What do you think?
Rate this book
Пригоди української літератури
Класицизм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм — у школі нас вчили, що культура розвивалася саме так. Ростислав Семків переконує: усе не так просто і значно цікавіше. Рухаючись від майже романтика Сковороди до часом постмодерніста Жадана, він пропонує інколи поглянути на стилі та напрями української літератури під незвичним кутом. А найголовніше — побачити самобутню красу і силу в текстах чільних авторів і авторок нашої літератури.
688 pages, Hardcover
First published January 1, 2023
79 people are currently reading
967 people want to read
About the author
Ростислав Семків
21 books159 followersРостислав Семків - український письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, видавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 48 reviews
November 26, 2023
Книга контекстів, які розставляють усе на свої місця. Книга знань, які я б мав отримати в школі на уроках літератури, але не отримав. Книга сенсів, які літали у повітрі, і нарешті закорковані в один флакон.
Коли читав (а я прочитав ці 700 сторінок за 4 дні, кожен ранок і кожен вечір, важко було відірватись), то дуже чітко усвідомлював, що я - цільова аудиторія. Ті, хто навчався вже в українській школі за незалежності, і хто полюбив літературу, але не завдяки чомусь, а всупереч усьому. Ті, кого мало цікавили уроки української літератури, через скучність, село, вічно ці муки і страждання, а натомість цікавили в кращому випадку Гаррі Поттер та Стівен Кінг, а в гіршому - якісь детективи Марініної (господипрости).
У школі любив читати, але не любив читати саме українську літературу. Довгий час. Єдина книга з шкільної програми, яка мені сподобалась, це "Хіба ревуть воли як ясла повні?" (але погодьтесь вибір дещо дивний). І я не можу сказати, що проблема у вчительці, бо вона як мені видається якраз дуже любила літературу і намагалась дати максимум, тому я схильний грішити на систему, на шкільну програму. Несистемність, рандом, постійний брак часу і абсолютна заплутаність в роках - все неслось так швидко, що важко було встигнути побачити різницю між "Наталкою Полтавкою", "Миколою Джерею" і "Марусею Чурай", здавалось на перший погляд, що це щось доісторичне, і написане кимось, хто жив в ті часи, коли ці всі події і відбувались.
Шевченко, Франко, Леся Українка - це були ікони, але ти не розумів, чому вони. В чому унікальність? Страждали ніби як всі і писали про село всі 100% авторів, то чим ці троє особливі, окрім пояснення, що це очевидно і всі так кажуть? Семків за три розділи пояснює контекст, важливість, унікальність, неординарність та силу цієї трійці. І читач такий "Ааа, он воно що!".
Домонтович, Панас Мирний, Довженко - це ж просто бери, пиши сценарій на основі їхнього життя, і знімай про них художні фільми/серіали. Такі біографії!
"Місто", "Записки кирпатого Мефістофеля", "Дівчина з ведмедиком", "Майстер корабля" - романи про МІСТО. Я не пригадую, щоб хоча б якийсь з цих творів був у шкільній програмі 00-х.
Семків дуже класно подає історичний контекст перед зануренням в той чи інший період літератури, наводить приклади світової літератури, ключових авторів, тенденції, потім розкриває сторінку української літератури. І це як рухатись мапою в комп'ютерній грі, яка на 90% темна, ти бачиш лише невеликий клаптик, але поступового від розділу до розділу мапа стає чіткою, зрозумілою, сформованою.
Що ж, це справді були пригоди. Як я вже писав вище, читав швидко і з захватом, ніби отримував щось, що мав отримати ще багато років назад, і тому намагаєшся швидко засунути в себе всю цю інформацію. Ніби генетичний код, який забули закласти, і ось лише зараз перепрошили.
Наполегливо рекомендую усім тим, кому відгукнулись мої слова. Якщо ви перебували на такому ж рівні розуміння всієї історії української літератури, то це ваша книга.
Ще більше відгуків та окололітературного шукайте в моєму книжковому блозі в Телеграмі
Коли читав (а я прочитав ці 700 сторінок за 4 дні, кожен ранок і кожен вечір, важко було відірватись), то дуже чітко усвідомлював, що я - цільова аудиторія. Ті, хто навчався вже в українській школі за незалежності, і хто полюбив літературу, але не завдяки чомусь, а всупереч усьому. Ті, кого мало цікавили уроки української літератури, через скучність, село, вічно ці муки і страждання, а натомість цікавили в кращому випадку Гаррі Поттер та Стівен Кінг, а в гіршому - якісь детективи Марініної (господипрости).
У школі любив читати, але не любив читати саме українську літературу. Довгий час. Єдина книга з шкільної програми, яка мені сподобалась, це "Хіба ревуть воли як ясла повні?" (але погодьтесь вибір дещо дивний). І я не можу сказати, що проблема у вчительці, бо вона як мені видається якраз дуже любила літературу і намагалась дати максимум, тому я схильний грішити на систему, на шкільну програму. Несистемність, рандом, постійний брак часу і абсолютна заплутаність в роках - все неслось так швидко, що важко було встигнути побачити різницю між "Наталкою Полтавкою", "Миколою Джерею" і "Марусею Чурай", здавалось на перший погляд, що це щось доісторичне, і написане кимось, хто жив в ті часи, коли ці всі події і відбувались.
