What do you think?
Rate this book
OLD KHATA BOOK
OLD KHATA BOOK — це фотокнига про хати й людей. Фотографка Анна Ільченко та журналістка Світлана Ославська у 2020–2023 роках об’їздили майже 100 сіл України: від Закарпаття до Луганщини й від Чернігівщини до Херсонщини (деякі з них тепер окуповані). На світлинах і в записаних розмовах вони прагнули зафіксувати сільські хати в нинішню мить історії, адже цей пласт української культури змінює час і руйнує війна. До книжки увійшли дібрані фото та фрагменти інтерв’ю.
Old Khata Book — не енциклопедія регіональних стилів будівництва, хоча різноманітні традиції будови хати читачі тут знайдуть. Це документальний нарис на перетині фотографії та літератури, репортажу та візуальної історії. Розмовляючи з господарями хат, авторки починали із запитань про житло, але часто все закінчувалося монологами людей про життя.
Тому ця книжка виходить за межі архітектури й етнографії на ширшу тему: якими є українці, як розуміють дім, красу, життя і смерть. Вона не вичерпує цієї теми, а запрошує далі її досліджувати.
Old Khata Book — не енциклопедія регіональних стилів будівництва, хоча різноманітні традиції будови хати читачі тут знайдуть. Це документальний нарис на перетині фотографії та літератури, репортажу та візуальної історії. Розмовляючи з господарями хат, авторки починали із запитань про житло, але часто все закінчувалося монологами людей про життя.
Тому ця книжка виходить за межі архітектури й етнографії на ширшу тему: якими є українці, як розуміють дім, красу, життя і смерть. Вона не вичерпує цієї теми, а запрошує далі її досліджувати.
- GenresNonfictionArt
200 pages, Hardcover
First published September 30, 2023
44 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 15 of 15 reviews
Read
October 16, 2023Дивовижної краси фотоальбом до Old Khata Project, за яким я давно стежу в соцмережах.
Сама я фотографувати не дуже вмію, тож поцуплю фотографії альбому з їхньої ж сторінки, аби ви оцінили, який він гарний:
[image error]
Хати (на противагу до наших знеособлених хрущовок чи новобудов) мають більше шансів бути індивідуальними, це зліпок з господаря і його родини, мушля, що росла, аби захистити і прихистити саме цих конкретних равликів. Вплітається тут і історія місцевості, особливості клімату і ландшафту, що відточують і доводять до оптимальності якусь певну форму архітектури (скажімо, гострі дашки в Карпатах, глиняні стіни на Херсонщині абощо). Випадковості теж лишають слід - наприклад, що саме в якійсь місцевості виявився майстер з хистом до чогось конкретного (великий розворот сердечок на клямках на хвіртці десь на Луганщині, розворот левиків-ліпнин десь на Одещині - бо в тих селах був отакий майстер, який умів клепати сердечка чи ліпити левів). Не кажучи вже про те, що цей мікрокосм закорінений у природу, хата має коріння у землі і небо просто над маківкою. Коротше, великий простір для замилування, дуже добре, що є цілий гарний фотоальбом з різними хатами.
Мені, можливо, хотілося б трохи більше текстів - або нарисів про народну архітектуру, або розповідей мешканців хат, бо самі фотографії пояснюють не все про історію хат, народної архітектури й декоративного мистецтва абощо, а ті тексти від мешканців хат, що є, просто чарівні.
Скажімо, від однієї респондентки з Житомирської області читачка довідується, що з якихось давніх віків сивеньких у сучасність дотягнулися якісь предковічні язичницькі вірування у святі дерева коло хати:
І ці давні вірування у святі дерева й духів-захисників дуже щемко перегукуються з сучасними жахами:
Взагалі, зворушливий фрагмент про війну з його наголосом на індивідуальну гідність і заростання ран: "Снаряд розірвався в городі, там отакенна яма! Я кавунів насадила в тій ямі, щоб земля не гуляла" (Чернігівська область).
Ну і на завершення - прекрасна цитата з чудової пані з козою з села Волоки Чернівецької області:
Сама я фотографувати не дуже вмію, тож поцуплю фотографії альбому з їхньої ж сторінки, аби ви оцінили, який він гарний:
[image error]
Хати (на противагу до наших знеособлених хрущовок чи новобудов) мають більше шансів бути індивідуальними, це зліпок з господаря і його родини, мушля, що росла, аби захистити і прихистити саме цих конкретних равликів. Вплітається тут і історія місцевості, особливості клімату і ландшафту, що відточують і доводять до оптимальності якусь певну форму архітектури (скажімо, гострі дашки в Карпатах, глиняні стіни на Херсонщині абощо). Випадковості теж лишають слід - наприклад, що саме в якійсь місцевості виявився майстер з хистом до чогось конкретного (великий розворот сердечок на клямках на хвіртці десь на Луганщині, розворот левиків-ліпнин десь на Одещині - бо в тих селах був отакий майстер, який умів клепати сердечка чи ліпити левів). Не кажучи вже про те, що цей мікрокосм закорінений у природу, хата має коріння у землі і небо просто над маківкою. Коротше, великий простір для замилування, дуже добре, що є цілий гарний фотоальбом з різними хатами.
Мені, можливо, хотілося б трохи більше текстів - або нарисів про народну архітектуру, або розповідей мешканців хат, бо самі фотографії пояснюють не все про історію хат, народної архітектури й декоративного мистецтва абощо, а ті тексти від мешканців хат, що є, просто чарівні.
