, куштувати джонджолі, обирати кінзу чи петрушку, нарізати імбир, додавати паприку...

Хочеться, щоб авторове«Колись я тобі розкажу, як...» стало дійсністю, а не розбивалося об холодну реальність, понівечену війною.

«Немов – прокинься, не спи. Розворушись, рви матерію буття дальше, дивись-дивись, я даю тобі сили, борись!»

«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних.
Люби готувати.
Люби життя.»

[Anna Khomiuk · Rating 5 out of 5]

Це більше ніж просто книга. Це манфест любові до себе, до життя, до природи. Читається як записки від рідної людини, яка дуже про тебе дбає.
А оці ремарки від автора "я тобі потім розкажу", "потім зробимо ще ось це" викликали сльози, бо це "потім" для Андрія Гудими не настане. Це величезна несправедливість, що людина, котра так любила життя загинула через російських окупантів. Нам лишається лише уявляти наскільки прекрасні твори він міг написати.
Я проковтнула книгу за два дні і буду мабуть ще не раз її гортати.
І, так, я придбала ступку для спецій...

[Karina · Rating 4 out of 5]

Справді чудова книга. Я очікувала коротке пояснення з використання кожної спеції, а отримала стільки нових ідей, емоцій і звичок. Кожна сторінка книги пронизана любовʼю, через що хочеться читати ще і ще.

Я відверто кажучи ніколи не цікавилася кулінарією, але коли взнала трагічну історію автора, не задумуючись придбала цю книгу, і НІ разу не шкодувала.

Тепер я горю переданим мені від автора бажанням готувати, приправляти, пробувати, помилятися і жити. Це точно a must read!

[Ira Kalyta · Rating 5 out of 5]

Це книга - суцільне тепло і посмішки, так ніби ти читаєш щоденник дуже близької тобі людини. Ці історії наскільки цікаві і майстерні, що я б ніколи не подумала, що про їжу і спеції можна писати так чуттєво. Неймовірна книга і як боляче читати, про те що автор розкаже про дещо пізніше і усвідомлювати, що наступних текстів уже не буде.

[Marian · Rating 5 out of 5]

Легеньке і приємне читання про кухню, життя, та спеції

[Marta · Rating 5 out of 5]

Це є дуже гарна книжка, ніби як щоденник - з м'якою обкладинкою, на дотик як велюр, заокругленні краї із суперкрасивими ілюстраціями - її просто хочеться тримати в руках постійно.
А написано як 🥹 "маслечко, курочка, яйоли" - я не знала пана Андрія, але в мене ніби є близький друг-кулінар. (От єдине - книжка спрямована на читачок 🙂 але я впевнена, що багато читців теж її прочитають)

Я завжди буду вдячна, що він змін написати цю книгу в такий час і залишити частинку себе для нас
І завжди пам'ятатиму чому це єдина книга, яку він видасть

[Софійка Лучкевич · Rating 5 out of 5]

Ця книжка — ідеально, щоб відпочити душею і тілом. Вона ніби обіймає тебе і каже, що все буде добре. Рада, що останнє прочитане у 2023 році було саме таким.

А взагалі — автор з гумором, іронією та теплотою розповідає про спеції та кулінарні секрети. І ще тут дуууже гарні ілюстрації.

Я якраз з тих людей які на базарі можуть відрізнити хіба що кріп і петрушку, тому для мене це було ще й супер пізнавально.

Але раджу її навіть не заради цього, тут головне атмосфера:)

[Vlad Kiorsak · Rating 5 out of 5]

Дуже тепла і добра книжка. Для тих, хто така само любить їжу і смаки життя це буде особлива медитативна річ. Те з якою теплотою автор пише про петрушку, чебрець та любисток відгукнеться в серці кожного, хто хоч раз готував.

Єдина проблема полягає в тому, що не знаєш, що робити, чи насолоджуватися історіями, чи записувати безцінні поради та ідеї.

[Mariana · Rating 5 out of 5]

Чудова книга! Неймовірний талант – весь свій життєвий досвід, здобуті професійні знання, гумор і спогади з мандрівок вкласти у 69 коротких історій. Я захоплено перегортала сторінки, бо кожна з історій була новим оповіданням, порадою, рецептом, спогадом чи може навіть інструкцією, наприклад з використання духовки

Найбільш улюбленою мені стала історія про розмарин, «зелень, яка чекає тебе і твого приїзду»

Оформлення, ілюстрації, текст то друкованим, то рукописним шрифтом – в цьому виданні все гармонійне. Ідеально для подарунка любителям художки чи нонфіку, мандрів, душевних розмов, кулінарії і просто естетично красивої літератури.

[Tetiana Polianska · Rating 5 out of 5]

Яке щемне закінчення року разом з книгою Андрія Гудими. Такі зворушливі, справжні та чутливі описи. І так жаль, що інших вже не буде. Книга стане моїм оберегом, вона вже ним є. Пам'ятатиму Андрія, якого не знала, але відчула з кожної сторінки його книги.

[Марина Наконечна · Rating 5 out of 5]

Дуже затишна і тепла оповідка. Зігріває холодними осінніми вечорами та надихає піти на кухню та намагічити щось із порадженого.

[Iryna Tymoshchenko · Rating 2 out of 5]

Дуже дивна книга, я так і не вловила задуму. Хіба що купа сексизму і інфантилізації співрозмовниці. На початку взагалі думала, що він там до доньки звертається, а потім якось стало незручно від такої кількості сексуалізації їжі. Слово пипки чи не на кожній другій сторінці.

Автор плутається в термінах квашені-мариновані, та й інших «узагальнень» дуже багато. Якось дивно.

Не треба так. Те, що автор віддав своє життя на війні, не робить текст автоматично хорошим. Впевнена, він мав багато інших чеснот, бо ж багато людей з теплом його згадують. Та це аж ніяк не робить пиптикотекст хорошим.

[Nadiezhda Iryna · Rating 4 out of 5]

Шкода, що автор загинув влітку під Бахмутом. Дізналася з відгуку нижче... Тому 4, а не нижче.
Книга красива. Гарний шрифт, ілюстрації, позитив.
Але... Книга недопрацьована. Часом здається, що це щоденник, в інших розділах — що це з переписки з подругою. То вона спить поряд, то він вже розказував (?!)
Я шось не зрозуміла цього всього.

[Maryana Horlach · Rating 5 out of 5]

Неймовірно ніжний, теплий і милий текст. Сама книга - суцільне задоволення. Цупкий папір, неймовірні ілюстрації, дотепна і смачна оповідь від автора.