Шевченко, Франко, Леся Українка - це були ікони, але ти не розумів, чому вони. В чому унікальність? Страждали ніби як всі і писали про село всі 100% авторів, то чим ці троє особливі, окрім пояснення, що це очевидно і всі так кажуть? Семків за три розділи пояснює контекст, важливість, унікальність, неординарність та силу цієї трійці. І читач такий "Ааа, он воно що!".
Домонтович, Панас Мирний, Довженко - це ж просто бери, пиши сценарій на основі їхнього життя, і знімай про них художні фільми/серіали. Такі біографії!
"Місто", "Записки кирпатого Мефістофеля", "Дівчина з ведмедиком", "Майстер корабля" - романи про МІСТО. Я не пригадую, щоб хоча б якийсь з цих творів був у шкільній програмі 00-х.
Семків дуже класно подає історичний контекст перед зануренням в той чи інший період літератури, наводить приклади світової літератури, ключових авторів, тенденції, потім розкриває сторінку української літератури. І це як рухатись мапою в комп'ютерній грі, яка на 90% темна, ти бачиш лише невеликий клаптик, але поступового від розділу до розділу мапа стає чіткою, зрозумілою, сформованою.
Що ж, це справді були пригоди. Як я вже писав вище, читав швидко і з захватом, ніби отримував щось, що мав отримати ще багато років назад, і тому намагаєшся швидко засунути в себе всю цю інформацію. Ніби генетичний код, який забули закласти, і ось лише зараз перепрошили.
Наполегливо рекомендую усім тим, кому відгукнулись мої слова. Якщо ви перебували на такому ж рівні розуміння всієї історії української літератури, то це ваша книга.
Ще більше відгуків та окололітературного шукайте в моєму книжковому блозі в Телеграмі
October 29, 2023
Якщо ви раптом трохи (або дуже) травмовані українською літературою в школі або все ще уявляєте її, як тугу-журбу-бентегу, або просто байдужі до неї, то "пригоди української літератури" - саме для вас. По-перше, вона класно написана і її просто дуже приємно читати. По-друге, Ростислав Семків круто розкриває місце української літератури у світі, нагадує про належне місце наших авторів(ок) у відповідних часах - їх цікавість, їх актуальність, зв'язки зі світом та фон історичних подій. Підказує, що прочитати чи перечитати з творів, а особливо ще більше хочеться читати про життя наших класиків, яке взагалі не все туга і журба. Короче все, про що нам не казали в школі. А ще у книзі неймовірно гарні ілюстрації.
January 5, 2024
Вже давно завершила «Пригоди української літератури», але досі не знаю як написати відгук.
Якщо приблизно описати досвід читання,то це було наче подивитись фільм «Назад в майбутнє».. Спочатку ти потрапляєш в минуле і потім йдеш вперед, спостерігаючи як змінюють одне одного стилі та епохи. На шляху зустрічаються багатогранні постаті, які визначили українську літературу. Мені подобається, що автор зобразив їх досить живими — зі своїми слабкостями і своїми сильними сторонами.
Також мені подобається та інтонація, з якою автор звертається до читачів: нема зверхності чи надмірного пафосу.
Читайте і не вагайтеся!
Якщо приблизно описати досвід читання,то це було наче подивитись фільм «Назад в майбутнє».. Спочатку ти потрапляєш в минуле і потім йдеш вперед, спостерігаючи як змінюють одне одного стилі та епохи. На шляху зустрічаються багатогранні постаті, які визначили українську літературу. Мені подобається, що автор зобразив їх досить живими — зі своїми слабкостями і своїми сильними сторонами.
Також мені подобається та інтонація, з якою автор звертається до читачів: нема зверхності чи надмірного пафосу.
Читайте і не вагайтеся!
October 17, 2025
Моя подорож з цією книжкою тривала майже два роки, і я точно знаю, що вона буде моєю настільною - я буду до неї повертатися щоразу, читаючи щось укрліт. Вона така крута, що мені важко навіть слова знайти, щоб описати своє захоплення, принаймні, для мого внутрішнього гуманітарія-задрота. Це така насолода, коли тобі хтось пояснює, як виглядав контекст, в якому формувалася наша література, що відбувалося в цей час в решті світу і як наша співвідноситься з цим світом, чому так і про що всі ці тендероніції. Як розуміти і читати, зрештою. Пан Ростислав Семків, поза неймовірним багажем знань і фантастичного вміння просто і зрозуміло розказувати, має також чудове почуття гумору, тому читати книжку було суцільним задоволенням. Місцями було більше патетично - очевидно, у автора є свої улюбленці, як і має бути.
