«Любі літератори» – це ілюстрована збірка історій з життя японських митців слова, заснована на реальних подіях. Манґа охоплює початок та середину ХХ століття – час розквіту літературної діяльності її основних персонажів, Накахари Чюї та Дадзая Осаму. Видання дає можливість побачити зворотній бік життя відомих японських авторів, з творами яких український читач, можливо, вже знайомий.
Якось взагалі не оцінила цю манґу. Історії мали б бути смішними чи пізнавальними, однак мені вони більше сприймалися картонними вигадками. Нецікаво написано.
Найбільша заувага саме до видання, бо це знущання над читачами. Текст тупо розміром з пеніс мурахи, який неможливо читати. Після такого я думала, що гірше вже не буде, але потім помітила те, яким шрифтом написано примітки. Чесно, таким верстальникам треба заборонити працювати 🥲
"Любі літератори" — оповідь про деякі прикметні біографічні моменти персонажів японського літературного процесу першої половини ХХ століття, переважно Накахари Чюї та Осаму Дадзая. Гульки, бійки, борги, дружба, а також захоплення талантами цих постатей. Авторка зображає цих героїв кумедно, без прикрас, тож якщо ви хочете зануритися в життя цих авторів, спробуйте почитати. Особливо посміялася з історії про те, що, ймовірно, стало натхненням для "Біжи, Мелосе!" Дадзая. Я вже чула цю версію, але у намальованому вигляді ще смішніше. Отже, дружина Дадзая попросила його друга Дана Кадзуо поїхати в Атаму і передати йому гроші, бо в нього свої закінчилися і він не може повернутися. Дан, звісно, поїхав, і вони з Дадзаєм вдвох там загуляли. Коли й ті гроші скінчилися, стало зрозуміло, що платити нічим. Дадзай сказав, що сходить до друга позичити грошей, а Дан мав лишитися "під заставу". День чекає, нема. Другий — нема. Третій — Дадзай не вертається. Отже, разом з власником пішли шукати Дадзая, а той, виявляється, загуляв в Ібусе. Дан, звісно, розлютився, а Дадзай йому каже: "Хто ж насправді страждає? Той, хто чекає? Чи той, хто змушує чекати?" (Цитата з "Біжи, Мелосе"). 😂 Літератори з приколами, одним словом.
Єдине зауваження до видання: воно в надто маленькому форматі, через що шрифт вийшов задрібним. Його дуже важко читати. Примітки взагалі дрібнюсінькі. Це перша манґа "Бімби", сподіваюсь, вони виправляться в майбутньому.
Тут ми маємо невеличкі замальовки з життя японських класиків. Переважно про те, як вони разом випивають. Деякі історії доволі кумедні. Тепер не можу позбутись думки, що хтось має зробити щось подібне на основі переписок Жадана та Кокотюхи у коментарях на фейсбуці. Але українське видання - це біль. Крихітний формат, який спершу виглядає страшенно мило, але виявляється геть некомфортним для читання, ДУЖЕ дрібненький шрифт (у випадку з примітками - знущально дрібненький), корінець, який хоча й не заламується, бо книжка надто тонка, однак не дає повністю розгорнути манґу, щоб її було зручно читати. Попри все, я не шкодую, що придбала цей томик. Це було всього друге видання в портфоліо видавництва та перша їхня манґа, було дуже важливо їх підтримати. Зараз вони анонсували новий тайтл, який я дуже чекаю і схрещую пальці, аби помилки з "Любими літераторами" були враховані.