Скажімо, від однієї респондентки з Житомирської області читачка довідується, що з якихось давніх віків сивеньких у сучасність дотягнулися якісь предковічні язичницькі вірування у святі дерева коло хати:
"Хата сама не повинна бути. Коло хати треба, щоб було дерево. Це і защита, і пахне. А цьому дереву поклонятися треба. Прийшов, перехрестивсь, вклонився три рази. "Господи, святе дерево, дай здоров'я, терпіння, миру й спокою в нашому Волосівці-селі, на вулиці Лісовій", - так мені насказали, так я і роблю".
І ці давні вірування у святі дерева й духів-захисників дуже щемко перегукуються з сучасними жахами:
"Яблуня врятувала дом. Якщо б не вона, попало б у нього зразу, і дома б не було. Тепер скільки буду жить, пилять не буду, хай одростає" (Чернігівська область)
Взагалі, зворушливий фрагмент про війну з його наголосом на індивідуальну гідність і заростання ран: "Снаряд розірвався в городі, там отакенна яма! Я кавунів насадила в тій ямі, щоб земля не гуляла" (Чернігівська область).
Ну і на завершення - прекрасна цитата з чудової пані з козою з села Волоки Чернівецької області:
"Хата хоче уходу, як і людина. Щоб її прибрати файно, пролюфтувати, помити, побілити трохи. Так само людину: як прибереш, то вона файна, а як упустиш, то й вона вже стає така, кляча. І вже: "Йой, я вмираю, я вже нічо не варта". А як трошечки її підбадьорити, то й вона інакша стає".
December 19, 2023
Я така рада, шо цей проект таки вийшов за рамки інстаграму!
Це альбом-затишок, альбом-історія, альбом-подорож.
У мене дуже теплий сентимент до української хати, у всій її простоті, величі, магії, наївності, позачасовості: люблю роздивлятись їх, шукати якісь дрібні елементи, роздумувати, чи це ознака стилю якогось часу/регіону чи власних символів, хто і як там живе, фотографувати їх - тож дуже радісно від того, шо є люди, які таке теж люблять і оформили це в «портативний досвід».
Окреме дякую за дуже щемкий і влучний вступ, а також документальність і оригінальні цитати.
Купувати всім (і собі!) в подарунок без сумнівів 💯
Це альбом-затишок, альбом-історія, альбом-подорож.
У мене дуже теплий сентимент до української хати, у всій її простоті, величі, магії, наївності, позачасовості: люблю роздивлятись їх, шукати якісь дрібні елементи, роздумувати, чи це ознака стилю якогось часу/регіону чи власних символів, хто і як там живе, фотографувати їх - тож дуже радісно від того, шо є люди, які таке теж люблять і оформили це в «портативний досвід».
Окреме дякую за дуже щемкий і влучний вступ, а також документальність і оригінальні цитати.
Купувати всім (і собі!) в подарунок без сумнівів 💯
March 21, 2024
Чудовий проєкт, навіть хотілося б другу книгу. Щоправда, сумно, що не було хатинок з моєї Харківщини ❤️🩹
April 9, 2024
Поки люди живуть, і хата живе
October 17, 2024
найгарніші хати - на Івано-Франківщині))
October 15, 2023
Прекрасний проєкт ♥️
May 6, 2024
Душевне 💔
November 23, 2023
Чудові графічні нариси. Книга, яка показує, що усі ми українці такі одинакові і різні водночас, де кожен неймовірно прекрасний всередині і ззовні. Дуже шкода, що у книгу не ввійшли мандри дівчат моїм селом, хоча ці мандри можна побачити в інстаграм-профілі.
September 21, 2024
Надзвичайно мила й затишна книжка. Так ніби знову побував у своїх покійних дідуся й бабусі. Всі ці хатинки з різних регіонів України віють домашнім теплом та спокоєм. Цікаво було розглядати ці фото, читати думки селян, просто сидіти й думати про вічне 😃
Також мені дуже сподобалось матеріальне виконання книги, дизайнерські рішення, формат та друк. Класно постарались.
Ще б зробили щось подібне про наші міста 🤞було б чудово 🥰
Також мені дуже сподобалось матеріальне виконання книги, дизайнерські рішення, формат та друк. Класно постарались.
Ще б зробили щось подібне про наші міста 🤞було б чудово 🥰
February 8, 2024
Великий фанат Світлани та великий фанат цього проєкту. Для мене ця книга, як би це дивно не звучало, не про хати, а про людей та атмосферу навколо хат, яка така ж різна, як і самі будови. Я посміхався, читаючи, я згадував, я насолоджувався, я вичавлював з кожного фото звуки та аромати. Дякую за величезну роботу
December 31, 2023
гарні будиночки, гарна якість видання, вперше за життя зберіг цитату з книги на телефон)
March 1, 2024
Проєкт, зроблений з такою любовʼю. Хоч я і позначаю книгу прочитаною, впевнена, - частенько до неї повертатимуся.
June 2, 2024
любов.
«Хата хоче уходу, як і людина»
October 26, 2024
Це дуже гарно і щиро!
February 7, 2025
класна та щемка книжка. шкода лише, що з моєї рідної Дніпропетровщини тільки одне фото
Displaying 1 - 15 of 15 reviews