Це той підручник, якого у мене не було, тому шалено заздрю тим, хто зараза вперше вивчає літератур і він у них є. Але також це можливість для нас, дорослих, заповнити свої прогалини. Якщо це ваша історія - це абсолютний маст-рід.
Це той підручник, якого у мене не було, тому шалено заздрю тим, хто зараза вперше вивчає літератур і він у них є. Але також це можливість для нас, дорослих, заповнити свої прогалини. Якщо це ваша історія - це абсолютний маст-рід.
March 8, 2024
Особисто для мене це була тверда 4 🌟🌟🌟🌟
Лише через мій багатий життєвий і читацький досвід. Я прочитав вже багато з українського літературознавства. І тому десь 40-50% тексту для мене не були новиною.
Але переоцінити значення цієї книги неможливо.
Якщо ви тільки беретеся за розуміння української літератури - ця книга #1.
Можливо не для підлітків, але для людей, що стоять на порозі дорослого життя або переступили його, саме те що треба.
Як і для тих, хто повертається до свого українства.
Написано легко і цікаво, не нудно головне.
Трохи дратували відступи у світову літературу, але по факту вони потрібні для закріплення розуміння того, що українська література це однозначно європейська література.
Тому рекомендую, навіть якщо ви не новачок в укрліт, читайте все, навіть якщо вам здається, що ви це знаєте.
Лише через мій багатий життєвий і читацький досвід. Я прочитав вже багато з українського літературознавства. І тому десь 40-50% тексту для мене не були новиною.
Але переоцінити значення цієї книги неможливо.
Якщо ви тільки беретеся за розуміння української літератури - ця книга #1.
Можливо не для підлітків, але для людей, що стоять на порозі дорослого життя або переступили його, саме те що треба.
Як і для тих, хто повертається до свого українства.
Написано легко і цікаво, не нудно головне.
Трохи дратували відступи у світову літературу, але по факту вони потрібні для закріплення розуміння того, що українська література це однозначно європейська література.
Тому рекомендую, навіть якщо ви не новачок в укрліт, читайте все, навіть якщо вам здається, що ви це знаєте.
May 2, 2024
Чудова книжка, справжній page turner
June 20, 2024
Найдоступніша для розуміння книга з історії української літератури 💫
По-перше, Семків не грузить тебе термінами, розумними словами і високочолими розмірковуваннями — це буквально оповідь на кухні під чайочок.
А по-друге це отой елемент компаративістики (тобто співставлення) української літератури і світового контексту.
І от нарешті ти бачиш, що український масив текстів — це не відірваність і окремішність, а вписаність в загальний світовий континуум.
По-перше, Семків не грузить тебе термінами, розумними словами і високочолими розмірковуваннями — це буквально оповідь на кухні під чайочок.
А по-друге це отой елемент компаративістики (тобто співставлення) української літератури і світового контексту.
І от нарешті ти бачиш, що український масив текстів — це не відірваність і окремішність, а вписаність в загальний світовий континуум.
July 29, 2024
100/ 5
Це неймовірна книжка. Написана легко, цікаво. Якщо ви хочете відкрити для себе українську літературу чи просто більше познайомитись з різними письменниками, знаковими творами, відкрити для себе нові імена та побачити широку картину творчості наших літераторів, то раджу саме це видання.
Це неймовірна книжка. Написана легко, цікаво. Якщо ви хочете відкрити для себе українську літературу чи просто більше познайомитись з різними письменниками, знаковими творами, відкрити для себе нові імена та побачити широку картину творчості наших літераторів, то раджу саме це видання.
Read
June 10, 2024я не знаю яку оцінку ставити цій книжці, тому не буду.
як читачці, мені було приємно, легко й пізнавально. я справді дізналась багацько нових для себе фактів та імен; налаштувала хронологію стилів, жанрів та імен. вона дала мені таки багато
як людині, яка вивчає літературу, мені було боляче. жодного джерела, жодного. що правда, що ні? може це теж вигадки?
я розумію, що ця книжка не претендує на науковість чи вивчення її як підручника — вона для широкого кола читачів. але широке коло читачів не виключає джерела.
і от зараз я знаходжуся на терезах, де мені справді було пізнавально і приємно; і де я не знаю чому вірити.
чи буду я радити? не знаю. з одного боку, було б круто, якби багацько людей мали таку базу з української літератури, але з іншого — а чи справді це ТА база, яка наближена до правди?
судіть самі, я нікого переконувати не буду у хорошості чи поганості цієї книжки. вона просто така як є
як читачці, мені було приємно, легко й пізнавально. я справді дізналась багацько нових для себе фактів та імен; налаштувала хронологію стилів, жанрів та імен. вона дала мені таки багато
як людині, яка вивчає літературу, мені було боляче. жодного джерела, жодного. що правда, що ні? може це теж вигадки?
я розумію, що ця книжка не претендує на науковість чи вивчення її як підручника — вона для широкого кола читачів. але широке коло читачів не виключає джерела.
