6/10
Було складно визначитись з оцінкою, бо друга частина сподобалась мені трошки менше, ніж перша, і я вже декілька разів змінювала оцінку з 3 на 4 і назад.
Що мені сподобалось?
✨ теми, ідеї та внутрішні переживання героїв
Кохання, обов’язок та самопожертва. Вплив війни та травми, а також намагання впоратись з внутрішніми демонами, які можуть бути значно небезпечнішими за зовнішнього ворога. Пошук свого місця та призначення, а також спроба відновити те, що було втрачено.
Особисто мені те, що відчували герої, було значно цікавішим, ніж те, що відбувалось у сюжеті.
💫 простий світоустрій
Для когось це може здатись мінусом, але мені і моїм досі натягнутим стосункам з фентезі це було як котику сметанка - дуже простий і зрозумілий світ, досить передбачуваний сюжет, читалось максимально легко і швидко, я просто відпочивала з цією книжкою.
🤍 знайдена родина
Були жарти, які мені прям дуже сподобались, особливо на початку. А динаміка між другорядними героями була іноді навіть цікавішою, ніж розвиток головної любовної лінії. Я навіть шкодувала, що Алесси та Данте дуже багато, а всіх інших героїв мало, хоча вони чудові.
Що мені не дуже сподобалось?
🍂 темп оповіді та розвиток сюжету
Частина книжки настільки повільна, позбавлена подій та перенасичена не завжди виправданими емоційними кризами героїв, що здається відверто затягнутою і моментами не дуже цікавою. В той час як інша частина книжки (фінальна) здається трохи обрізаною. Що підводить нас до наступного пункту.
📚 фінал
Я не дуже велика фанатка концепції «ігор богів» в цілому, а в цій книжці я наприкінці залишилась навіть розчарована тим, як все розвернулось, бо очікувала більш масштабного та непередбачуваного фіналу.
💫 miscommunication trope
Обоє головних героїв зберігали таємниці і робили вигляд, що у них все добре, коли насправді все розвалювалось. І мені дуже хотілось закочувати очі. Всі ці «я її не гідний», «хочу, щоб він був щасливий, навіть якщо не зі мною», «що в мене сталось? нічого, все добре» дуже дратували. Я рада, що в підсумку вони усвідомили, що просто втрачали безцінний час і що так робити не варто, але МОГЛИ Б ЗРОЗУМІТИ ЦЕ І РАНІШЕ (ну от, я знову завелась😺).
Загалом ця книжка - непогане закінчення дилогії, яке, з одного боку, дає те, що читачі чекали від минулої частини (романтика, зростання героїв, відповіді на деякі питання), а з іншого - не позбавлене своїх мінусів.
П.С. Поки що це найкрасивіша книжка в моїй бібліотеці (РМ створили витвір мистецтва).