Кожне місто створює певний принцип мислення-розуміння-буття, через який починається особисте осягнення спільних культурних (національних, державних, загальнолюдських) обріїв. Логіка організації простору, відчуття плину часу, вертикальна поліфонія, динаміка історичного руху сакральних та змістовних центрів, сукупність міфів формують унікальну свідомість себе, іншого та світу. То і є принцип буття, за яким живуть, стверджують трансцендентне та вмирають. Читачеві пропонується феноменологія метафізики, яка фундує "донецьке" мислення.