і от зараз я знаходжуся на терезах, де мені справді було пізнавально і приємно; і де я не знаю чому вірити.
чи буду я радити? не знаю. з одного боку, було б круто, якби багацько людей мали таку базу з української літератури, але з іншого — а чи справді це ТА база, яка наближена до правди?
судіть самі, я нікого переконувати не буду у хорошості чи поганості цієї книжки. вона просто така як є
February 20, 2024
Постійною проблемою культурної людини є: «Що почитати і що подивитись, але так, щоб не витратити час на щось дибільне?».
В літературі для цього є канон – база і ґрунт обовʼязкових книжок, а у кіномистецтві найкраще, що я знайшов – це 100 YEARS...100 MOVIES by American Film Institute.
І якщо той перелік фільмів, точно не ідеальний, але великий, то з каноном всесвітньої літератури, а особливо української – все погано. Із всесвітньої можна принаймні тупо перечитати всіх нобелівських лауреатів і кожного разу переживати оргазм. Якщо ж, не дай Бог, спробувати скористатися списком літератури з обовʼязково та рекомендованої шкільної програми, то імпотенція 100% гарантована. Її начебто складали якісь саботери, життєвим призначенням яких було вакцинувати всіх учнів 100% відразою до всієї української літератури. Гарні твори в ній – це просто щаслива випадковість і навіть тоді вони не враховують віку. І найголовніше – в послідовності творів жодної логіки, якесь рандомне нагромадження текстів.
Семків молодець! Він принаймні спробував логічно розкласти, пояснити і привідкрити особливості і доступній і веселій формі. Це все ще не варто читати тим в кого до 5 книг за рік, але треба обовʼязково прочитати тим, хто укладає списки шкільної літератури. Хоча нафіга – віддайте цю парафію Семківу. Може тоді в нас в 9 класі буде «Перверзія», а не, прости господи, «Климко» чи «Камінний господар». Останні – це для книжкових задротів, а не для тіктокерів.
В літературі для цього є канон – база і ґрунт обовʼязкових книжок, а у кіномистецтві найкраще, що я знайшов – це 100 YEARS...100 MOVIES by American Film Institute.
І якщо той перелік фільмів, точно не ідеальний, але великий, то з каноном всесвітньої літератури, а особливо української – все погано. Із всесвітньої можна принаймні тупо перечитати всіх нобелівських лауреатів і кожного разу переживати оргазм. Якщо ж, не дай Бог, спробувати скористатися списком літератури з обовʼязково та рекомендованої шкільної програми, то імпотенція 100% гарантована. Її начебто складали якісь саботери, життєвим призначенням яких було вакцинувати всіх учнів 100% відразою до всієї української літератури. Гарні твори в ній – це просто щаслива випадковість і навіть тоді вони не враховують віку. І найголовніше – в послідовності творів жодної логіки, якесь рандомне нагромадження текстів.
Семків молодець! Він принаймні спробував логічно розкласти, пояснити і привідкрити особливості і доступній і веселій формі. Це все ще не варто читати тим в кого до 5 книг за рік, але треба обовʼязково прочитати тим, хто укладає списки шкільної літератури. Хоча нафіга – віддайте цю парафію Семківу. Може тоді в нас в 9 класі буде «Перверзія», а не, прости господи, «Климко» чи «Камінний господар». Останні – це для книжкових задротів, а не для тіктокерів.
December 29, 2025
Складно уявити працю з історії літератури, яка була б легшою для сприйняття й читання. Це хороша книга для всіх, хто хоче розуміти літературні процеси, напрями та жанри. Не можу сказати, що вона читається зовсім легко, адже це масштабна праця, яка охоплює періоди від бароко й романтизму до пост- та метамодернізму. Найбільше мені сподобалося те, що Семків показує, що відбувалося у світі загалом у той чи інший період, і те, як він вписує українську літературу в ширший світовий контекст.
February 3, 2024
Це були неймовірні пригоди довжиною в майже 700 сторінок!
Ще ніколи мені не було ТАК цікаво слухати про історію, світову та українську літератури в її контексті.
І, так, саме слухати.
Бо читаючи, складається враження, наче пан Ростислав сидить навпроти мене, ми пʼємо каву, їмо домашнє печиво, я скаржусь на травмованість людей шкільною програмою й навʼязані упередження.
Пан Ростислав із розумінням киває головою.
Я маю багато запитань і постійно пориваюсь їх задати, але палець вгору і «про все поступово» мене спиняють.
Я слухаю історичне тло, мотиви, умови.
І все в голові впорядковується.
Тут все динамічно, сучасно, цікаво, без стереотипів. Саме так, як воно й має пояснюватись ще при першому знайомстві з нашою літературою.
В тексті є поради монографій про літературні школи, гуртки чи постаті, якщо хочеться зануритися глибше. Є інформація й про художників, режисерів та інших творців української культури.
Розділ про Миколу Куліша став моїм улюбленим.
Загалом, я сіла прочитати вступ і йти готувати обід, але коли згадала про це, то була вже на 122-й сторінці. І мені справді важко було відірватися.
Браво, пане Ростиславе і дякую!
Ще ніколи мені не було ТАК цікаво слухати про історію, світову та українську літератури в її контексті.
І, так, саме слухати.
Бо читаючи, складається враження, наче пан Ростислав сидить навпроти мене, ми пʼємо каву, їмо домашнє печиво, я скаржусь на травмованість людей шкільною програмою й навʼязані упередження.
Пан Ростислав із розумінням киває головою.
Я маю багато запитань і постійно пориваюсь їх задати, але палець вгору і «про все поступово» мене спиняють.
Я слухаю історичне тло, мотиви, умови.
І все в голові впорядковується.
Тут все динамічно, сучасно, цікаво, без стереотипів. Саме так, як воно й має пояснюватись ще при першому знайомстві з нашою літературою.
В тексті є поради монографій про літературні школи, гуртки чи постаті, якщо хочеться зануритися глибше. Є інформація й про художників, режисерів та інших творців української культури.
Розділ про Миколу Куліша став моїм улюбленим.
Загалом, я сіла прочитати вступ і йти готувати обід, але коли згадала про це, то була вже на 122-й сторінці. І мені справді важко було відірватися.
Браво, пане Ростиславе і дякую!
March 26, 2024
Прочитала із задоволенням :)
Ця прогулянка кількома століттями української літератури, без надто глибокого занурення, але з широтою розмаху. З паралелями до світової класики. І дуже відчутним кайфом, який отримує автор від усіх цих історій :)
І що було приємно, то це впізнавати різноманітні сюжети з текстів чи життя письменників, які ми відкрили для себе в подкасті ПереФарбований лис @repainted.fox
Якби ж ця книжка з'явилась три роки тому :)
Ця прогулянка кількома століттями української літератури, без надто глибокого занурення, але з широтою розмаху. З паралелями до світової класики. І дуже відчутним кайфом, який отримує автор від усіх цих історій :)
І що було приємно, то це впізнавати різноманітні сюжети з текстів чи життя письменників, які ми відкрили для себе в подкасті ПереФарбований лис @repainted.fox
Якби ж ця книжка з'явилась три роки тому :)
January 15, 2024
Чудово показано контекст! Дуже люблю коли про авторів чи події говорять в світовому контексті. На початку кожного з розділів автор дуже коротко описує історичне тло, світову літературу і аж тоді розповідає про українську.
Захопливо і зі своїми жартиками.
Зрозуміла скільки ще хочеться прочитати і перечитати.
В когось прочитала, що цю кригу варто рекомендувати всім тим, хто травмований літературою в школі. Тому, якщо у вас нелюбов до читання і особливо української літератури зі школи чи через школу. То ця книга, може бути тим рятівним кругом!
Захопливо і зі своїми жартиками.
Зрозуміла скільки ще хочеться прочитати і перечитати.
В когось прочитала, що цю кригу варто рекомендувати всім тим, хто травмований літературою в школі. Тому, якщо у вас нелюбов до читання і особливо української літератури зі школи чи через школу. То ця книга, може бути тим рятівним кругом!
November 29, 2023
Якщо ви бажаєте закохатись в українську літературу - ця книга саме те, що треба!!!
Легко, зрозуміло, іронічно про серйозне - пан Ростислав зробив все можливе, щоб читач не розчарувався, а зачарувався всім, що автор так любить!
І це дійстно пригодницька книга!
Щіро рекомендую!!! 🧡🧡🧡
P.S. Була б вона в мої шкільні роки….
Легко, зрозуміло, іронічно про серйозне - пан Ростислав зробив все можливе, щоб читач не розчарувався, а зачарувався всім, що автор так любить!
І це дійстно пригодницька книга!
Щіро рекомендую!!! 🧡🧡🧡
P.S. Була б вона в мої шкільні роки….
November 14, 2023
Ну просто найкраща книжка року. Раджу всім, хто хоче нарешті розібратися в укрліт. Все чітко, структуровано, з історичним контексом, з адекватним позицінуванням російської літератури. Ще й ілюстрації є.
Тому обов'язково купляти і читати.
Тому обов'язково купляти і читати.
October 1, 2024
Аж наново закохалася не просто в українську літературу, а в літературу загалом
Read
March 5, 2024Ця книга показує, що українська література таки повноцінна і нічим не гірша за будь-яку іншу літератру якоїсь європейської країни. Тут згадуються тексти, з яких можна скласти канон української літератури. А кожній літературі потрібен свій канон. Це все, що можна сказати хороше про цю книжку. Мені не завжди імпонував стиль викладу Семкіма і підбір слів, якими він говорить про літературу. А ще, якщо у вас філологічна література (як у мене), то ви навряд чи знайдете щось нове тут. Ця книга розрахована на більш масового читача, який не сильно в контексті української літератури та її історії. Але мені не дуже зайшла ця спрощеність та цей низький стиль викладу.
February 22, 2024
Обожнюю читати і слухати пана Ростислава🩷 Історія літератури з його вуст справді не нудна, а " пригодницька". Мені полюбилась ця книжка, бо написана вона доступно. Я в житті своєму не читала щось на 670 сторінок про історію літератури, а тут - змогла! Це було круто, занотувала собі кого хочу (пере)читати
Read
December 30, 2023Короткий курс української літератури для тих, хто як я в свій час пасовав уроки, бо ходив в радянську школу. Приємно, що в контексті світової історії і літератури.
August 14, 2024
На перший погляд це ознайомча книга для тих, хто прогуляв літературу в школі. Але насправді нас то і в школі не дуже вчили, та й усе не помістиш в програму. Отже Ростислав Семків з різним рівнем деталізації охопив всю літературу, яка відноситься до нас. Тобто не тільки назви творів з авторами, а й причина, чому ми маємо про них знати, тому кожне ім'я тут не випадкове і варте уваги.
Найбільше сподобались початки розділів, де пан Ростислав розповідає про світовий контекст того періоду, а потім включає до нього наших авторів, що часто не відставали. Дуже сподобались авторові роздуми над літературними подіями різних періодів, як він пояснює ті чи інші процеси.
Шкода, що пізно здогадався формувати собі список до прочитання.
Найбільше сподобались початки розділів, де пан Ростислав розповідає про світовий контекст того періоду, а потім включає до нього наших авторів, що часто не відставали. Дуже сподобались авторові роздуми над літературними подіями різних періодів, як він пояснює ті чи інші процеси.
Шкода, що пізно здогадався формувати собі список до прочитання.
September 19, 2025
Найкращий нонфік евер! Яке ж щастя, що він саме про українську літературу!
Розкішний та чіткий виклад від Семківа з його фірмовою іронією. Багато важливої інформації, яка подана у вкрай приємний читачеві з будь-яким бекграундом спосіб. Просто розкішні цитати від ключових персоналій нашої літератури поруч з новими портретами, які Ольга Глумчер створила спеціально для цього видання.
Ну і окремий кудос пану Ростиславу за глибоку феміністичну позицію 💪
Розкішний та чіткий виклад від Семківа з його фірмовою іронією. Багато важливої інформації, яка подана у вкрай приємний читачеві з будь-яким бекграундом спосіб. Просто розкішні цитати від ключових персоналій нашої літератури поруч з новими портретами, які Ольга Глумчер створила спеціально для цього видання.
Ну і окремий кудос пану Ростиславу за глибоку феміністичну позицію 💪
August 4, 2024
Для мене це найкраща книга 2024
Щиро раджу
Щиро раджу
November 14, 2024
Дуже насичено, трагічно і в той самий час надихаюче. Думаю я ще не раз буду повертатись до цієї книги щоб нагадати собі імена і поповнити мвій читацький список.
March 21, 2024
Я читатиму все, що напише пан Ростислав і в необмежених обʼємах ☺️
Дуже сподобалось, що розвиток української літератури вписаний в світовий та історичний контекст. Показано хто з ким взаємодіяв, чим надихався. Порівняння пречудові, паралель між історією кохання Мавки і Лукаша та ельфійки з Арагорном крута! Я відправляла цитати друзям, бо дуже хотілося з кимось це обговорити)
Сподобалось, що автор не дає мені знудитись чи забуксувати в тексті. По темпу книга відчувається більше як художній твір, ніж нонфікшн❤️
Дякую! Пишіть, будь ласка, ще!
Дуже сподобалось, що розвиток української літератури вписаний в світовий та історичний контекст. Показано хто з ким взаємодіяв, чим надихався. Порівняння пречудові, паралель між історією кохання Мавки і Лукаша та ельфійки з Арагорном крута! Я відправляла цитати друзям, бо дуже хотілося з кимось це обговорити)
Сподобалось, що автор не дає мені знудитись чи забуксувати в тексті. По темпу книга відчувається більше як художній твір, ніж нонфікшн❤️
Дякую! Пишіть, будь ласка, ще!
March 17, 2024
Книга, яка додає контексту українській літературі, і водночас вписує українську літературу у світовий контекст. (Дуже нагадало праці Тімоті Снайдера, який вписує українську геополітичну історію в контекст світової.)
І це саме те, чого особисто мені дуже бракувало на уроках в школі. Франко не писав у вакуумі, Intermezzo не зʼявилася від нудьги. Автори із «втомленої» шкільної програми постають живими людьми, зі своїми характерами, реакцією на події в країні, амбіціями, сильними та слабкими сторонами.
На разі, ця книга - найкраща пігулка від комплексу меншовартості укрліт яку я поки що прочитала.
Дуже, дуже раджу до прочитання, і сподіваюсь що більше викладачів української літератури не оминуть цієї праці.
І це саме те, чого особисто мені дуже бракувало на уроках в школі. Франко не писав у вакуумі, Intermezzo не зʼявилася від нудьги. Автори із «втомленої» шкільної програми постають живими людьми, зі своїми характерами, реакцією на події в країні, амбіціями, сильними та слабкими сторонами.
На разі, ця книга - найкраща пігулка від комплексу меншовартості укрліт яку я поки що прочитала.
Дуже, дуже раджу до прочитання, і сподіваюсь що більше викладачів української літератури не оминуть цієї праці.
May 13, 2024
Перед прочитанням я точно знала, що ця книга стане моєю роудмапою до розуміння української літератури. Так і сталось.
Після прочитання, я точно стала відчувати себе розумнішою, бо пан Семків любʼязно і на пальцях пояснив усі ті -ізми, що я в розмовах про літературу та мистецтво звикла вдавати, що розумію.
Під час читання я отримала цілу купу бонусів у вигляді крос-посилань на літературу іноземну та підтверджень, що наша література йшла в ногу, а подекуди і на півкроку випереджала літератури інших народів. І саме такої книжки мені завжди бракувало, щоб побороти внутрішню фобію української літератури та врешті прийняти її як повноважну, а не кволу, відсталу та безідейну.
Особливо цінним для мене стало те, як пан Семків нормалізував незбагненність метафоричності (окремих) поезій. Це як хороша терапія - по ходу розумієш, що складність виникає не лиш у тебе, що інші люди також страждають, і більше того - існують певні методи, як крізь ті хащі пробиратися та навіть отримувати радість від процесу.
А ще.. після прочитання не полишає відчуття, що українська література в книзі - то направду її головний персонаж, що рухається своєю (на жаль, радше трагічною) траекторією. Фінал , звісно, відкритий, хоча на правах автора, епілог ну дуже радісний та оптимістичний.
Після прочитання, я точно стала відчувати себе розумнішою, бо пан Семків любʼязно і на пальцях пояснив усі ті -ізми, що я в розмовах про літературу та мистецтво звикла вдавати, що розумію.
Під час читання я отримала цілу купу бонусів у вигляді крос-посилань на літературу іноземну та підтверджень, що наша література йшла в ногу, а подекуди і на півкроку випереджала літератури інших народів. І саме такої книжки мені завжди бракувало, щоб побороти внутрішню фобію української літератури та врешті прийняти її як повноважну, а не кволу, відсталу та безідейну.
Особливо цінним для мене стало те, як пан Семків нормалізував незбагненність метафоричності (окремих) поезій. Це як хороша терапія - по ходу розумієш, що складність виникає не лиш у тебе, що інші люди також страждають, і більше того - існують певні методи, як крізь ті хащі пробиратися та навіть отримувати радість від процесу.
А ще.. після прочитання не полишає відчуття, що українська література в книзі - то направду її головний персонаж, що рухається своєю (на жаль, радше трагічною) траекторією. Фінал , звісно, відкритий, хоча на правах автора, епілог ну дуже радісний та оптимістичний.
November 20, 2024
Ця книга дала мені багато відповідей і найголовніше - допомогла зрозуміти, чому я не отримую задоволення від літератури🤔
Найбільше було цікаво навіть не про українських письменників читати, а про формування жанрів та стилів, передумов і принципів літератури загалом🤓
Одним словом, крутий і зовсім не «душний» нонфік, який буде корисний
📌тим, хто загалом цікавиться літературним процесом, напрямками, чому/що/як пишуть (стосується не тільки України)
📌тим, хто чув, що Шевченко, Франко, Українка - топ, але ніколи не розумів чому
📌тим, хто вважає українську літературу слабкою і страждальницькою
📌тим, хто тільки починає читати та розбиратись в літературному процесі
Загалом «Пригоди..» - це методичка до літератури (в першу чергу української, але й світової), по якій було б набагато цікавіше і легше вчитись у школі👌
Найбільше було цікаво навіть не про українських письменників читати, а про формування жанрів та стилів, передумов і принципів літератури загалом🤓
Одним словом, крутий і зовсім не «душний» нонфік, який буде корисний
📌тим, хто загалом цікавиться літературним процесом, напрямками, чому/що/як пишуть (стосується не тільки України)
📌тим, хто чув, що Шевченко, Франко, Українка - топ, але ніколи не розумів чому
📌тим, хто вважає українську літературу слабкою і страждальницькою
📌тим, хто тільки починає читати та розбиратись в літературному процесі
Загалом «Пригоди..» - це методичка до літератури (в першу чергу української, але й світової), по якій було б набагато цікавіше і легше вчитись у школі👌
February 20, 2024
Цінна робота про українську літературу у контексті світової культури.
Цікаво читати про українських письменників та письменниць розуміючи хто творив у цей самий час із світових митців.
Рекомендую до читання.
Цікаво читати про українських письменників та письменниць розуміючи хто творив у цей самий час із світових митців.
Рекомендую до читання.
September 24, 2024
_ 9/10 _
_ Недавно читав "Зрозуміти архітектуру" Чаплінського, яка коротко, розкриваючи історичні передумови, пояснює нам чому і як зароджувалися архітектурні стилі (в хронологічному порядку) спочатку в світі, а потім в межах сучасної України. Так от, це абсолютно ідентична книжка, тільки стосовно літератури. Зі спільного, на жаль, залишилось досить примітивне знання історії, але це все ж не є основним завданням авторів, тому йоой, най буде... Правда розмір тут кардинально відрізняється, але на це теж є логічні причини (видатних архітекторів у нас все ж значно менше).
_ Найбільшим розчарування для мене стал�� відсутність мого улюбленого класика Анатолія Дімарова. Зважаючи на дисклеймер на самому початку про те, що Семків буде згадувати тільки про вартих уваги авторів (на його думку), то я неприємно вражений(
_ Львівська легенда про Зеника просто ТОП)
_ Негідник Ґете, який своїм письмом спричинив масові самогубства у ВБ, а сам на хвилі популярності став міністром(
_ Ну й основна цінність цього дослідження, це утворення величезного списку (28) авторів і 36 їхніх робіт (це окрім атвторів, в яких я виділив для себе абсолютно ввесь їх доробок) які мені треба прочитати.
_ Ну й до вже до мого улюбленого вірша протягом 10 років "Як добре те, що смерті не боюсь я" - Стуса, додається ще два, які я вивчу найближчим часом)
Євген Маланюк:
Повік весна і хміль, і слава
Та синє сяйво вишини —
Так вималювала уява
Цей світ твердий, цей світ страшний.
Літа злітають пелюстками,
Чоло проорують роки,
Та бачу тільки крицю й камінь
І "на узгір'ях вітряки"...
Нічого вже не залишилось
Ані уяв, ані марінь —
Але недаром серце билось
І очі вічно пили синь.
Але недаром, о, недаром
Я креслив літери цих літ:
Мій жар спахне колись ударом
І в дійсність обернеться міт.
Мій ярий крик, мій біль тужавий,
Випалюючи ржу і гріх,
Ввійде у складники держави.
Як криця й камінь слів моїх.
(18.07.1931)
Олександр Ірванець:
Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
Як неньку і дедді достоту.
Любіть Індіану. Й так само любіть
Північну й Південну Дакоту.
Любіть Алабаму в загравах пожеж,
Любіть її в радощі й біди.
Айову любіть. Каліфорнію теж.
І пальми крислаті Флориди.
_ Недавно читав "Зрозуміти архітектуру" Чаплінського, яка коротко, розкриваючи історичні передумови, пояснює нам чому і як зароджувалися архітектурні стилі (в хронологічному порядку) спочатку в світі, а потім в межах сучасної України. Так от, це абсолютно ідентична книжка, тільки стосовно літератури. Зі спільного, на жаль, залишилось досить примітивне знання історії, але це все ж не є основним завданням авторів, тому йоой, най буде... Правда розмір тут кардинально відрізняється, але на це теж є логічні причини (видатних архітекторів у нас все ж значно менше).
_ Найбільшим розчарування для мене стал�� відсутність мого улюбленого класика Анатолія Дімарова. Зважаючи на дисклеймер на самому початку про те, що Семків буде згадувати тільки про вартих уваги авторів (на його думку), то я неприємно вражений(
_ Львівська легенда про Зеника просто ТОП)
_ Негідник Ґете, який своїм письмом спричинив масові самогубства у ВБ, а сам на хвилі популярності став міністром(
_ Ну й основна цінність цього дослідження, це утворення величезного списку (28) авторів і 36 їхніх робіт (це окрім атвторів, в яких я виділив для себе абсолютно ввесь їх доробок) які мені треба прочитати.
_ Ну й до вже до мого улюбленого вірша протягом 10 років "Як добре те, що смерті не боюсь я" - Стуса, додається ще два, які я вивчу найближчим часом)
Євген Маланюк:
Повік весна і хміль, і слава
Та синє сяйво вишини —
Так вималювала уява
Цей світ твердий, цей світ страшний.
Літа злітають пелюстками,
Чоло проорують роки,
Та бачу тільки крицю й камінь
І "на узгір'ях вітряки"...
Нічого вже не залишилось
Ані уяв, ані марінь —
Але недаром серце билось
І очі вічно пили синь.
Але недаром, о, недаром
Я креслив літери цих літ:
Мій жар спахне колись ударом
І в дійсність обернеться міт.
Мій ярий крик, мій біль тужавий,
Випалюючи ржу і гріх,
Ввійде у складники держави.
Як криця й камінь слів моїх.
(18.07.1931)
Олександр Ірванець:
Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
Як неньку і дедді достоту.
Любіть Індіану. Й так само любіть
Північну й Південну Дакоту.
Любіть Алабаму в загравах пожеж,
Любіть її в радощі й біди.
Айову любіть. Каліфорнію теж.
І пальми крислаті Флориди.
Displaying 1 - 30 of 48 reviews